Мерц категорично прокоментував "посередництво" Путіна на Близькому Сході і згадав Україну
Президент США Дональд Трамп припустив, що Путін міг би бути посередником у конфлікті між Ізраїлем та Іраном
Німецький канцлер Фрідріх Мерц не підтримує участь російського диктатора Володимира Путіна як можливого посередника у врегулюванні збройного протистояння між Ізраїлем та Іраном. Про це повідомляє видання Stern.
З відповідною заявою Мерц виступив напередодні саміту G7, який розпочався в Канаді. Політик наголосив, що не бачить жодного потенціалу у Путіна як у миротворця, особливо в умовах, коли Росія сама веде війну проти України.
"Особисто я не вважаю, що російський президент здатен відігравати будь-яку посередницьку роль у цьому конфлікті", — заявив Мерц.
Він підкреслив, що якщо Путін дійсно прагне миру чи глобального впливу, то перше, що має зробити — це припинити агресію проти України. За словами німецького політика, саме це було б найбільш значущим кроком для відновлення довіри на міжнародній арені.
"Припинення війни проти України стало б справжнім внеском у світову стабільність. Я б щиро це вітав", — зазначив Мерц.
Заява пролунала на тлі пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше припустив, що Путін міг би стати посередником між Ізраїлем та Іраном. У коментарі телеканалу ABC News, Трамп сказав: "Я був би відкритий до цього", маючи на увазі можливу участь Кремля у врегулюванні конфлікту.
Водночас президент Франції Емманюель Макрон скептично оцінив таку ініціативу, підкресливши, що Росія втратила будь-який міжнародний авторитет, необхідний для посередництва.
Зазначимо, що нещодавно між Путіним і Трампом відбулася телефонна розмова, в якій обговорювали ескалацію між Іраном та Ізраїлем. Сам Трамп заявив, що активно працює над можливістю мирної угоди між цими державами, однак ідея залучення Путіна викликає неоднозначну реакцію серед європейських лідерів.
Як вже писали "Коментарі", адміністрація Дональда Трампа, ймовірно, не планує підтримувати Україну на рівні, як це відбувається з Ізраїлем. Це суттєве розходження у підходах Вашингтона викликає подив навіть серед досвідчених міжнародних оглядачів.