Відмова "Газпрому" бронювати потужності ГТС України: наслідки та вихід із ситуації

3 листопада 2021, 12:13 Елизавета Черных

Таке рішення "Газпрому" вказує на те, що російська компанія не планує постачати до Європи газу більше своїх контрактних зобов'язань

Відомо, що російська компанія "Газпром" відмовилася від бронювання додаткових потужностей газотранспортної системи (ГТС) України з січня по вересень 2022 року. Аналогічне рішення російський монополіст ухвалив щодо трубопроводу "Ямал-Європа", який проходить через Польщу.

Які можуть бути наслідки цих рішень? Чому Захід не може знайти управу на російського монополіста? Які рішення (висновки) слід зробити Україні, враховуючи ситуацію, що склалася? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.

Жодного сенсу зараз замовляти додаткові потужності з транспортування для наступного року у "Газпрому" немає

Експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква наголошує, що зараз "Газпром" не обирає потужності газотранспортної системи (ГТС) України, які росіяни вже сплатили.

"Тобто оплачених у них близько 109 млн кубометрів на день, а вони транспортують 73 мільйони. І могли б спокійно наростити ще 36 млн. кубів на день без додаткових оплат. Але не роблять цього", – зазначає експерт.

За його словами, наступного року РФ сподівається запустити "Північний потік-2" – і потреби в українській ГТС будуть ще меншими.

"Тому ніякого сенсу зараз замовляти додаткові потужності з транспортування для наступного року у "Газпрому" немає", - наголошує Денис Саква.

Зазначимо, що додаткові обсяги (не плутати із законтрактованими) "Газпром" не бронює з вересня. У результаті, незважаючи на законтрактовані 109 млн. куб. м за добу (за яку "Газпром" платить), з 1 жовтня фізичний транзит знизився до 86 кубометрів, а з 1 листопада - до 60.

З початку року добовий показник транзиту газу з РФ до Європи через територію України зменшився майже вдвічі, про що повідомив гендиректор Оператора ГТС України Сергій Макогон.

При цьому він наголошує, що "Північний потік-1", "Північний потік-2" та "турецькі потоки" сумарно рівні потужності однієї української ГТС – 146 млрд куб. м на рік. І резюмує: ці геополітичні проекти спочатку не мали економічної доцільності та були побудовані лише для зупинення транзиту через Україну. Що створює загрозу енергетичній безпеці не лише нашій країні, а й усій Європі.

Є велика ймовірність, що РФ може перервати постачання газу через українську ГТС у найхолодніший час

Політолог, голова платформи Єдиний координаційний центр Олег Саакян розмірковує так:

"Все вже склалося. Висновки із ситуації треба робити на майбутнє, а зараз – гасити пожежу, яку на наших очах щосили роздмухує Росія. Європа зараз явно не готова до жорстких та різких кроків, бо сама прямо залежить від російського газу. І на тлі його нестачі – європейці на такому ж гачку, як і ми, хоч і в дещо кращому становищі".

РФ же, зазначає експерт, підвищує ставки, зокрема для якнайшвидшого запуску "Північного потоку-2". Тому й не бронює додаткових потужностей для транзиту через територію України чи Польщі. Явний інструмент тиску.

"Україні потрібно готуватися до складного проходження зими, можливості запуску нашої ГТС у реверсному режимі. До закупівлі газу на західному кордоні. Є велика ймовірність, що РФ може перервати постачання газу через українську ГТС у найхолодніший час. Маючи сплачений транзит через Україну, "Газпром" просто не постачатиме відповідну кількість газу. Що може стати серйозним викликом для забезпечення безперебійного функціонування нашої ГТС", – попереджає Олег Саакян.

На його думку, Захід уже робить висновки з того, що відбувається. Але запізно.

"Наявну ситуацію вже назад не відіграєш. Усі реагують за фактом, – пояснює експерт. – У майбутньому, гадаю, ЄС докладе максимум зусиль для диверсифікації постачання газу".

Читайте на порталі "Коментарі" - Росія посилює енергетичну кризу: що відбувається на світових ринках.

Теги: