Російська пропаганда влаштувала істерику через повернення в Україну праху Євгена Коновальця
У МЗС РФ звинуватили Нідерланди у «сприянні київському режиму» через ексгумацію останків Коновальця
Міністерство закордонних справ РФ вибухнуло черговою хвилею пропагандистських звинувачень на адресу України та Нідерландів через перепоховання у Києві праху засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.
Офіційна представниця російського дипломатичного відомства Марія Захарова опублікувала розлогий допис, у якому розкритикувала церемонію вшанування пам'яті лідера ОУН Євгена Коновальця. Спікерка Кремля намагалася провести маніпулятивні історичні паралелі, назвавши державні почесті під час зустрічі останків героя "театралізованим шоу".
Зазначимо, ексгумація на цвинтарі "Кросвейк" у Роттердамі відбулася в першій половині серпня, після чого прах було доправлено до столиці України. Особливе обурення у Захарової викликав церемоніал біля Патріаршого собору Воскресіння Христова, де воїни ЗСУ та курсанти створили живий коридор.
Хоча ця церемонія проходила вдень, а подія, яку описує Захарова про факельну ходу, взагалі відбулася 7 серпня, у День пам'яті полеглих бійців 20-ї бригади "Любарт".
Речниця МЗС РФ традиційно для кремлівської риторики звинуватила чинне керівництво України в радикалізмі, повторивши пропагандистські наративи про те, що націоналісти нібито контролюють владні кабінети в Києві. Водночас вона висловила занепокоєння створенням майбутнього Пантеону національних героїв, де планується остаточно поховати керівника ОУН.
Окремі закиди Захарова спрямувала на адресу Гааги, звинувативши муніципалітет Роттердама у видачі дозвільних документів на ексгумацію. На думку російської дипломатки, влада Нідерландів свідомо пішла на співпрацю з Україною, чудово розуміючи політичне значення цієї події та ігноруючи інтереси родичів покійного заради участі у державній компанії з вшанування історичної постаті.
Довідка
Євген Коновалець (1891–1938) — одна з найважливіших постатей українського визвольного руху ХХ століття, полковник Армії УНР, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).
Ключові факти біографії та діяльності:
- Військовий шлях: Під час Першої світової війни воював у лавах австро-угорської армії, потрапив у російський полон. Наприкінці 1917 року став одним із організаторів та командиром Куреня Січових Стрільців у Києві, який згодом розрісся до корпусу і став однією з найбоєздатніших та найдисциплінованіших частин Армії Української Народної Республіки (УНР).
- Організатор підпілля: Після поразки Української революції та окупації українських земель більшовиками й Польщею, Коновалець не припинив боротьбу. У 1920 році він створив Українську військову організацію (УВО), яка вела підпільну збройну боротьбу проти окупаційних режимів.
- Створення ОУН: У 1929 році на Першому Конгресі українських націоналістів у Відні за ініціативи Коновальця УВО та інші патріотичні групи об'єдналися в Організацію українських націоналістів (ОУН). Він став її першим керівником і зумів розбудувати потужну структуру як на українських етнічних землях, так і за кордоном, відкривши представництва ОУН у багатьох європейських столицях та налагодивши зв'язки з українською діаспорою в США та Канаді.
- Дипломатична діяльність: Коновалець намагався порушувати українське питання на міжнародному рівні, зокрема в Лізі Націй, привертаючи увагу світу до Голодомору 1932–1933 років в УРСР та репресій проти українців у Польщі.
- Вбивство більшовиками: Масштаб діяльності Коновальця та його авторитет викликали серйозне занепокоєння у керівництва СРСР. Наказ про його ліквідацію видав особисто Йосип Сталін. 23 травня 1938 року у Роттердамі (Нідерланди) Євген Коновалець загинув унаслідок теракту — агент НКВС Павло Судоплатов підсунув йому вибухівку, замасковану під коробку цукерок.