З наближенням виборів в Німеччині все частіше на перший план виходить політична конкуренція
Доки Україна чекає ясності від нової адміністрації США щодо майбутньої підтримки, тривожні сигнали поступають з Німеччини. Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок опосередковано виступила з критикою на адресу канцлера ФРН Олафа Шольца через його небажання схвалити додатковий пакет допомоги для України на суму 3 мільярди євро (близько 3,1 мільярда доларів). Про що говорять такі заяви? Чи може Україна слідом за зменшенням допомоги від Вашингтону зіштовхнутися з тим, що подібним чином почне поступати й Берлін? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Є три аспекти, які варто враховувати
Заступник директора Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський відразу акцентував на тому, щоб не називати те, що відбувається в Німеччині блокуванням допомоги Україні, а, швидше, затримкою, максимум призупиненням. Адже офіційних документів про те, що Німеччина відмовляється допомагати або подібних заяв від перших осіб держави станом на сьогодні не пролунало.
Експерт запропонував подивитися на всю проблему в розрізі трьох аспектів.
"Перший аспект – найближчим часом в Німеччині мають відбутися вибори до Бундестагу. Напередодні виборів завжди піднімаються гострі теми, в медіа лунають дуже багато гострих заяв. І полягають вони з абсолютною очевидною логікою напередодні будь-яких виборів в демократичній країні. Це змагання за інтереси, а, відповідно і голоси різних груп виборців. Ідентифікація – це дуже важлива річ і для того, щоб всі партії не були однаковими кожна бере якийсь свій сегмент. Анналена Бербок завжди і системно повторює тезу щодо допомоги зовнішнім партнерам і зараз вона це робить, як основний елемент привертання уваги до себе та своєї політичної сили напередодні виборів. За час свого перебування в політиці Олаф Шольц відзначився, як той, хто робить максимально виважену політику, але недоліком цього є незрозуміла політика, як для європейських партнерів, так і для України. Тому перший аспект – це політичні змагання які породжують різного роду заяви, які ЗМІ по-різному трактують і сприймають, як якесь вже прийняте рішення. А це всього лише політична риторика напередодні виборів", – зазначив Владислав Дзівідзінський.
За його словами, другий аспект – це вибори в США, дії та заяви Дональда Трампа, які ще при минулій каденції зводилися до того, що Америка – the first, американські інтереси передусім і в рамках такої головної тези він говорив неодноразово, що Америка платить занадто високу ціну за безпеку в Європі. А саме наводились цифри, що Америка – єдина країна, яка платить більше за всіх і Трамп не розуміє, чому європейські країни не виділяють зі своїх профіцитних бюджетів більші коштів для того, щоб вирівняти цю ситуацію.
"Це дуже багатьох в Європі налякало і зараз напередодні інавгурації Дональда Трампа, з одного боку, є ризики того, що може зменшитись і фінансова і військова підтримка Сполучених Штатів в рамках НАТО, а можливо і взагалі край радикальні звучать точки зору про те, що Америка може вийти з НАТО, а, з іншого боку є фактор найбільшої війни після Другої світової на теренах Європи. Фактор дуже реальний і Європа в цілому зараз вкрай стурбована можливими ризиками ескалації війни, вторгнення і всіх аспектів, які тільки можливі з огляду на російсько-українську війну. Якщо подивитися, що є ймовірність зменшення підтримки американців в НАТО або виходу цілковитого, кожна країна має передусім турбуватися про власну безпеку самостійно. Тому будь-яка призупинка або затримка військової, фінансової допомоги воюючій Україні є дилемою, яку кожна країна вирішує самостійно – допомагати Україні чи потурбуватися про себе. І в рамках цього теж можуть виникати подібні моменти і подібні заяви", – зазначив експерт.
І третій аспект, на якому зупинився Владислав Дзівідзінський, полягає в тому, що як би це не було прикро, але ми всі хочемо в Україні перемоги і згодні з загальною позицією президента Володимира Зеленського, який говорить про те, що Європа зобов'язана допомагати в Україні для того, щоб війна не прийшла на їхні території, але це як з позичанням грошей.
"Позиція, що ви зобов'язані мені позичити, я вважаю, не є правильною. Тому що, якщо подивитися на це об'єктивно, не з точки зору українських інтересів і потреб, то кожна країна робить жест доброї волі, перебуваючи в загальній дилемі – краще допомогти Україні, яка може стати щитом перед ворогом чи можливо краще забезпечити себе, якщо Україна не зможе чи не захоче продовжувати боротьбу. Ще є дилема на кшталт того, що чи ефективно ці гроші будуть використовуватися там десь далеко в Україні? Чи, можливо, краще це зробити іншими способами. Дискусія постійно триває і вона ще й змінюється, виходячи з обставин, які теж не є сталими. Так що така позиція Німеччини є нічим іншим як постійним розмірковуванням і ваганням, яке посилюється напередодні виборів до Бундестагу та ризиків реалізації обіцянок Трампа та зменшення американської підтримки після його інавгурації та вступу на посаду, а ще напередодні можливого розширення військових дій з боку Росії, яка може бути підтримана Китаєм", – підсумував експерт.
Позиція Шольца може бути обумовлена внутрішніми політичними міркуваннями
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко вважає, що заяви Анналени Бербок вказують на внутрішню політичну напругу в Німеччині щодо рівня підтримки України. Слова Бербок можна розцінювати як публічний тиск на канцлера з метою змусити його переглянути свою позицію щодо додаткової допомоги Україні. Це також є сигналом для України, що не вся німецька політична еліта поділяє позицію канцлера і що позиція щодо виділення допомоги може змінитися.
"У темі також присутній момент політичної конкуренції, адже 23 лютого відбудуться дострокові вибори до німецького парламенту. Бербок є політичним опонентом Шольца, хоча вони й працюють в одному коаліційному уряді. Бербок – представниця партії "Зелених", Шольц – представник СДПН. Ці дві партії мають різні ідеологічні засади та пріоритети, між партіями існує багато розбіжностей щодо підходів до фіскальної політики, витрат та боргу. Якщо "Зелені" виступають за максимальну фінансову підтримку України, СДПН більш схильні дотримуватися балансу між допомогою Україні та внутрішніми потребами. Навіть перебуваючи в одній коаліції, партії продовжують конкурувати за вплив та просування своїх ідей. Одночасно з цим розбіжності не гарантують зміни курсу, оскільки всі партії в коаліції виступають за підтримку України, хоча і мають різне бачення щодо її обсягів та умов", – зазначила експерт.
Що ж до можливості зменшення допомоги Україні, то Єва Антоненко говорить, що, як голова уряду, канцлер Шольц відіграє ключову роль у визначенні загальної політики уряду, включаючи політику щодо України.
"Бербок, як міністр закордонних справ, хоча не є ключовою особою у бюджетних питаннях, впливає на визначення зовнішньополітичних пріоритетів, може робити певні заяви, просувати певні ініціативи, лобіювати питання підтримки України серед інших країн, але повноважень для виділення коштів Україні у неї немає. В цих умовах Шольц, як федеральний канцлер, має значну владу і може фактично заблокувати або суттєво обмежити виділення коштів Україні, а також може накладати вето на певні ініціативи щодо допомоги Україні або затягувати їх реалізацію. Позиція Шольца може бути обумовлена внутрішніми політичними міркуваннями, наприклад, необхідністю задовольняти виборців, які можуть бути невдоволені значними витратами на допомогу іншим країнам. Німеччина, як і інші європейські країни, стикається з економічними викликами, зокрема, інфляцією та енергетичною кризою. Німеччина не приймає рішення в ізоляції, і позиція США та країн ЄС також має значення. Якщо підтримка з боку інших країн зменшуватиметься, Німеччина може також переглянути свій рівень підтримки", – зазначила експерт Українського інституту політики.
Крім того, додає Єва Антоненко, поляризація думок політиками під час виборчих кампаній є традиційною технологією, і після виборів представники політсил можуть пом’якшити свої позиції та почати досягати компромісів. Також велике значення матимуть результати виборів і те, які коаліція та уряд будуть сформовані.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Німеччина розгорне ЗРК Patriot біля кордону з Україною: Пісторіус пояснив, навіщо це потрібно.