Головна Новини Світ Китай Яку позиції вирішив зайняти Китай: чи вигідно Сі затягування війни в Україні
commentss НОВИНИ Всі новини

Яку позиції вирішив зайняти Китай: чи вигідно Сі затягування війни в Україні

Україна намагається залучити Китай до мирного врегулювання

сьогодні, 20:16
Поділіться публікацією:

Останнім часом всі розмови про США у розрізі намагань Вашингтону зупинити війну в Україні, При цьому якось менше стали говорити про Китай. Між тим у медіа дедалі більше циркулює інформація про те, що Китай негласно надає Росії військову допомогу, постачаючи критично важливі компоненти для зброї, такі як деталі для дронів та артилерійські боєприпаси, хоча уникає прямих поставок готових боєприпасів, щоб уникнути міжнародних санкцій. Яку нині стратегію обрав Китай? Чи зацікавлений від у затягуванні війни в Україні? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Яку позиції вирішив зайняти Китай: чи вигідно Сі затягування війни в Україні

Ставлення Китаю до війни в Україні

Пекін грає довгу гру, і відповідь Києва має бути такою ж системною

Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко так прокоментував ситуацію:

"Китай ретельно вибудував багаторівневу стратегію, що поєднує публічний нейтралітет із фактичною підтримкою Росії. Цей підхід дозволяє Пекіну досягати геополітичних цілей, мінімізуючи ризик санкцій. Акцент на зміщенні уваги з Китаю на США є слушним: саме непомітність зараз є головним активом Пекіну". 

Експерт зауважив, що Китай систематично постачає Росії компоненти для дронів, мікроелектроніку, навігаційні системи, наприклад, альтернативи GPS через систему BeiDou, та деталі для артилерії. Це відбувається через мережі посередників у третіх країнах, що ускладнює відстеження. 

"За різними оцінками, ці поставки критичні для підтримки російського ВПК під час санкцій. Росія стала найбільшим постачальником енергоносіїв до Китаю зі значною знижкою, що дає Пекіну економічні переваги. Понад те перехід на розрахунки в юанях і рублях створив "паралельну фінансову систему", зменшивши вразливість до західних санкцій. Китай надає Росії "прикриття" на міжнародних форумах, одночасно просуваючи власні мирні ініціативи, що слугують інтересам Кремля. Публічні заяви Пекіна про нейтралітет суперечать його діям", – говорить Ігор Петренко.

Що ж до того, чи вигідно Китаю затягування війни, то на думку експерта, швидше так, але з обережністю. 

"До певної міри Китай зацікавлений у "тривалому конфлікті", який зосередить увагу США та Європи на Україні, звільняючи простір для Пекіну в Азії та Тихому океані. Це дозволяє йому тиснути на Тайвань та розширювати вплив у Глобальному Півдні. Китай також має економічні дивіденди: 1) китайські компанії замінюють західні бренди на російському ринку, купуючи активи зі знижкою; 2) війна послабила Росію, перетворивши її на асиметричного партнера Китаю, що посилює вплив Пекіну в Центральній Азії. Проте тут є й ризики для нього. Перше: зростаюча співпраця Росії з Північною Кореєю, включаючи ядерні технології, підриває інтереси Пекіну у стабільності регіону. Друге: Захід посилює тиск на Китай через його "негласну" роль, що загрожує торгівельним інтересам Пекіну. У підсумку – кінець війни не вигідний Пекіну зараз, але довгостроково ескалація загрожує його інтересам. Україна може використати це, пропонуючи Китаю роль "гаранта миру", — зазначив експерт.

Ігор Петренко підкреслив, Україна намагається залучити Китай до мирного врегулювання й створити умови зменшення підтримки з його боку РФ. 

"Президент Зеленський демонструє дипломатичну гнучкість, перетворюючи Китай з пасивного спостерігача на потенційного учасника врегулювання. Українська дипломатія правильно робить, концентруючись на Китаї, але без швидких результатів. Пекін грає довгу гру, і відповідь Києва має бути такою ж системною: поєднання тиску, публічної дипломатії та роботи з Глобальним Півднем. Як зазначив Зеленський, "політична ізоляція Росії" неможлива без участі Китаю – і саме на цьому має зосередитись Захід", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".

Після американо-китайського саміту Пекін чіткіше позначить свою позицію

Співзасновник Аналітичної мережі "Research Solutions" Ігор Тишкевич вважає, що на даному етапі Китай обирає стратегію нейтралітету. При цьому зберігаючи відносини з РФ і сподіваючись у майбутньому зав'язати відносини з Україною.

"Щодо Росії Китай проводить досить цікаву політику, яку можна охарактеризувати словами – технологічна прив'язка російської економіки до своєї. Це, до речі, те, чого бояться США і це одна з причин, чому Трамп намагається загравати з Путіним, щоб зіграти з Росією проти Китаю. З погляду постачання матеріалів КНР постачає комплектуючі та складові, умовно кажучи, всім охочим. Справді, є така річ, що російські дрони значною мірою складаються з китайських комплектуючих, як і українські теж. Тому у цьому випадку йдеться про постачання обом країнам. Але не боєприпасів, а назвемо це так, матеріалів із яких це можна виготовити", – наголосив експерт.

Ігор Тишкевич продовжує, при цьому, з погляду озброєнь, техніки та технологій, експортний потенціал Китаю, умовно кажучи, можна розділити на три складові. Перша складова – це нові китайські технології, які не передаються нікому за жодних умов і за жодні гроші. Друга – це розвинені технології, які, можливо, перевершують середній рівень для армії світу, але для Китаю, які є вже минулим етапом. Ці технології, це обладнання Китай передає та продає своїм партнерам, знову ж таки, якщо ті не перебувають у стані війни. Найбільш типовий приклад – це та сама Білорусь, яка має РСЗВ Полонез. Це аналог Himars, тільки сучасніший, де базова ракета летить на 200 км. Але, передаючи таке озброєння, Китай дуже жорстко стежить, щоб ці технології не опинилися у третьої сторони. І саме тому, наприклад, Росія не може навіть купити з Білорусі той самий РСЗВ Полонез. З іншого боку, цей же комплекс спокійно продається Азербайджану та низці інших країн.

"Третя складова – це застаріле озброєння, яке продається багатьом африканським країнам і навіть передається безкоштовно як допомога, але, знову ж таки, не тим державам, які перебувають у стані війни. В даному випадку, з погляду Китаю, наскільки я розумію, є підхід наступний – озброєння – ні, але інша річ – товари та комплектуючі, їх можна купити і особливо через посередників. Проблема полягає у тому, що, якщо ми говоримо про дрони, то вони можуть поставлятися для сільськогосподарської галузі і Китай не вважає за потрібне нести додаткові витрати за відстеження контрабандних ланцюжків. Або ті самі випадки з постачанням "мавіків". Були випадки з блокуванням постачання за тендерами Міноборони РФ та тендерами Міноборони України. Але, якщо закупівлями займається третя компанія, то Китай не намагається відслідковувати такі ланцюжки", – висловився експерт.

За його словами, щодо інтересів КНР, то Пекін відзначив свою зацікавленість у тому, щоб увійти в переговорний процес. Для Китаю ця війна, з погляду геополітики, вигідна, як, до речі, і для США, тому що, якщо в 2021 році, говорячи про багатополярний світ, більшість аналітиків, політиків говорили, як мінімум, про три полюси – Вашингтон-Москва-Пекін, то Росія сама себе викреслила з цього переліку.

"Коли йдеться про поділ сфери впливу у світі, то, природно, на двох ділити простіше та більше дістанеться. Тому і для Вашингтону, і для Пекіну ослаблення геополітично Росії вигідне. З іншого боку, і в цьому наша трагедія, що ні для Вашингтону, ні для Пекіну поразка будь-якої зі сторін також невигідна. Тому що поразка України для Вашингтона є геополітичною поразкою, оскільки Україна декларує західний вектор розвитку. Для Вашингтону нове посилення Росії – це ризик та небезпеки. Поразка Росії для обох сторін також є загрозою, тому що це зона дестабілізації. Плюс для Китаю додається ще фактор транзиту російською територією. Тому і для Вашингтону, і для Пекіна завершення цієї війни можливе лише в тих умовах, коли жодна із сторін не зазнала поразки", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".

Він додає, з погляду входу в переговорний процес і спроби зіграти активнішу роль Китай позначив свій інтерес, але найімовірніше активізація КНР буде ближче до осені. Тому що війну рано чи пізно треба закінчувати.

"Китай зацікавлений розвивати свої проекти, зокрема в нашому регіоні. Але це було неможливо, поки США в особі американського президента Трампа намагалися нав'язати нам свій формат припинення цієї війни. Це не вийшло. І далі ми переходимо до алгоритму, про який і сам Трамп говорив на початку своєї каденції, що можливо як учасники або посередники переговорного процесу буде Китай. Відповідно Китай окреслив свій інтерес і на наступному етапі точніше сформулює своє бачення лише після американо-китайського саміту. Тобто після того, як США та Китай спробують домовитись про формати свого співіснування", – зазначив експерт.

Ігор Тишкевич говорить, що ця логіка для нього не нова. Він її описував ще у своєму прогнозі у грудні 2024 року.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Китай віджимає у РФ головного союзника в Азії.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини