Фермерські протести, торговельні бар'єри та нові затримки переговорів змушують замислитися, що насправді стоїть за паузою в євроінтеграції
Переговори щодо членства України в ЄС відверто загальмували. На засіданні робочої групи з питань розширення ЄС 26 червня не вдалося затвердити результати скринінгу українського законодавства. По цьому сусіди України поляки та угорці вже натякають, що українцям не потрібно розраховувати на швидке членство в ЄС. Про що говорить, зокрема, позиція Угорщини, де нібито змінилася влада проте Будапешт натякає, що не допустить швидкого членства України в ЄС? Чи може бути, що низка країн ЄС просто боїться конкуренції з Україною і виставляє надумані причини, щоб не допустити Україну в союз? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, зібравши думки експертів.
Окрім конкуренції з країнами ЄС, є суто внутрішні українські "хвости"
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко зазначила, ситуація навколо цієї робочої групи дійсно підсвітила, що інтеграція України зіштовхується з політикою країн-членів, а позиція Угорщини при будь-якій владі буде багато в чому перетинатися з політикою Орбана, тому що для цього є дійсно об’єктивні причини.
"І аграрне питання – лише одне з них. Стосунки між нашими країнами погіршилися ще з 2017 року через мовний закон та тему угорської меншості на Закарпатті. Сільгосп-тема стала однією з центральних вже пізніше. І, якщо уряд Орбана часто використовував українське питання для політичного шантажу ЄС чи підігравання Москві, то уряд Мадяра діє з позиції класичного економічного протекціонізму", – зазначила експерт.
Співрозмовниця порталу "Коментарі" говорить, українські перевізники вже довели свою здатність пропонувати дешевші та ефективніші товари і послуги, що призвело до криз та блокад кордону в попередні роки.
"Протести фермерів проти української аграрної продукції були не тільки в Польщі та Угорщині, але навіть у Німеччині, Франції та Бельгії, просто Угорщині залишають роль "поганого хлопця", який начебто односторонньо все блокує. Від ситуації Брюссель отримує свої вигоди, оскільки весь репутаційний удар переноситься на країни Східної Європи. У той час як країни Західної Європи грають у "рятівників України", паралельно нарощуючи обмеження – до прикладу, безмитного ввезення цукру, яєць, птиці. Саме тому питання вступу України у ЄС – це одне з найболючіших питань для країн Союзу. Однак звинувачувати їх у "підступності" теж не зовсім коректно. ЄС працює як егоїстичний, але раціональний економічний блок. Сусіди України не шукають штучних приводів – вони захищають власні економіки від шоку. Адже мова йде не тільки про підтримку України, але й про перерозподіл величезного аграрного ринку всередині ЄС. Нікому не потрібен аграрний гігант, який розгойдає укладений баланс в регіоні. Тому для інтеграції України та збереження регіону від економічного шоку буде потрібен досить довгий перехідний період", – зазначила Єва Антоненко.
За її словами, окрім конкуренції, є суто внутрішні українські "хвости", про які зазвичай не говорять у новинах, але які детально аналізують у Брюсселі.
"Наприклад, днями консорціум українських аналітичних центрів (проект Membership Check) оприлюднив звіт про виконання плану пріоритетних реформ, які Україна зобов'язалася виконати до кінця 2026 року. Результат на кінець червня 2026 – лише 15 балів зі 100. Європейський комісар з питань розширення вказувала на проблеми із судовою реформою та реформою ДБР. При цьому варто розділяти політику і процедуру. Надання статусу кандидата та швидке відкриття переговорів були жестом солідарності на тлі війни. Тепер ми перейшли до технічних етапів узгодження законодавства, на кожному з яких можуть накладатися вето. Те, що відбулося 26 червня, - не обов'язково "зрада" чи змова проти України. А стандартна бюрократична в’язкість, коли кожна країна прискіпливо торгується за умови захисту свого внутрішнього ринку. І саме з цієї причини не варто очікувати швидкого членства", – підсумувала експерт.
Причини затягування питання членства України в ЄС можуть бути глибші
Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов зазначив, керівництво ЄС і уповноважені єврокомісари заявляють з високих трибун про бажання і готовність відкрити вже в липні всі переговорні кластери для України. 14 липня у Брюсселі відбудеться засідання General Affairs Council, де мають ухвалити відповідне рішення. Проте поки що бачимо інформацію про позицію Угорщини – намір блокувати відповідне рішення. Без консенсусу рішення не буде.
"Причини "угорського вето" називаються різні, але непереконливі. Одна причина – угорські експерти не встигли прочитати документи скринінгу. За інформацією Єврокомісії, вона свою оцінку скринінгових звітів розіслала ще у 2025 році. Інша причина – "країни Західних Балкан раніше в черзі, тому донт пуш зе хорсес", теж така собі причина. Можемо ще згадати 11 вимог Угорщини до українського мовного та іншого законодавства. Якщо це справжня причина – може треба прямо про це говорити і починати суспільну дискусію про можливість і повн6оту виконання тих вимог?", – задається питанням експерт.
Ігор Попов натякає, що насправді причини справді можуть бути глибші – острах конкуренції з боку України? Чи те, що технічні кластери Україна виконає швидко і поставить питання про політичне рішення щодо членства?
"Коли йшли переговори про безвіз, то Україні надали список із 144 вимог, і за 5 років ми ухвалили всі необхідні рішення. Важливо, щоб список вимог був вичерпним, обґрунтованим і публічним", – зауважив експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - ЄС готується позбавити Москву можливості фінансувати війну: що вимагають країни Балтії.