Україна у великій небезпеці через Стармера і Макрона: на Заході назвали причину

Відносини між лідерами дали тріщину через різні позиції щодо очільника США

У відносинах між президентом Франції Еммануелем Макроном та новим прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером з’явилися перші ознаки напруги, що може поставити під загрозу єдність так званої "коаліції охочих" — групи країн, які активно підтримують Україну. Про це повідомляє Politico.

Як зазначає видання, два французькі урядовці визнали, що ця коаліція втратила чіткий стратегічний вектор, а частину відповідальності за це покладають на Лондон. Зокрема, вони вказують на надмірну орієнтацію Британії на США, які досі не надали обіцяних безпекових гарантій Україні.

У британській столиці, своєю чергою, не приховують невдоволення діями Макрона, звинувачуючи його у тому, що він, завершуючи свою каденцію, переважно турбується про власну політичну спадщину. Один із чиновників, обізнаний з дипломатичними переговорами щодо Ірану, зазначив, що французький президент намагається подати себе як миротворця на глобальній арені.

Ключовим джерелом розбіжностей, як вважає Politico, є різне ставлення двох лідерів до Сполучених Штатів. Париж і Лондон, попри координацію дій щодо України, все частіше висловлюють взаємне роздратування через політику один одного щодо Дональда Трампа.

За словами французького експерта, близького до Макрона, Стармер демонструє максимальну обережність у спілкуванні з Білим домом. А один із колишніх британських дипломатів описав цю лінію як "безсоромно гнучку, але необхідну", натякаючи на дипломатичну гру Лондона з Трампом.

Окремим подразником стало потепління торгових відносин між США і Великою Британією, яке відбулося внаслідок нещодавньої угоди між Стармером і Трампом щодо зниження мит. У Парижі цим незадоволені, адже Франція й далі перебуває під американськими тарифами, накладеними на ЄС.

Нагадаємо, портал "Коментарі" вже писав, що Федеральна служба державної статистики Росії (Росстат) припинила відкрито звітувати про рівень смертності в країні. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що це може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на приховування масштабних втрат особового складу армії РФ у війні проти України.