Після посилення обстрілів з території Білорусі все гостріше постає питання щодо участі білоруської армії у війні проти України
У Росії диктатор Володимир Путін провів переговори із самопроголошеним президентом Республіки Білорусь (РБ) Олександром Лукашенком. Той скаржився на "польоти авіації НАТО з ядерною зброєю біля Білорусі", а ще натякав, що "заборона Литви на залізничний транзит вантажів фактично оголошення війни". При цьому з території РБ Україною продовжують летіти російські ракети. Експерти проаналізували те, що відбувається для видання "Коментарі".
Відповіддю на кожну російську ракету повинен бути удар у відповідь по території РФ
Нардеп VI та VII скликань, глава Центру дослідження політичних цінностей, історик Олександр (Олесь) Доній розмірковує так:
"Парадокс: Україна загалом та Київ зокрема перебувають під обстрілами з території Білорусі. 24 лютого російські танки та гелікоптери йшли на Київ з території Білорусі. А Україна не може собі дозволити завдати удару у відповідь по розташуванню російських військ на території РБ. Настав час усвідомити, що Білорусь – не просто союзник фашистської Росії, там не просто проросійський режим і база російської армії. Суть у тому, що Білорусь ще й є, з формальної точки зору, складовою конфедеративного утворення спільно з Росією".
У той же час, зазначає експерт, Україна не наважується завдати удару у відповідь по території Білорусі.
"Нещодавня зустріч Лукашенка з Путіним, по суті, не змінює загальної ситуації "мовчазного залучення" Білорусі до війни, – упевнений Олександр Доній. – Так, Лукашенко зробив заяви, приємні для російської націоналістичної аудиторії та для Путіна персонально: ескапади на адресу Литви, яка справедливо блокує російський транзит із Калінінграда, антипольські заяви тощо. Але поки що не робить головної заяви: про використання білоруських військ як "гарматного м'яса" у війні проти України. І допоки Лукашенко не віддав такий наказ, Україна, незважаючи на наростання антибілоруських настроїв у суспільстві, утримуватиметься від ударів по території РБ. І хоча українські аналітики висловлюють скепсис щодо військового потенціалу Білорусі, висловлюючи сподівання, що у разі розгортання повноцінної війни Білорусі проти України, вона переросте для самих білорусів у "визвольну" та "антилукашенківську", включаючи переможне входження до Мінська, прорахунок ризиків утримує Україну".
Для України, наголошує експерт, нині вкрай важливим залишається фактор збереження власних людських військових ресурсів.
"Україна змушена тримати більшу частину армії на білоруській ділянці (отже - відривати її від російського фронту). Це умовно "законсервована" частина армії, тобто без щоденних втрат загиблими та пораненими, без необхідності широкої ротації, підвезення додаткових боєкомплектів, пального тощо. Тож навіть проти нечисленної та маломотивованої білоруської армії ЗСУ змушені "зчепити зуби" і тримати нейтралітет максимально довго, – пояснює Олександр Доній. – Виникає логічне питання – якою має бути адекватна відповідь на російські обстріли з території Білорусі? А ця відповідь має бути – перенесення воєнних дій безпосередньо на територію Російської Федерації. Неприпустимо, що війна йде лише біля нашої країни (з обох боків лінії фронту). Страждають виключно українські мирні громадяни, знищується українська інфраструктура. Відповіддю на кожну російську ракету (незалежно від того, звідки вона прилетіла – з Білорусі, Росії чи окупованих українських територій) має бути удар у відповідь по території РФ. І поки що у нас для цього недостатньо ресурсів (зброї зокрема), напрямок відсічі російської агресії має бути спрямований саме в цей бік. Удари у відповідь по РФ!".
Якщо Путін зробить пропозицію, від якої Лукашенко не зможе відмовитись, білоруський диктатор піде на поводу у російського
Керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, адвокат Михайло Дяденко зазначає, що, аналізуючи дії таких людей як Путін чи Лукашенко, ми виходимо з передумов, що вони керуються здоровим глуздом та реальною картиною світу. Насправді картина, яка намальована ними у своїй уяві, найчастіше не відповідає реальності.
"Лукашенко тривалий час намагався діяти так, щоб максимум вичавити з Путіна та РФ. При цьому не поступиться суверенітетом Білорусі. Однак після скандальних виборів 2020-го йому стало складно лавірувати. Білоруський режим став максимально залежним від російського. Як наслідок – 2022-го ми отримали удар у спину з території РБ", – пояснює експерт.
Він вважає, що Лукашенко не хотів би подальшого посилення Росії. І у глибині душі, можливо, бажає програшу Путіна у війні з Україною.
"Однак зараз він змушений підігравати Кремлю. При цьому до останнього намагаючись не втягувати білоруську армію у пряме зіткнення з українською, – наголошує Михайло Дяденко. – У той же час, якщо Путін зробить пропозицію, від якої Лукашенко не зможе відмовитися (наприклад, погрожує його усуненням, можливо, навіть фізичним), білоруський диктатор піде на поводу у російського. У тому числі – направивши свої війська проти України. Не варто виключати і те, що Лукашенко піде проти Путіна. Але це стане можливим лише у випадку, якщо стане зрозумілим, що Росія програє в цій війні. Що Путін не зможе нічого зробити проти Лукашенка".
Читайте також на порталі "Коментарі" – у Києві зранку пролунали вибухи – над столицею чорний дим.