Експерти пояснили, як війна вплинула на світову економіку і чому уряду варто змінити економічний курс України
Сто днів із початку широкомасштабного вторгнення Росії до України. Які на даний момент можна зробити головні економічні висновки та прогнози для України, Росії та світу?
Обвал гривні, дефолт Росії, зростання цін в США та криза в Європі
Український економіст, ректор-засновник American University Kyiv (AUK), співголова Українсько-Американського (UA) Будинку (організації, яка багато років працювала над просуванням співпраці США та України) Роман Шеремета поділився такою думкою:
"Якщо говорити про Україну, то ситуація є складною. Адже війна йде на нашій території. Останні прогнози Світового банку малюють нам рівень падіння ВВП у районі 45% річних. Крім того, знищено інфраструктуру на сотні млрд доларів. Колосальні втрати. Бізнес мігрував на Західну Україну, а то й зовсім із країни. У центральній частині, залежно від сектора, працює від 30 до 70% економіки. На сході вона практично не працює, бо там є зона інтенсивних бойових дій".
Крім того, продовжує експерт, маємо серйозні інфляційні процеси. Коли бізнес не працює, немає конкуренції, товари не виробляються – і ми маємо проблему з інфляцією. Гривня слабшає порівняно з доларом. Все закономірно з огляду на те, що зараз відбувається в Україні.
"Сюрпризом можна вважати, що українська економіка виявилася доволі стійкою навіть на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Ми таки тримаємося. Економіка на якомусь рівні, але працює. Зовсім інша ситуація, ніж була у Сирії чи інших країнах, де у зв'язку з війною фактично повністю було закрито економіку", – зазначає Роман Шеремета.
Тримається, за його словами, і гривня. Хоч девальвація відбувається, але не в таких масштабах як могла б. І в цьому, упевнений експерт, велика заслуга НБУ.
"Позитив також у тому, що Україна має певні преференції з боку ЄС, США (зниження мит, а то й зовсім їхня відсутність). Слід просто налагодити ланцюжки поставок. З України – продовольства, в Україну – ПММ (адже у нас повністю закрився нафтовий ринок), фармація і так далі. Коли ці ланцюжки налагодяться, ми зможемо розраховувати на не таке драматичне падіння ВВП. Мій особистий прогноз, який уже неодноразово озвучував – у районі 35% падіння, а не 45%, як прогнозує Світовий банк", – каже експерт.
Тим часом економіці РФ прогнози обіцяють падіння в районі 11-13%. Що виглядає не так й погано на фоні України.
"Але треба розуміти, що падіння ВВП у РФ – це ще й структурне падіння. У тому числі за рахунок виходу світового капіталу, цілих компаній. І падіння російської економіки продовжуватиметься роками, – пояснює Роман Шеремета. – До того ж РФ стрімко йде до дефолту. Вона незабаром не зможе розраховуватися за зовнішнім боргом. Відповідно, доступ до зовнішнього капіталу втратить приблизно на десятиліття. Тож якщо порівнювати Україну з РФ, формально виглядає, що Україна більше втрачає, бо війна йде на нашій території. Але РФ має структурну проблему – і це надовго. А тому вважаю, що в Росії ситуація набагато гірша, що, звісно, добре для нас".
Щодо світової економіки – тут ситуація набагато складніша, бо є й інші фактори, не лише війна в Україні.
"США, наприклад, дуже не відчують наслідків цієї війни. Так, зросли ціни на газ, бензин. Але слід розуміти, що в цьому не лише Росія винна. Світ виходить із пандемії ковіда. Люди більше подорожують, літають... Відповідно ціни на пальне зросли. Можливо більше, ніж прогнозувалися. І тут уже вина Росії. Вона є серйозним гравцем на світовому ринку палива. І все ж таки її вплив не настільки суттєвий, щоб це відобразилося в цінах", – каже Роман Шеремета.
Лихоманить, за його словами, ринок цінних паперів. Але там, пояснює експерт, є інші структурні проблеми - інфляція, підвищення кредитної ставки в США як інструмент боротьби з інфляцією.
"І все ж у Штатах ситуація буде стабільнішою, – упевнений Роман Шеремета. – А от Європа від війни, звичайно, матиме більший шок. Криза і продовольча (Україна та РФ разом – це близько 25% зернового експорту у світі, причому чимала частина постачалася до ЄС). Крім цього, Європа відчує проблеми із газом, нафтою. На відміну від США, вона не має таких покладів, запасів. Тому європейці потребуватимуть підтримки тих же американців та країн ОПЕК, щоб замінити російські енергоресурси. Я вірю, що згодом буде не лише повне нафтове, а й газове ембарго проти країни-агресора. Але на це потрібен час".
Також експерт наголошує, що серйозно постраждати від російсько-українського конфлікту можуть країни Африки, куди надходило чимало українського продовольства. Але блокування портів робить його доставку дуже складною. Плюс – незрозуміло, що буде із новим урожаєм.
"Якщо Україна не зможе виростити необхідну кількість зерна, соняшника, виявиться не в змозі забезпечити на світовий ринок постачання продуктів, що продавалися раніше, це викличе не лише зростання цін, а й загрозу голоду. Причому страждати передусім країни Африки, хоч вони не є безпосередніми учасниками цієї війни. Це – величезна проблема, яку потрібно постійно говорити і яку треба вирішувати", – резюмує Роман Шеремета.
У світі складаються ситуативні економічні союзи країн
Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат наголошує, що 100 днів військової економіки – як 100 кроків у новій реальності, які мали спрямувати країну шляхом важкого, але того, що веде в нову економічну парадигму. До майбутнього, де Україна перероджується з "гидкого каченяти" країни зі слаборозвиненою відкритою економікою – у потужний центр інноваційного розвитку з новою цивілізаційною концепцією свободи дій та виявом волі творчості розвитку на благо всієї планети.
"Адже, не дивлячись на весь трагізм руйнувань, на місці старого може з'явитися нове, що відповідає рівню поточних світових досягнень і сплановано з поглядом у завтрашній день, – пояснює експерт. – На жаль, мозок українських чиновників, яким перейшла в управління вже військова економіка нашої країни, так і не зміг перебудуватися на нові вібрації та рівень, який відповідає кинутому нам виклику".
За словами Андрія Гарната, втрата близько 50% ВВП, реальний рівень безробіття в 30%, розірвані логістичні ланцюжки, демографічний відтік 6 млн громадян і дефіцит бюджету, що наростає, з прогнозом інфляції за підсумком року більше 25% не завадили економічному блоку уряду продовжувати політику. А саме – посилення фіскального тиску, розширення контролю та регулювання із збереженням чисельності безпрецедентно великого державного апарату, розширенням його повноважень та фінансування.
"У той час, як Збройні сили України героїчно борються у супротивником, що перевершує за чисельністю, на внутрішньому економічному фронті відбувається саботаж, диверсії та шкідництво, які віддаляють перемогу над зовнішнім ворогом", – упевнений експерт.
На його думку, рішення в становищі, що склалося, повинні бути швидкими і кардинально змінюють правила та умови:
- скасування поточного Податкового кодексу та запровадження простого єдиного корпоративного податку (податку на транзакції на рівні 3-5%) з автоматизацією його адміністрування (передачею функції банкам як податковим агентам) з впровадженням повної цифровізації звітності;
- сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці 10%;
- примат(першість) прямих договорів суб'єктів господарювання над регуляторними актами держави у контексті економічних взаємин;
- переформатування з частковим розформуванням усіх державних структур, що контролюють економічну діяльність чесних суб'єктів, з перенапрямком фукусу їхньої уваги та повноважень дії виключно на державний сектор;
- декларативний режим на митниці за всіма товарами, що належать до техніки, обладнання, матеріалів та всіх, що пов'язано з промисловим та сільськогосподарським виробництвом;
- Відкриття фондового ринку з низькою точкою входу для малого та середнього бізнесу, що потребує залучення фінансових ресурсів.
Коментуючи те, як російсько-українська війна торкнулася миру, Андрій Гарнат зазначив:
"Світ прагматичний і учасники міжнародної торгівлі так само. Ми бачимо, як складаються ситуативні економічні союзи країни-агресора - Росії з Китаєм та Індією, як заробляє на енергоносіях Норвегія і готується до зльоту на них Венесуела, як змінює свої локації "великий шовковий шлях". Настав час усвідомити, що нікому у світі не потрібен ще один сильний конкурент. Отже, Україні потрібно в усьому триматися своїх інтересів: будувати взаємовигідні відносини з перспективою виходу нашої країни на вищі орбіти міжнародного ринку, з відходом від статусу "сировинного придатка", з переведенням економіки на інновативні рейки зі часткою кінцевого високотехнологічного продукту складного переділу, що росте максимально високою доданою вартістю".
Як повідомляв портал "Коментарі", експерти розповіли, чи виправдано підвищення облікової ставки НБУ.