Фінансування НАТО: хто скільки платить і чи виживе Альянс без США

Згідно з офіційним звітом НАТО щодо оборонних витрат за 2014–2025 роки, у 2025-му всі 32 держави-члени вперше в історії досягли або перевищили показник у 2% ВВП на оборону

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) вже понад 75 років залишається основою колективної безпеки для своїх членів. Але останніми роками розмови про те, хто саме фінансує Альянс, набули особливої гостроти. Чи справді Сполучені Штати Америки несуть непропорційно великий тягар? Що відбувається, коли всі члени досягають узгодженої мети в 2% від ВВП на оборону? І головне - чи зможе НАТО функціонувати, якщо Вашингтон одного дня вирішить піти? Ці питання сьогодні турбують не лише політиків у Брюсселі, Вашингтоні чи Києві, а й мільйони європейців, які розуміють: безпека має ціну.

Як насправді фінансується НАТО

Багато хто помилково думає, що НАТО - це спільна скарбниця, куди країни скидаються грошима на спільні операції. Насправді фінансування Альянсу складається з двох частин. Перша й найголовніша - це національні бюджети на оборону кожної країни. Кожна держава-член сама вирішує, скільки витрачати на армію, озброєння та підготовку військ, і саме ці витрати є основою колективної оборони. Друга частина - це так звані спільні фонди НАТО, які фінансують штаб-квартиру, командування, комунікації, інфраструктуру та деякі спільні програми. У 2026 році ці спільні бюджети становитимуть близько 5,3 мільярда євро. США та Німеччина вносять по 14,9–15,9%, Велика Британія та Франція - по 10% кожна. Для порівняння, прямий внесок Вашингтона в ці фонди - лише близько $750–770 млн на рік, тобто менше 0,1% від усього американського оборонного бюджету.

Але справжня дискусія точиться саме навколо національних витрат. У 2014 році лідери Альянсу домовилися, що кожна країна має прагнути витрачати щонайменше 2% свого ВВП у на оборону. Тоді лише три держави виконували цю рекомендацію. Ситуація кардинально змінилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Рекорд 2025 року: усі 32 члени досягли мети

За даними офіційного звіту НАТО про витрати на оборону за 2014–2025 роки, у 2025 році вперше в історії всі 32 країни-члени досягли або перевищили рівень у 2% від ВВП. Європейські союзники та Канада разом збільшили витрати на 20% порівняно з 2024 роком і вклали $574 млрд. Загалом витрати всіх членів НАТО на оборону сягнули приблизно $1,59 трлн.

Середній показник для Європи та Канади зріс із 1,4% у 2014 році до 2,27% у 2025-му. За останнє десятиліття європейські союзники та Канада більш ніж удвічі збільшили реальні витрати на оборону - зростання на 106%. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в передмові до щорічного звіту 2025 року зазначив: "У 2025 році ми бачимо історичний зсув. Європа та Канада інвестують більше, ніж будь-коли, і це робить нас усіх сильнішими".

Найактивніше витрачають країни Східної Європи, які відчувають загрозу безпосередньо. Польща у 2025 році витратила 4,48% ВВП, Литва - близько 4%, Латвія - 3,73%, Естонія - 3,38%. Норвегія вперше в історії обігнала США за витратами на оборону на душу населення - $3026 проти $2460 у американців.

Роль США: головний донор чи справедливий партнер?

Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим платником. У 2025 році їхні витрати на оборону склали близько $980 млрд - це приблизно 62% від загальних витрат усього Альянсу. Частка Вашингтона у спільних витратах НАТО зменшилася з 64% у 2024 році до 59–60% у 2025-му, але абсолютна сума все одно колосальна. Для порівняння, решта членів Альянсу разом витратили $574 млрд.

Марк Рютте неодноразово визнавав, що саме тиск адміністрації США допоміг досягти рекордних показників. У березні 2026 року він заявив: "Я не вірю, що без нинішньої американської адміністрації весь НАТО досягнув би 2% наприкінці 2025 року". А в січні 2026-го, виступаючи перед європейськими парламентарями, Рютте був ще відвертішим: "Якщо хтось думає, що Європейський Союз або Європа загалом може захистити себе без Сполучених Штатів Америки, - продовжуйте мріяти. Ви не можете". Він підкреслив, що Європа без американського ядерного парасоля втратить "головного гаранта нашої свободи".

На саміті в Гаазі у 2025 році лідери Альянсу затвердили нову амбітну мету - 5% ВВП на оборону до 2035 року (3,5% на основні оборонні потреби плюс 1,5% на інфраструктуру, інновації та стійкість). Це має вирівняти внесок Європи зі США.

Ось як виглядають витрати ключових країн-членів НАТО у 2025 році (дані за офіційним звітом НАТО, у відсотках від ВВП):

Джерело: Офіційний звіт НАТО "Defence Expenditure of NATO Countries (2014-2025).

Що буде, якщо США покинуть Альянс?

Гіпотеза про вихід США з НАТО вже не здається чистою фантастикою. Аналітики попереджають: формальний вихід потребує часу й політичних зусиль, але навіть часткове зменшення присутності Вашингтона матиме руйнівні наслідки. Без американських військ, розвідки, командування та ядерного парасоля Європа втратить ключові елементи стримування.

За оцінками експертів, Європа має понад мільйон військовослужбовців і сучасну техніку, але їй бракує єдиного командування, стратегічної авіації, розвідки та логістики, які забезпечують США. Щоб замінити американський внесок, європейським країнам довелося б більш ніж удвічі збільшити витрати - до рівня, який перевищує поточну мету в 5%. Марк Рютте прямо сказав: без Вашингтона Європа "втратить головний гарант свободи".

Дослідження показують, що без США Альянс не розпадеться миттєво, але стримування агресії Росії значно послабиться. Росія може сприйняти це як вікно можливостей. Крім того, втрата американського лідерства ускладнить координацію: рішення в НАТО ухвалюються консенсусом, і відсутність Вашингтона паралізує багато процесів.

Водночас деякі аналітики бачать шанс для Європи. Зростання витрат уже відбувається. За 10 років європейські союзники збільшили оборонні бюджети більш ніж удвічі. Якщо тенденція збережеться, до 2035 року Європа зможе взяти на себе набагато більшу відповідальність. Але це потребуватиме не лише грошей, а й політичної волі, спільного виробництва озброєнь і готовності діяти швидко.

Чи виживе НАТО без головного донора?

Відповідь проста: виживе, але стане іншим. Альянс без США перестане бути тим глобальним гігантом, яким є зараз. Європа вже робить кроки до стратегічної автономії - від спільних закупівель озброєнь до інвестицій у власну оборонну промисловість. Однак ядерний захист, трансатлантична розвідка та швидке перекидання сил без Вашингтона залишаться проблемою.

Для України це означає, що підтримка НАТО залишається критично важливою. Навіть якщо США зменшать присутність, європейські члени Альянсу вже довели, що готові інвестувати більше. Але повна заміна американського внеску вимагатиме років і мільярдів.

Наразі, Альянс поки що тримається разом, але його майбутнє залежить від того, чи продовжать європейці інвестувати в оборону так само рішуче, як це роблять сьогодні.