Про що говорять дискусії всередині НАТО щодо майбутнього України: чи дочекаємось запрошення

Напередодні ювілейного саміту НАТО йдеться виключно про точність формулювань щодо перспектив українського членства

Незважаючи на те, що ювілейний саміт НАТО стрімко наближається, серед союзників ще немає остаточного варіанта, що запропонувати Києву. Дійшло до того, що офіційні особи США та Німеччини запропонували, щоб Альянс під час саміту у липні пообіцяв, що Україна отримає "міст" у членство в НАТО, а не "незворотній шлях". Це також здивувало низку країн, зокрема Великобританію. Про що говорять дискусії усередині блоку щодо майбутнього України? На що може розраховувати Київ на ювілейному саміті у Вашингтоні? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Вкотре будуть прописані формулювання

Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі зазначив, що ми точно не можемо розраховувати на офіційне запрошення України до НАТО на саміті НАТО, що наближається.

"Немає сенсу міркувати про формулювання, в тому числі те, яке було дано на Бухарестському саміті, щоб якось вони звучали, з одного боку, багатообіцяюче для України про те, що Україна врешті-решт стане повноправним членом НАТО, але водночас з такими застереженнями, які не викличуть критики деяких членів Альянсу, які виступають категорично проти вступу України до НАТО. Насамперед таких, як Угорщина. Та й президент США Джозеф Байден нещодавно оголосив про те, що Україна на даний момент не готова до вступу в НАТО", – зазначив Максим Ялі.

Політолог прогнозує, що вкотре буде прописано формулювання про те, що нам потрібно буде не лише реформувати армію, вже після закінчення війни з Росією, а й перемогти корупцію. Тобто буде виставлена ціла низка умов, за якими, коли питання вкотре назріє, навіть після закінчення війни, можуть нам знову вказати, що, наприклад, корупція не переможена.

"Хоча заради правди варто визнати, що, наприклад, коли приймали Грецію чи Туреччину до НАТО, проблема з корупцією стояла там як мінімум не менш гостро, ніж зараз в Україні. Резюмуючи можна сказати, що немає головного критерію – політичної волі лідерів країн, насамперед лідера Сполучених Штатів Джозефа Байдена перейти так звані "червоні лінії" з Кремлем", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".

Колективний Захід має продемонструвати силу та характер

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Ганна Малкіна так прокоментувала ситуацію:

"Членство України в НАТО – питання складне, особливо в частині часового проміжку. Головною перепоною для вступу в Альянс є військові дії та наявність окупованих територій. Сьогодні ніхто не має відповіді на питання "коли і як закінчиться війна" та "якою буде доля окупованих територій, особливо Криму". Тому напередодні ювілейного саміту НАТО мова йде виключно про точність формулювань в окресленні перспектив українського членства. Дискусія на тему "міст" чи "незворотній шлях" дуже цікава. Члени Альянсу почали гратись в свою улюблену дипломатичну гру "хороший/поганий поліцейський". Всі чудово розуміють, що членство України в НАТО є тригером для Путіна. Тому заява про незворотній шлях може спровокувати його на відчайдушні дії".

Експерт звертає увагу, що кремлівський диктатор останнім часом не світиться оптимізмом. Візит до КНДР та підписання зі світовим ізгоєм договору про стратегічне партнерство, приниження російської делегації, яку вигнали з переговорні кімнати, заяви про те, що Росії нема чого втрачати, тому треба йти до кінця – все це свідчить, що стан справ в держави-агресора кепський.

"З іншого боку, колективний Захід має також демонструвати силу та характер, адже формування "осі зла" - РФ, Китай, Іран, КНДР – це глобальна загроза безпеці у світі, яка може мати незворотні наслідки. Тому одностайність у підтримці України, в тому числі шляхом окреслення "незворотності шляху" до НАТО, здавалося б, такої символічної дії, є вагомим сигналом для всіх геополітичних гравців. І така заява на ювілейному саміті дала б зрозуміти всім, що Захід рішучий і непохитний. Отже, вступ України до НАТО – це лише перспектива з невизначеною датою, яка може, нажаль, розтягнутись на десятиліття. А от підтримка членів Альянсу на саміті і публічна заява, що нас там раді бачити – це те, що має зробити НАТО, аби продемонструвати свою силу в несиловий спосіб", – резюмувала Ганна Малкіна.

Читайте також на порталі "Коментарі" - про що говорить заочна суперечка НАТО та Китаю: чому гра в нейтральність більше не пройде.