Відчувають загрозу від Москви: що країни Балтії та Польща планують захищати в першу чергу

Оператори електромереж створили список проєктів для посилення безпеки ключової інфраструктури

Польща та країни Балтії планують масштабні інвестиції у безпеку своїх енергетичних систем. На реалізацію проєктів з посилення захисту критичної інфраструктури передбачено близько 600 мільйонів євро. Особлива увага приділяється протидії сучасним загрозам, зокрема дронам, а також покращенню фізичної охорони об'єктів. Про це повідомляє ERR.

Оператори передавальних мереж Естонії, Латвії, Литви та Польщі розробили спільний план модернізації та захисту енергосистеми. Голова правління естонської компанії Elering Калле Кільк повідомив, що їхній внесок у цей проєкт становитиме близько 200 мільйонів євро. Значна частина цих коштів піде на розробку технологій для виявлення та нейтралізації безпілотників поблизу стратегічних об’єктів.

"У рамках цієї субсидії акцент зроблено на заходах щодо запобігання всім видам атак. Зокрема, це стосується створення додаткових інструментів безпеки для нового майна, придбаного в процесі синхронізації, таких як лінії та синхронні компенсатори. Буде створено інструменти, які допоможуть контролювати систему, розуміти, чи є якісь позаштатні ситуації, а також фізично запобігати будь-яким порушенням в мережі", – сказав Кільк.

Попри амбітні плани, реалізація таких проєктів потребує не лише фінансування, але й змін у законодавстві. Наприклад, у багатьох країнах ЄС застосування засобів для знешкодження дронів суворо регулюється. Кільк додав, що вже ведуться переговори з відповідними державними органами щодо спрощення цих процедур.

Окремі проєкти стосуються захисту підводної інфраструктури, зокрема кабелів, які забезпечують з'єднання між країнами. Планується впровадження нових автоматизованих систем для швидшого виявлення пошкоджень.

Близько третини загального бюджету буде спрямовано в Естонію, інші кошти розподілять між Латвією, Литвою та Польщею. Очікується, що значна частина фінансування надійде з Фонду сполучення Європи, решта — з плати за користування мережами та власних ресурсів операторів.