Ті алгоритми, які росіяни застосовують в Грузії, можуть бути використані і в Україні
У ніч на 29 листопада в столиці Грузії, Тбілісі, відбувалися масові сутички протестувальників і поліції. Люди вийшли на вулиці після оголошення правлячої проросійської партії "Грузинська мрія" про зупинення переговорів щодо вступу в Євросоюз до 2028 року. Реагуючи на ці події, колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Грузія зараз є дзеркальним відображенням України у листопаді 2013 року. Чи можна сказати, що Грузія остаточно перетворюється на другу Білорусь з режимом Лукашенка? Видання "Коментарі" з цим питанням звернулося до експертів.
Грузія сьогодні є дуже гарним для Росії і небезпечним для нас прикладом
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич так прокоментував ситуацію:
"Поки що не можна сказати, що Грузія остаточно перетворюється на формат Білорусі. Тут дійсно слушно пригадати Україну 2013 року. Поки що Грузія перетворюється на Україну Януковича, зразка 2013 року. Це означає низку моментів. Перше – суттєве підсилення впливу Російської Федерації. Без прив'язки до протестів я наведу лише один приклад, що за останні п'ять років кількість організацій в Грузії, які є так званими партнерськими фондами "русский мир" зросла більше, ніж в чотири рази. Те ж саме щодо програми "Россотрудничества" чи чогось іншого. Фактично, Грузія сьогодні є дуже гарним для Росії і небезпечним для нас прикладом того, як працює російська м'яка сила після війни. Для нас це означатиме, що після будь-якого формату чи то завершення війни, чи то перемир'я, схожі алгоритми будуть використовуватися в Україні. І, на мою думку, те, що офіційні особи України, українська розвідувальна спільнота мало приділяють уваги саме вивченню подій в Грузії не тому, як відбуваються протести, а тому, як працюють російські організації, за рахунок чого, це є, принаймні, станом на сьогодні помилкою, яку поки що можна виправити".
Експерт зауважує, другий момент – це питання "Грузинської мрії", яка станом на сьогодні спробує зацементувати свої позиції в країні і стати домінуючою політичною силою на найближчі декілька років.
"Це не обов'язково пов'язано з Росією. Просто наразі вони певною мірою, можна сказати, союзники. Росії вигідно підсилення "Грузинської мрії", а "Грузинській мрії" вигідна боротьба Росії в ідеологічному полі з іншими наративами. Але вони можуть на певному етапі, в тому числі, піти шляхом конфлікту, але поки що між ними є тактичний союз", – зазначив Ігор Тишкевич.
Експерт зауважив, ще одна подія на яку варто звертати увагу – це протести в Абхазії, які спалахнули і, де невдовзі будуть нові президентські вибори.
"Я не виключаю, що Росія піде після цих виборів в самопроголошеній Абхазії на дуже цікавий крок. Якщо "Грузинська мрія" буде демонструвати готовність до співпраці, то нова абхазька влада може заявити про готовність реінтегруватися на умовах федералізації Грузії. І тут варто пригадати, що це те, що так сильно Росія хотіла від України і вимагала від нашої країни після 2014 року. Це також дуже небезпечний для нас процес, за яким також варто слідкувати, причому не лише в самій Грузії, але і з точки зору кураторів цього процесу всередині Російської Федерації", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".
Грузія опинилася перед викликом
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль зазначила, що вона згода з оцінками пана Кулеби про те, що наразі Грузія є дзеркальним відображенням України в листопаді 2013 року.
"Ми розуміємо, що історія є циклічною і треба вчасно робити висновки з неї, інакше будуть неприємні наслідки. Власне, аналізуючи сьогодення Грузії можна провести паралель з подіями в Україні. На той час в 2013 році ми мали вже фактично контрольоване Російською Федерацією керівництво країни, що наразі є доведеним фактом, як і те, що, коли відбувалися розстріли мирних демонстрантів на Майдані, вже були прямі вказівки з Москви колишньому президенту-втікачу Януковичу, колишньому міністру внутрішніх справ Захарченку щодо подальшого алгоритму дій. І власне в листопаді 2013 року екс-президент Янукович заявив, що Україна припиняє свій європейський шлях. Нагадаю, що це призвело до масових протестів серед українців. І не тільки тому, що ми маємо спільні з Європою цінності і до них прагнемо, а ще й тому, що ми маємо дуже потужну історію нашого євроатлантичного шляху. Зокрема, якщо говорити мовою фактів і правових норм законодавства, то у 1993 році ми офіційно почали свій європейський шлях. Це було відображено в постанові Верховної Ради України про основні напрями зовнішньої політики України, де й було зафіксовано наш європейський вектор. А в 1992 році, ще за рік до цього, ми почали наш атлантичний шлях до членства в НАТО і ми приєдналися до Ради північноатлантичного партнерства", – зазначила Катерина Коваль.
Експерт наголосила, що провела цей екскурс в історію для того, щоб підкреслити, що завжди варто робити висновки з минулого і проводити паралелі. Так, в 2006 році Янукович заявив в Брюсселі про те, що Україна не є готовою до вступу в НАТО. І вже в 2010 році той же Янукович розпустив міжвідомчу комісію щодо підготовки України до вступу в НАТО.
"Тобто ми бачимо, що ще до 2013 року було здійснено низку проросійських кроків. Вже зрозуміло, що Янукович працював в інтересах Росії. Нині для Грузії буде корисним приклад України, щоб проаналізувати ті події і те, що відбулося в самій Грузії, де проросійська влада фактично в нелегітимний спосіб отримала владу і відразу ж призупинила шлях до ЄС. А відтак і всі реформи і той шлях, який було пройдено Грузією для членства в ЄС фактично поставлено на паузу. Якщо ж знову провести паралель з Україною, то наша країна прийняла цей виклик і показала всьому світові, що ми не будемо припиняти свій євроатлантичний шлях, який розпочали фактично відразу після проголошення нашої незалежності. І зараз саме Україна стає флагманом нової системи глобальної безпеки. В тому числі завдяки тому, що ми не припиняємо свій євроатлантичний шлях. Ми показуємо, що маємо свою позицію і поважаємо свою історію. Тепер вже Грузія стоїть перед викликом – стати васалом Російської Федерації чи боротися за свою власну незалежність і за свою ідентичність, за свій вибір, відстоювати свої права і свободу", – зазначила Катерина Коваль.
Читайте також на порталі "Коментарі" - обстановка в Грузії загострюється: президент заявила про "полювання" на мітингувальників.