Удари по Росії можуть виявитися менш ефективними за дипломатичний наступ Києва
У Російській Федерації готуються до виборів до Держдуми, які мають пройти 18-20 вересня 2026 року. Враховуючи посилення ударів по РФ чи є в Україні можливість їх зірвати або ж домогтися, щоб вони не були визнані світом, як легітимні? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, проаналізувавши думки експертів.
Повністю зірвати вибори – малоймовірно
Олексій Воронцов, головний редактор інформагенства "УкрПрес інфо" та голова правління агентства журналістських розслідувань "Сила України" зазначив, попри регулярні удари українських безпілотників по військових об'єктах, аеродромах, логістичних вузлах та оборонній промисловості Росії, повністю заблокувати проведення голосування на території країни практично неможливо. Росія має значний адміністративний ресурс, централізовану систему управління та багаторічний досвід організації виборів навіть за надзвичайних умов. До того ж Кремль активно використовує дистанційне електронне голосування та триденний формат виборів, що дозволяє компенсувати можливі локальні зриви.
Експерт наголошує, найслабше місце Кремля – окуповані українські території
"Набагато вразливішою є інша проблема. Росія планує проводити вибори не лише на власній території, а й у тимчасово окупованих районах України, де вже створені окремі одномандатні округи для виборів до Держдуми. Саме ця обставина є головним юридичним аргументом для невизнання результатів голосування. Україна вже має досвід міжнародної кампанії щодо невизнання російських виборів у Криму та на інших окупованих територіях. Більшість демократичних держав традиційно заявляють, що такі вибори порушують міжнародне право та суверенітет України", – зазначив Олексій Воронцов.
Що ж до того чи можуть удари по Росії вплинути на вибори, то експерт говорить, що посилення українських атак може створити Кремлю додаткові труднощі: порушення логістики; тимчасове припинення роботи аеропортів; перебої зі зв'язком та інтернетом; необхідність перекидати силовиків із фронту на охорону виборчих дільниць; психологічний ефект для населення.
"Однак навіть масштабні атаки навряд чи призведуть до скасування виборів. Швидше за все, влада використає їх як аргумент для ще більшої мобілізації населення та посилення контролю", – прокоментував Олексій Воронцов.
При цьому співрозмовник порталу "Коментарі" згодний з тим, що Україна повинна активніше працювати, що домогтися невизнання виборів в РФ.
"Найефективнішим інструментом залишається дипломатичний та юридичний тиск. Україна може: звернутися до ЄС, G7, НАТО та інших партнерів із закликом не визнавати результати голосування на окупованих територіях; документувати всі факти примусу населення до участі у виборах; збирати докази незаконної діяльності російських виборчих комісій; ініціювати персональні санкції щодо організаторів виборів; використовувати майданчики ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій для політичного засудження процесу. Подібна практика вже застосовувалася після попередніх російських виборів на окупованих територіях України", – зазначив експерт.
За його словами, наразі питання: "Чи визнає світ ці вибори?" – потрібно розрізняти на два різні питання.
"Перше – визнання виборів у межах міжнародно визнаної території Росії. Більшість держав, навіть критично налаштованих до Кремля, зазвичай не ставлять під сумнів сам факт проведення внутрішніх парламентських виборів, хоча можуть критикувати їх за відсутність реальної конкуренції, репресії проти опозиції та нерівні умови. Останні повідомлення також свідчать про посилення тиску на опозиційних політиків напередодні голосування. Друге – голосування на окупованих українських територіях. Саме ця частина виборчого процесу з великою ймовірністю не буде визнана Україною та значною частиною демократичного світу, як це відбувалося і раніше", – говорить співрозмовник порталу "Коментарі".
Олексій Воронцов наголошує, політичний сигнал важливіший за самі вибори.
"Для Кремля вибори до Держдуми є передусім демонстрацією контролю над країною в умовах війни. Навіть якщо результати були б піддані критиці або не визнані щодо окупованих територій, це навряд чи змінить внутрішньополітичну ситуацію в Росії. Водночас міжнародне невизнання голосування на окупованих територіях може мати довгострокові наслідки: посилення санкцій, додаткову ізоляцію Росії та формування юридичної бази для майбутньої відповідальності осіб, причетних до організації незаконних виборів", – зазначив експерт.
Він підсумовує, повністю зірвати вибори до Державної думи Росії Україна навряд чи здатна навіть за умов інтенсивних ударів по військовій та логістичній інфраструктурі РФ. Однак Київ має реальні можливості суттєво підірвати їхню міжнародну легітимність – насамперед щодо проведення голосування на тимчасово окупованих територіях України.
"Саме дипломатичний тиск, міжнародна координація, санкційна політика та документування порушень можуть стати найбільш ефективними інструментами впливу, тоді як військові удари здатні лише ускладнити організацію кампанії, але навряд чи повністю її зупинять", – резюмував аналітик.
Головне – не повторити помилки 2024 року
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян зазначив, головне – не провалити кейс невизнання результату російських виборчих маніпуляцій в очах наших союзників та партнерів, як під час так званих президентських виборів в Росії у 2024 році.
"Спільну стратегічну інституційну, дипломатичну та військову позицію можуть сформувати президент, МЗС, ГУР, СБУ, ССО та СБС. Кремль готується і розгортає виборчу інфраструктуру. Традиційно виборча машина замикається на Сергієві Кириєнко – першому заступнику глави адміністрації Путіна. Окупаційна влада розглядає українські території як електоральні зони, де "зеки"-виборці повинні забезпечити суттєвий приріст голосів для партії влади на федеральному рівні", – зазначив експерт.
Він нагадав, що в Росії використовується змішана виборча система, де половина Думи обирається за партійними списками. Кремль хоче з Донбасу, Криму, Севастополя, півдня Херсонської та Запорізької області створити показові випадки гіперлояльності партії Путіна.
На думку експерта, потрібно дати відповідь, чи розглядаємо ми як військові об'єкти незаконно створені виборчі комісії, місцеві штаби "Нових людей", "Єдиної Росії", ЛДПР, КПРФ, "Справедливої Росії" та ще 6 формальних російських сил?
"Адже українські БПЛА можуть суттєво посприяти зриву показників явки, які будуть спущені Кириєнко окупаційним адміністраціям. Черг на дільниціях і у 2024-му не спостерігалось особливо. Це ж вам не бензин. Кремль може спробувати зробити ставку на електронне голосування на окупованих територіях. Тоді до цих процесів можуть підключитись наші кібервійська. Хоча в РФ і так створені федеральною владою проблеми із інтернетом, тому тут особливо непотрібне наше справедливе втручання", – висловився експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - нова пастка Москви: на Заході пояснили, чому Путін може погодитися на перемир’я.