Лідери ЄС погодилися надати Україні "репараційну позику", але три країни бояться ризиків

Бельгія, Франція та Люксембург звернули увагу на проблеми, які виникнуть через кредит для України

Європейські лідери загалом дали свою згоду щодо реалізації ідеєю щодо використання заморожених в ЄС російських активів для надання Україні кредиту на 140 млрд євро, але низка країн наголошує на можливих ризиках. Як повідомляє портал "Коментарі", про це пише "Reuters".

У матеріалі йдеться, що Бельгія, Франція та Люксембург відзначають юридичні проблеми, які можуть виникнути внаслідок цього рішення.

Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані, тому виділяючи кредит із заморожених активів РФ, ЄС має знайти спосіб задовольнити претензії Москви на них.

Бельгія, де розміщено більшість активів, вимагає гарантій, що не залишиться віч-на-віч з Росією, якщо їх доведеться повернути. Франція та Люксембург підтримують цю точку зору.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла врахувати ці занепокоєння. За її словами, ризик має бути розподілений ширше, ніж на одну країну.

Остаточне рішення планують обговорити на саміті 23-24 жовтня, щоби вирішити всі юридичні питання.

На пропозицію Єврокомісії гроші з доходів від заморожених російських цінних паперів могли б піти на підтримку України в 2026-2027 роках. Повернути кредит Київ мав би лише тоді, коли Росія виплатить репарації за завдану війною шкоду.

Прем'єр Данії Метте Фредеріксен заявила, що "рішуче підтримує ідею". Схожі позиції озвучили Швеція та Нідерланди.

Гроші кредиту Україна зможе використати як для закупівлі зброї, так і для підтримки економіки. При цьому постає питання, в яких країнах купуватиметься озброєння. Франція вже заявила, що хотіла б бачити замовлення не лише у США, а й у Європі.

Читайте також на порталі "Коментарі" - чотири найбільші економіки ЄС закликають до обережності щодо нового плану протидії вторгненням дронів, виявляючи розбіжності з лідерами країн Балтії та Скандинавії. Про це йдеться у публікації Euraciv.