Чому Угорщина в ЄС так активно виступає проти допомоги Україні – звідки така любов до Росії

У ЄС знайдуться досить потужні фінансові важелі, щоб змусити Орбана грати на користь Євросоюзу, а не Росії

Рада ЄС затвердила пакет макрофінансової допомоги Україні у розмірі €18 млрд 2023 року. Раніше проти виділення цього пакету макрофінансової допомоги виступала влада Угорщини. Ті самі, які, судячи з їхніх дій, працюють не так на свою країну, як на Росію. Чому Угорщина стала, по суті, "троянським конем" у Євросоюзі? Чи можна якось змінити ситуацію? Які уроки має винести ЄС – які кроки зробити? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

У Євросоюзі вирішили припинити миритися з відвертими спробами угорського прем'єра Орбана підігравати Кремлю

Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов зазначає, що рішення Ради Євросоюзу про виділення Україні 18 мільярдів євро у 2023 році ще має затвердити Європарламент. Але у позитивному та швидкому результаті голосування немає сумнівів, вважає експерт.

"Що цікаво, рішення ухвалили не одноголосно, а всупереч вето Угорщини. Тобто в Євросоюзі вирішили припинити миритися із відвертими спробами угорського прем'єра Віктора Орбана підігравати Кремлю. Швидше за все, цю практику візьме на озброєння і НАТО, де Угорщина також постійно ставить Україні палиці у колеса", – прогнозує Кирило Сазонов.

На його думку, з такими тенденціями після української Перемоги у війні проти Росії є варіант, що Україна займе Угорщину в Євросоюзі та НАТО.

"Поки що можна припустити, що в ЄС знайдуться досить потужні фінансові важелі, щоб змусити Орбана грати на користь Євросоюзу, а не Росії. Або його змусять піти у відставку", – вважає політолог.

Образа за Тріанон досі живе в угорському суспільстві та елітах, живить націоналістичні настрої всередині них

Координатор напряму міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик міркує так:

"Угорщина вже тривалий час намагається підтримувати добрі стосунки із РФ. Тут ми бачимо приклад роботи стратегічної корупції у ЄС та її використання Росією. Сприяє такій ситуації активне співробітництво у фінансовій та енергетичній сфері. Угорщина від РФ отримувала вигідні кредити, зокрема на будівництво енергоблоків АЕС Росатомом у себе, а також активно співпрацювала у сфері газової енергетики, купуючи та транспортуючи російський газ".

Для Угорщини, продовжує експерт, це збіглося з посиленням правлячої партії "Фідес" та Орбана, які шукали для себе можливості зміцнити своє становище за рахунок джерела грошей, незалежного від ЄС.

"Це дозволяло угорській владі зберігати своє становище та примножувати свої капітали. Таким чином, для Будапешта теплі відносини з Росією – це любов з розрахунку", – пояснює Денис Москалик.

Він зазначає, що ще одним чинником політики Угорщини тут є невижита "тріанонська травма". За підсумком Тріанонського договору після завершення Першої світової війни Угорщина втратила низку великих територій на користь сусідів, нагадує експерт. Нині ці території входять до складу всіх сусідів Угорщини. До них належить і українське Закарпаття.

"Багато хто в Угорщині все ще схильний вважати ці території несправедливо відібраними. Образа за Тріанон досі живе в угорському суспільстві та елітах, живить націоналістичні, реваншистські та шовіністичні настрої всередині них. Вона сприяє тому, що Угорщина схильна робити антиукраїнські кроки, а також шукати опору за межами регіону в Росії та Китаї. Правляча партія Орбана активно використовує націоналістичні настрої та електорат в Угорщині для того, щоб тримати владу. Це сприяє зближенню Угорщини з Росією та фактичному перетворенню її на плацдарм Москви на ЄС", – наголошує Денис Москалик.

На його думку, ситуацію можна змінити, але це потребує системного підходу.

"По-перше, те, що відбувається, є наслідком того, що ЄС довгий час заплющував очі на посилення російського впливу та російську м'яку силу, яка активно діяла на території Євросоюзу, посилюючи вплив Москви. Занадто спокусливим були російські гроші – і ніхто не хотів сваритися з Москвою", – пояснює експерт.

Тут, вважає він, необхідно робити активні дії спецслужбам та контролюючим органам, запроваджувати нові санкції та знищувати інструменти впливу, вести комплексну боротьбу проти російського впливу в ЄС як такого. Брюссель, упевнений Денис Москалик, має усвідомити вплив Москви як ворожий – і вести війну проти нього. Російські гроші та агентура повинні заарештовуватися та втрачати можливості для успішного оперування в Європі.

"По-друге, – продовжує експерт, – любов Угорщини до РФ має фінансовий характер. Потрібно зробити таку політику невигідною. Тиснути на питання отримання субсидій від ЄС, реально їх обмежувати, робити кроки проти корупції та концентрації влади в Будапешті, заарештовувати рахунки та заморожувати проекти. Потрібно бити угорців і особисто Орбана та його соратників по гаманцю, щоб співпраця з авторитарними режимами ставала для них невигідною".

По-третє, робить висновок Денис Москалик, проблема багато в чому в нинішній угорській владі – "Фідес", Орбані та олігархах, що оточують їх, їх корупції та заграванні з шовінізмом і реваншизмом угорців. Потрібно сприяти транзиту влади в Угорщині до більш адекватних сил, вважає експерт.

На його думку, головні уроки для ЄС із нинішньої ситуації такі:

- необхідно активно боротися з російським впливом на своїй території;

- великі російські гроші в ЄС не бувають політично нейтральними;

- вплив РФ в Євросоюзі є ворожим для єдності блоку та Європи в цілому, його необхідно максимально послабити методами спецслужб та санкцій;

– Орбан та "Фідес" ненадійні, треба сприяти зміні влади у Будапешті.

Читайте також на порталі "Коментарі" - про що говорять путінські заяви останнім часом – чому диктатор почав виправдовуватися.