Санкції проти "тіньового флоту" Росії: як Москва обходить заборони на експорт нафти

Велика Британія та Європейський Союз (ЄС) запроваджують нові заходи, спрямовані на скорочення доходів Кремля

Російський нафтовий сектор став ключовою мішенню для західних санкцій з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Одним із найбільш динамічних аспектів боротьби є обмеження діяльності так званого "тіньового флоту" – мережі суден, які перевозять санкційну нафту, уникаючи міжнародного контролю. Велика Британія та Європейський Союз (ЄС) запроваджують нові заходи, спрямовані на скорочення доходів Кремля, і це має значний вплив на глобальну торгівлю та енергетичну безпеку.

Що таке "тіньовий флот"?

"Тіньовий флот" – це група танкерів, що використовується для перевезення нафти в обхід санкцій. Зазвичай ці судна мають ненадійне страхування, часто змінюють прапори та реєстрацію, використовують підроблені документи та практикують нелегальні перевалки нафти у відкритому морі. За даними дослідження S&P Global Commodities, у цьому флоті нараховується близько 889 суден із загальним дедвейтом 111,6 млн тонн, що становить приблизно 17% від світового флоту нафтових танкерів.

Ця мережа забезпечує постачання російської нафти на ринки, які залишаються доступними для Москви, зокрема до Китаю та Індії. Завдяки "тіньовому флоту" Кремль продовжує отримувати значні доходи, які використовує для фінансування військової агресії.

Глобальні осередки перевалки санкційної нафти

Росія та її союзники створили кілька ключових точок для нелегальної перевалки нафти у відкритому морі.

Егейське море (Греція): район поблизу островів Лесбос і Хіос став осередком для таємної перевалки російської нафти. Щомісяця тут перевантажується близько мільйона барелів сирої нафти та нафтопродуктів.

Південнокитайське море: як повідомляє видання Bloomberg, це найбільший центр "тіньової перевалки", розташований за 60 км від узбережжя Малайзії. За 9 місяців 2024 року через нього пройшло близько 350 мільйонів барелів нафти вартістю щонайменше 20 млрд доларів.

"Ці глобальні маршрути дозволяють Росії постійно зберігати рівень постачання нафти, навіть коли основні канали перекриваються санкціями. Але це також підвищує ризик екологічних катастроф і може зірвати глобальні ланцюги постачання", — підкреслює міжнародний аналітик з нафтових ринків, Джеймс Вуд.

Рішуча відповідь Великої Британії

25 листопада 2024 року уряд Великої Британії запровадив новий великий пакет санкцій, спрямований на обмеження діяльності російського "тіньового флоту". Цей пакет включає:

· Санкції проти 30 танкерів, які за рік перевезли нафту на понад 4,3 млрд доларів.

· Включення до списку санкцій двох російських страхових компаній – "Альфа Страхование Груп Плс" і "ВСК2.

Нові обмеження підвищили загальну кількість російських танкерів під санкціями Великої Британії до 73 – це найбільший показник серед усіх країн. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі під час зустрічі міністрів G7 у Італії закликав союзників до посилення тиску на Росію, зазначивши, що "санкції працюють, і Кремль стає все більш залежним від таких країн, як Північна Корея та Іран".

ЄС: нові ініціативи проти "тіньового флоту"

Європейський Союз також посилює тиск. Європарламент закликав до введення комплексних санкцій проти суден, їхніх власників, операторів, фінансових установ і страхових компаній, які сприяють обходу санкцій. Зокрема, пропонуються такі заходи:

· Заборона на вхід незастрахованих танкерів до європейських вод.

· Посилений моніторинг суден за допомогою супутників і дронів.

· Включення до санкційного списку понад 50 фізичних та близько 30 юридичних осіб, причетних до обхідних схем.

У межах 15-го пакета санкцій ЄС також пропонує:

· Заборону на доступ 45 російських танкерів до європейських портів.

· Торговельні обмеження для компаній, які постачають технології подвійного призначення, що можуть використовуватися у військових цілях.

· За оцінками експертів, ці заходи допоможуть знизити доходи Росії від нафти та зроблять обходження санкцій більш складним і ризикованим.

"Ці санкції – це не лише економічний тиск на Росію, але й спроба створити міжнародний консенсус, щоб припинити використання таких схем для обходу санкцій", — зазначила голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Наслідки для Росії

Санкції поступово обмежують можливості Росії експортувати нафту. Так за останні місяці поставки нафти країни - агресора суттєво скоротилися. Зокрема, експорт російської нафти морським шляхом досяг найнижчої позначки з липня 2024 року, а за останній місяць загальні обсяги знизилися на 150 тис. барелів на добу.

Також Росія почала поступово втрачати ринки збуту: поставки до Індії, одного з найбільших покупців, значно скоротилися через посилення міжнародного контролю.

Крім того, Росія змушена звертатися до Ірану, Північної Кореї та інших країн, щоб забезпечити підтримку своєї військової машини, а це потребує значних валютних коштів, які Москва може отримати тільки продаючи свою нафту. Таким чином, обмеження можливостей Кремля продавати нафту на світовому ринку прямо впливає на його воєнну компанію в Україні.

Екологічні ризики та виклики для міжнародного регулювання

Практика перевалки нафти у відкритому морі створює серйозні екологічні ризики. Експерти наголошують, що такі операції збільшують ймовірність аварій і розливів, які можуть завдати непоправної шкоди морським екосистемам. Страхові компанії також зазначають, що незастраховані судна становлять значну загрозу для світової торгівлі, оскільки аварії можуть мати масштабні фінансові наслідки.

Крім того, попри санкції, контроль над "тіньовим флотом" залишається складним завданням.

По-перше, російські танкери часто змінюють прапори, щоб приховати свою справжню належність.

По-друге, четверта частина суден "тіньового флоту" зареєстрована під прапорами країн ЄС, що ускладнює їх виявлення.

У цьому контексті необхідна тісніша співпраця між країнами G7, ЄС та міжнародними організаціями, такими як Міжнародна морська організація (ІМО).

Що далі?

Запровадження санкцій проти "тіньового флоту" є лише частиною ширшої стратегії, спрямованої на скорочення фінансових потоків до Кремля. Однак ефективність цих заходів значною мірою залежить від кількох ключових факторів.

По-перше, важливим елементом є посилення моніторингу. Для виявлення порушень необхідно активно використовувати супутникові технології, дрони та розширювати портовий контроль. Ці інструменти дозволяють значно зменшити можливості для порушників обходити санкції, а також своєчасно виявляти нелегальні перевантаження нафти у відкритому морі.

По-друге, успіх у боротьбі з "тіньовим флотом" неможливий без міжнародної координації. Об'єднання зусиль країн Великої Сімки (G7), Європейського Союзу та інших держав, які підтримують санкції, є важливим для забезпечення суворого виконання цих заходів. Це дозволяє створити єдиний фронт у боротьбі з порушниками, де кожен учасник міжнародної спільноти забезпечує своєчасне виявлення і покарання порушень.

Нарешті, значну роль у зниженні ефективності "тіньового флоту" відіграють санкції проти учасників ринку, які забезпечують його діяльність. Це означає включення до санкційних списків не лише суден, а й компаній, операторів і фінансових установ, що сприяють обходу санкцій. Заборона на їхню діяльність у міжнародній торгівлі створить додатковий тиск на структури, які сприяють функціонуванню "тіньового флоту".