Чого чекати українцям у Німеччині після завершення війни: у Берліні озвучили категоричну заяву
Німеччина повідомила, що українці масово не повертатимуться після війни, а тимчасовий захист діятиме щонайменше до березня 2027 року
Після завершення війни в Україні постане питання про повернення українських біженців на батьківщину, проте в Німеччині вони не будуть змушені виїжджати терміново або без урахування індивідуальних обставин. Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив директор Берлінського управління з питань імміграції Енгельхард Мазанке
Мазанке
нагадав, що рішення ЄС про надання тимчасового захисту для українців нещодавно
продовжене та діятиме щонайменше до березня 2027 року. За його словами, ніхто
не може передбачити, як саме розвиватиметься ситуація до того часу, але
масового і швидкого повернення 1,3 млн людей за короткий термін не буде.
"Навіть якби хтось намагався цього вимагати, на практиці це реалізувати було б неможливо", — підкреслив він.
Він зазначив, що раніше в Німеччині не було випадків масової імміграції людей із "культурно близької країни" за короткий проміжок часу. На відміну від хвилі біженців 2015–2016 років, переважно з Сирії, нинішня група українців — це переважно жінки середнього віку з професійним досвідом і дітьми, а не чоловіки.
Мазанке не дав конкретних прогнозів, яка частка українців залишиться в Німеччині, а яка повернеться додому, проте за досвідом прийому біженців з Балкан він припустив, що розподіл може бути приблизно рівним. Багато залежатиме не стільки від працевлаштування, скільки від родинних обставин.
"Дослідження показали, що основою інтеграції стає сім’я, а не робота, освіта чи володіння мовою", — пояснив він.
Водночас Мазанке підкреслив, що отримання німецького громадянства, яке можливо через п’ять років за умови роботи та сплати податків, не перешкоджатиме поверненню в Україну, а навіть може стати стимулом для такого рішення.
Як вже писали "Коментарі", Кирило Буданов, очільник Головного управління розвідки (ГУР), є одним із небагатьох керівників України, чиє ім’я майже не викликає суперечок у суспільстві. Таку думку висловив Тарас Чмут, голова фонду "Повернись живим", коментуючи включення Буданова до рейтингу "УП-100" — списку ста українських лідерів, які сьогодні формують незалежність та майбутнє держави.