Репараційного кредиту не буде: про шо говорить позиція ЄС і чи встоїть Україна

8 грудня 2025, 13:25 Кравцев Сергей

Країни Європейського Союзу не мають консенсусу з ключового для України питання

Канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу і президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн не вдалося переконати прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера дозволити надати Україні репараційний кредит з використанням заморожених у Бельгії російських активів. Про це повідомило агентство Belga. Відтак, вірогідність того, що вже навесні в України можуть розпочатися великі фінансові проблеми зростає? Чи справді це так? Чи справді до політичної кризи, яка все ще не розв’язана невдовзі може додатися, не менш болюча, економічна? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому, зібравши думки експертів.

Треба оптимізовувати державні фінанси

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда зазначив, що провал переговорів Фрідріха Мерца і Урсули фон дер Ляєн з прем'єр-міністром Бельгії стосовно використання заморожених російських активів, на жаль, є цілком логічним. Тому що Бельгія не має намірів самостійно нести можливий тягар відповідальності у цьому питанні і вона цілком очевидно хоче цього уникнути.

Експерт зауважив, при цьому країни Європейського Союзу не мають якогось консенсусу з цього питання. І те, що ми бачимо на поверхні позицію Угорщини та Словаччини – це тільки верхівка айсбергу.

"Я впевнений, що всередині Європейського Союзу є не одна країна яка дивиться на ситуацію аналогічним чином, просто зараз не оприлюднює свою позицію, бо для цих країн, наприклад, додаткові зобов'язання у кілька мільярдів доларів чи євро будуть достатньо неприємними щонайменше для бюджету. Для України це теж сигнал про те, що треба оптимізовувати державні фінанси, оскільки ми два роки поспіль мали дірку у бюджеті для фінансування потреб Міністерства оборони через те, що хтось з урядовців думав, що війна закінчиться вже відповідно в 23 чи в 24-му році", – зазначив експерт.

Євген Магда наголошує, у будь-якому випадку наше бюджетне планування залишається бюджетним плануванням мирного часу. Експерт наголошує, що це дуже велика проблема, тому що ми вимагаємо від наших партнерів допомоги, а їм не показуємо, що наша економіка переходить на воєнні рейки.

"Це методологічно дуже велика помилка і, коли у нас зберігаються фінанси на те, щоб використовувати і забезпечувати грошима якісь "хотєлки" для ухвалення бюджету, то, я думаю, нічого дивного у цій проблемі немає і так вона буде в принципі існувати і надалі", – констатував експерт.

Станом на зараз маємо реальну бюджетну дірку в 1 трильйон

Політолог Вадим Денисенко згодний з тим, ми справді стоїмо напередодні глибокої фінансової кризи, помноженої на високу вірогідність появи серйозних вуличних акцій протесту.

"Вірогідність того, що Україна отримає репараційний кредит стає мінімальною. А відтак, бюджетна дірка в 30 млрд доларів стає дуже реальною. Доходи бюджету-2026 мають зрости приблизно на 500 млрд. Це з тим, що збори доходів за 10 місяців цього року виконано на 77% і на кінець року, ми можемо мати невиконання плану, як мінімум, в 300 мільярдів. Іншими словами, станом на зараз маємо реальну бюджетну дірку в 1 трильйон", – зазначив експерт.

Вадим Денисенко зауважує, до березня Верховна Рада має прийняти закони про введення ПДВ для ФОПів. Це загрожує серйозною проблемою виникнення вуличних акцій протесту.

"Що з цим всім робити - відповідей просто не існує. І це все на фоні того, що політична криза не подолана. Звільнення Єрмака без перезавантаження уряду і відкритої дискусії про нові правила гри, просто відтерміновує цю саму кризу", – зауважив політолог.

Читайте також на порталі "Коментарі" - Європейська комісія пропонує створити новий механізм екстреного кредитування для України на суму 210 млрд євро, який має фінансуватися за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Як повідомляє рейтингове видання "Politico", основний тягар гарантій у цій програмі буде покладено на три найбільші економіки ЄС – Німеччину, Францію та Італію.

Теги: