"Мерц цього не розуміє": Україну попередили про подальші страшні проблеми у війні

Вже не вперше західні політики й експерти, навіть ті, хто підтримує Україну, не розрізняють чітко де-факто та де-юре статус окупованих територій

27 квітня видання Die Welt оприлюднило фрагменти виступу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца під час заходу в гімназії міста Марсберг. Найбільший резонанс в Україні викликала його думка про те, що потенційна мирна угода між Україною та Росією може передбачати територіальні поступки. Для частини суспільства це прозвучало як тривожний сигнал, однак, як підкреслює політолог Володимир Фесенко, говорити про "зраду" некоректно — радше йдеться про непорозуміння, яке потребує пояснення.

Експерт звертає увагу, що логіка Мерца, попри суперечливість формулювань, була пов’язана з ідеєю пришвидшення європейської інтеграції України. За його баченням, президент Володимир Зеленський міг би отримати більше підтримки всередині країни для складних рішень, якщо матиме чіткі гарантії майбутнього членства в ЄС.

Фесенко наголошує, що головна проблема полягає у змішуванні понять "де-факто" та "де-юре" щодо окупованих територій. За його словами, "далеко не вперше відомі західні політики і експерти, в тому числі наші друзі і прихильники, не проводять чіткої грані між де-факто і де-юре в питанні про подальший статус окупованих українських територій".

Фактичне припинення бойових дій уздовж лінії фронту може означати, що частина територій залишиться під контролем Росії на невизначений час. Водночас це не передбачає юридичного визнання такого статусу. Українська позиція, за його словами, полягає саме в неприпустимості будь-якої легалізації окупації та в незмінному дотриманні принципу територіальної цілісності.

Окремо він коментує й припущення про готовність українців до територіальних поступок в обмін на вступ до ЄС, називаючи таку логіку спрощеною та такою, що не враховує реальних суспільних настроїв і політичних ризиків.

Водночас Фесенко підкреслює, що Мерц не є противником України, адже підтримує її як у питанні євроінтеграції, так і в контексті фінансової та військової допомоги. Саме тому, на його думку, ключове завдання — не конфронтація, а чітке й послідовне роз’яснення української позиції партнерам.

"Коментарі" вже писали, що у Європейському Союзі розглядають варіанти зміни підходів до фінансової допомоги Україні, зокрема можливість прив’язати частину майбутнього кредитного фінансування до реформ у податковій сфері. Йдеться про потенційно жорсткіші умови, які можуть вплинути на окремі виплати в межах макрофінансової підтримки.