Нові санкції: як Захід покарає Росію

ЄС і США готують нові санкції проти РФ після відмови випустити на свободу опозиційного політика Олексія Навального на вимогу Європейського суду з прав людини. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель висловив доцільність ввести нові обмежувальні заходи проти Росії, яка, на його думку, йде авторитарним шляхом розвитку, порушує міжнародні зобов'язання, вступає в конфронтацію з ЄС і прагне розколоти блок.

Санкції проти Росії. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент США Джо Байден підкреслив, що відстоювання суверенітету і територіальної цілісності України залишається життєво важливим питанням для Європи і Америки. "Коментарі" розбиралися, якими будуть нові обмежувальні заходи Заходу і наскільки вони ефективні.

Анатомія обмежувальних заходів проти РФ

На засіданні в Брюсселі, яке відбулося 22 лютого, міністри закордонних справ країн-членів ЄС вирішили обмежитися персональними санкціями щодо російських чиновників, причетних до репресій проти Навального, розгону акцій протесту його прихильників у Москві та інших великих містах, порушення прав людини. Найближчим часом буде підготовлений список росіян, яким заборонять відвідувати ЄС, а їхні рахунки в європейських банках заморозять. Фізичні та юридичні особи країн-членів ЄС не зможуть вести з ними справи. За неофіційною інформацією, до "чорного списку" потраплять генпрокурор РФ Ігор Краснов, керівник слідчого комітету Олександр Бастрикін, начальник Федеральної служби виконання покарань Олександр Калашников, глава Нацгвардії Віктор Золотов.

З питання санкцій європейці працюють в тандемі з американцями. Держсекретар США Ентоні Блінкен взяв участь у засіданні глав МЗС ЄС у режимі відеоконференції. Американські сенатори від Демократичної і Республіканської партії підготували законопроект про персональні санкції проти осіб, причетних до отруєння Навального в серпні 2020 року. За інформацією сенатора-республіканця Марко Рубіо, законодавці чекають від адміністрації Байдена інформації про причетних до злочину. Законопроект передбачає такі ж обмежувальні заходи, які збирається вводити ЄС.

З березня 2014 року США і ЄС ввели понад 100 різних санкцій проти російських чиновників, громадських діячів, бізнесменів, компаній, що мають відношення до анексії Криму, розпалювання збройного конфлікту на сході України, військових злочинів у Сирії, а також до отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та Олексія Навального нервово-паралітичним агентом "Новачок".

Вашингтон у відповідь на інформаційне втручання росіян у президентські вибори 2016 року, ввів санкції проти фірм, що беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік-2" і припинив з Москвою військову та інвестиційну співпрацю.

Брюссель ввів каральні заходи у відповідь на атаки російських хакерів на сервери Організації із заборони хімічної зброї в 2018 році, і Бундестагу – в 2020 році.

Під американськими персональними санкціями перебуває 700 осіб, включаючи російських олігархів Олега Дерипаску, Ігоря Ротенберга, Віктора Вексельберга та спікера Ради Федерації Валентину Матвієнко. Секторальні санкції торкнулися російських банків, енергетичних компаній, підприємств військово-промислового комплексу, яким закрили доступ до фінансових ресурсів західних банків, заборонили працювати з резидентами ЄС і США. Під санкціями опинилися великі російські компанії і банки, включаючи "Роснефть", "Транснефть", "Сбербанку Росії", "Газпромбанк" і багато інших. Захід припинив постачати в РФ обладнання для нафтогазової галузі та продукцію військового призначення. Росію виключили з "Великої вісімки", ЄС перестав проводити з нею двосторонні саміти, а НАТО заморозила співпрацю.

М'яка відповідь на дії РФ

Президент Європейської асоціації журналістів Отмар Лагодинський вважає, що від персональних санкцій ЄС немає ніякого толку, і потрібно хоча б на час скасувати реалізацію проекту газопроводу "Північний потік-2". З ним солідарні австрійський євродепутат Андреас Шидер, міністр з європейських справ Франції Клемент Бенуа. Навіть російський громадський діяч Володимир Ашурков і тимчасово виконуючий обов'язки незареєстрованої партії "Росія майбутнього" Леонід Волков наполягали на тому, що санкції потрібно ввести не тільки проти держслужбовців, а й проти бізнесменів, включаючи акціонера гірничодобувної компанії Evraz Романа Абрамовича, засновника гірничо-металургійного холдингу "Металоінвест" Алішера Усманова, керівника банку ВТБ Андрія Костіна.

З ними не згоден політичний експерт Джакопо Барігацці. На його думку, ввести санкції проти російських чиновників набагато простіше і швидше, ніж проти олігархів, адже це передбачено в законодавчому акті "Глобальний санкційний режим ЄС з прав людини". Введення ж санкцій проти олігархів вимагає більш вагомих підстав, а на їх пошук піде багато часу. Експерт вважає, що європейцям потрібно було якось відреагувати на арешт Навального. Але після того, як у відповідь на вимогу Євросоюзу звільнити опозиціонера, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав ЄС ненадійним партнером, одних заяв було недостатньо.

Перспективи посилення санкцій

Деякі країни-члени ЄС не хочуть посилювати санкції проти Росії, щоб уникнути економічних ризиків. Персональні санкції – це спроба висловити протест деструктивній політиці Кремля малою кров'ю. Антиросійські санкції не особливо популярні в Угорщині, Італії, Чехії, Словаччині, Австрії та Німеччині, оскільки  спричинили  контрсанкції РФ, втрату доступу тамтешніх виробників на російський ринок. З 2013 по 2019 роки експорт ЄС до Росії скоротився з 114,8 до 87,8 млрд євро. Два роки тому міністр закордонних справ Петер Сійярто пропонував провести аналіз доцільності санкцій, оскільки вони не створили умов для виконання Мінських домовленостей.

Співробітники аналітичного центру "Атлантична Рада" Даніель Фрід, Річард Морнінгстар і Даніель Штейн вважають, що в ЄС існує розкол з питання "Північного потоку-2". Одні країни, такі як Польща, Литва, бачать в газопроводі загрозу посилення енергетичної залежності ЄС від РФ, водночас  інші держави – наприклад Німеччина, сприймають Росію як надійного постачальника нафти і природного газу. Німецькі депутати навіть придумали способи, як утриматися від санкцій.

Депутат від партії "Християнсько-Демократичний Союз "Андреас Нік запропонував створити механізм, який дозволить Німеччині відключити" Північний потік-2", якщо РФ чинитиме тиск на Україну, і скоротить постачання природного газу через нашу газотранспортну систему. Депутат "Соціал-демократичної партії Німеччини" Нілс Шмідт вважає, що потрібно ввести мораторій на проведення пусконалагоджувальних робіт газопроводу до тих пір, поки Росія не звільнить Навального і не припинити дестабілізувати ситуацію на сході України. Незважаючи на американські санкції, російське трубоукладальне судно "Фортуна" працює в ексклюзивній економічній зоні Данії в Балтійському морі. "Північний потік-2" готовий на 94%.

Аналітики Еріка Соломон і Гай Чезан допускають, що Байден може відмовитися від санкцій проти "Північного потоку-2" заради налагодження відносин з Німеччиною, в якій він бачить важливого партнера в стримуванні Китаю і в переговорах з Іраном про ядерну угоду. Хоча американський президент завжди виступав проти реалізації цього проекту і підтримував ідею скорочення залежності ЄС від природного газу з РФ. Як і Боррель, Байден вважає за доцільне стримувати провокації РФ, але співпрацювати з нею у сферах контролю над ядерними озброєннями, захисту клімату, і за іранською ядерною програмою.

Періодично підіймається питання відключення Росії від SWIFT-міжнародної системи передачі даних і здійснення банківських платежів. У 2014 році з такою ініціативою виступив Європарламент у відповідь на анексію Криму. Однак ввести обмежувальні заходи не вийшло, бо керівництво SWIFT наполягає на своїй нейтральній і аполітичній позиції. У 2014 році Центробанк Росії представив власну систему схожу на SWIFT для розрахунків між російськими банками. У грудні 2020 року Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що потрібно розробити незалежний від Заходу механізм міжнародних розрахунків.

Захід не бачить сенсу в серйозній конфронтації з Росією, адже не сприймає її як загрозу для своєї безпеки, так як було з СРСР в роки "холодної війни". Тому введення санкцій, націлених на міжнародну ізоляцію країни-агресора малоймовірно.

Питання ефективності антиросійських санкцій

Єдиної думки щодо ефективності чинних антиросійських санкцій не існує. Російській владі властиво применшувати їх негативний вплив, стверджувати, що ЄС втратив більше. У 2019 році президент Володимир Путін заявив, що збиток Росії від санкцій склав 50 млрд доларів, а ЄС через це втратив 240 млрд доларів. Складно судити, на чому заснована риторика господаря Кремля. Колишній американський дипломат Стівен Пайфер вважає, що санкції сповільнили економічне зростання Росії, обмежили їй доступ до інвестицій і технологій. Санкції дають ефект не відразу, а в перспективі.

За один тільки 2014 рік з Росії було виведено 90 млрд доларів іноземних капіталовкладень. До 2017 року держборг РФ збільшився більш ніж на 18% і досяг 7,2 трлн рублів. У 2018 році, щоб покрити дефіцит бюджету, російському керівництву довелося виділити понад 65 млрд доларів з Фонду національного благополуччя і резервного фонду. У 2015 році МВФ оцінював збитки російської економіки від дії санкцій у розмірі 9% від ВВП. У 2014-2017 роки рубль знецінився на 50%. Масла у вогонь додала і пандемія коронавірусу: за 2020 рік ВВП РФ скоротився на 3,1%.

Однак чинні обмежувальні заходи не змогли покласти на лопатки російську економіку. До них приєдналися тільки США, Канада, велика частина країн Європи, Австралія, і Нова Зеландія. Це дозволило РФ переорієнтувати експорт в інші держави, включаючи Китай. У Росії досить спокійно відреагували на нові санкції. Заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних відносин Володимир Джабаров вважає, що збиток від нових обмежень буде незначним.

У Кремлі готувалися до більш жорсткої відповіді заходу у справі Навального. До того як стало відомо про характер санкцій, глава МЗС РФ Сергій Лавров, відповідаючи на запитання журналіста Володимира Соловйова, підтвердив готовність до розриву відносин з ЄС, якщо будуть введені обмежувальні заходи, які призведуть до негативних наслідків для російської економіки. За інформацією співробітника інвестиційної компанії БКС Володимира Тихомирова, інвестори сприймають нові обмежувальні заходи як політичні, які не позначаться на ринку.

У відповідь на нові санкції Росія може зробити дзеркальні заходи стосовно європейських чиновників або завдати асиметричного удару по економіці України, як уже траплялося. У 2015-2018 роках російський уряд ввів обмеження на поставки щебеню з України, який використовується в будівництві. Дана міра призвела не тільки до скорочення обсягів поставок даного нерудного матеріалу в РФ з 20 до 2 млн тонн на рік, але і до зниження обсягів перевезення по залізничній дорозі, і, відповідно, до збитків транспортних компаній.

Нагадаємо, Україна може змусити Росію піти на поступки по Донбасу.