Одним з ключових етапів виборів є захист результатів, який в поляризованих суспільствах, до яких можна віднести і Грузію, часто супроводжується акціями протесту
Грузинські опозиційні партії разом можуть набрати більше половини голосів на парламентських виборах, які відбудуться 26 жовтня. Проросійська "Грузинська мрія" має серйозне просідання з підтримки. Про це свідчать дані соцопитування Edison Research, повідомляє "Эхо Кавказа". Чого чекати від парламентських виборів? Чи можлива кардинальна зміна курсу Грузії? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
З потенційним обʼєднанням опозиційних партій Грузії не все так просто
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Ганна Малкіна зазначила, що результати парламентських виборів в Грузії є предметом інтриги. Це свідчить про те, що попри російський вплив вибори залишились конкурентними і це хороший знак.
"Разом з тим, проросійська партія "Грузинська мрія" йде на вибори вчетверте, маючи досить широке електоральне ядро. І це попри прийняття непопулярних законів і демонстративну зміну геополітичного вектору. Тому, навіть за умови просідання рейтингу, ця партія, скоріш за все, отримає більше місць, ніж кожна з опозиційних партій окремо. Це дасть їй шанс, як лідеру парламентських перегонів, забезпечити собі легітимність і моральне право позиціонуватись як виразник волі більшості", – прогнозує експерт.
Ганна Малкіна наголошує, що окрім рейтингів є питання визначення результатів голосування.
"Як ми знаємо, неважливо, хто як голосує. Важливо, як ведеться підрахунок голосів. Одним з ключових етапів виборів є захист результатів, який в поляризованих суспільствах, до яких можна віднести і Грузію, часто супроводжується акціями протесту. І тут ми зможемо побачити непередбачуваний розвиток подій, адже протестний потенціал у грузинського народу досить високий. Якщо "Грузинській мрії" вдасться подолати спокусу і не намалювати собі астрономічний результат, який разюче відрізнятиметься від екзіт-полів, тоді масових протестів можна буде уникнути, адже механізм суспільного обурення не запуститься. Якщо ні – тоді на Грузію чекає соціально-політична криза з непередбачуваними наслідками", – зазначила експерт.
Щодо потенційного обʼєднання опозиційних партій в парламенті після виборів, що дасть їм можливість сформувати коаліцію то, на думку політолога, тут не все так просто.
"Якщо б грузинська опозиція була консолідованою, тоді і на вибори вона б пішла "єдиним фронтом". В реальності грузинська опозиція досить строката, лідери опозиційних політичних партій амбітні. Тому навіть, якщо на початку каденції опозиційні партії могли б обʼєднатись в коаліцію, вони не змогли б зберігати єдність тривалий час, забезпечуючи стабільну роботу як парламенту, так і уряду, ним сформованому. Також обʼєднана парламентська опозиція не змогла б не рахуватись з "Грузинською мрією", лідером парламентських перегонів. Тому радикальної зміни політичного курсу не відбудеться в будь якому розкладі. Якщо переможе "Грузинська мрія" - зміни курсу не буде взагалі. Якщо сумарно опозиція набере більшість місць в парламенті і зможе створити коаліцію – політичний курс буде, скоріш за все, оптимізований з урахуванням інтересів всіх гравців. Цей курс умовно можна назвати "геополітичним шпагатом" - підсумувала Ганна Малкіна.
Громадянам Грузії варто зробити доленосний вибір
Заступник директора Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський відразу зауважив, що в політичній науці досить часто використовують поняття політичного маятника, коли за умови верховенства права і діючого закону в демократичних країнах, де можна максимально провести демократичні цивілізовані та правдиві вибори, відбувається почергова зміна влади та опозиції.
"А в Грузії з 2012 року по 2024-й, фактично 12 років при владі одна і та сама політична сила, яка наразі абсолютно себе проявляє, як проросійська і яка виставляє всю свою політичну риторику на кшталт, або ми продовжуємо усталений курс і в країні продовжується спокій, або ми йдемо проти могутнього сусіда – РФ і це натяк на події в Україні. Але всі чудово розуміють, що Грузія - не Україна. Вона не має ні тієї кількості населення, ні сил, менша за площею і витримати війну з Росією вона не зможе. З іншого боку, практично за всіма соціологічними опитуваннями всі чотири партії за новою виборчою системою в Грузії нині долають п'ятивідсотковий бар'єр і проходять до парламенту. Це означає, що за рахунок виборчої системи їм будуть додані голоси всіх політичних сил, які цей відсоток не подолали і задіявши загальну калькуляцію ми бачимо, що опозиційні партії своєю сукупності зможуть створити коаліцію у парламенті. В тому, що це відбудеться я особисто не сумніваюся. Це єдиний спосіб досягнути і утримати владу", – зазначив Владислав Дзівідзінський.
Він зауважив, що, уважно спостерігаючи за ситуацією в Грузії більшість європейських лідерів говорять, що ця країна вже 26 жовтня робитиме націоналізований вибір між тим, щоб або наближуватися до Європи, або від неї віддалятися.
"Такі загальні фрази мають достатньо глибоке коріння. І аргументацію того є те, що чергова каденція провладної політичної сили за наступні декілька років втягне Грузію ще більш в проросійській блок. Адже ми бачимо, що більшість країн в світі крок за кроком поділяються на два блоки. До першого блоку входять ті, хто прозахідні на чолі зі Сполученими Штатами. А до другого – просхідні на чолі з Китаєм та Росією. Тому не виключаю, що виграш пропрезидентської політичної сили призведе якраз до того, що Грузія тяжітиме або реально вступить в якісь новоутворення зі східними центрами впливу. І, навпаки, виграш опозиційний сил призведе до всебічної європейської підтримки, що згодом, ймовірно, змінить вектор розвитку Грузії на, як мінімум, одну політичну каденцію, а можливо і повністю розверне. Остаточна доля визначатиметься в рамках взаємостосунків великих світових гравців на кшталт США та Китаю", – зазначив експерт.
На його думку, визначний вплив буде мати те, на яких можливостях та на яких позиціях буде призупинена або зупинена війна в Україні.
"Тим не менше, зараз перед грузинськими виборцями постав непростий вибір. Бо вони вибирають не просто між різними назвами і політичними програмами. Це зовсім не так. Громадяни Грузії зараз обирають між своїм бажанням жити по цивілізованим канонам за підтримки цивілізованих країн світу, але з ризиком того, що воюючі сусіди, на кшталт Росії, всіляко будуть за такий вибір Грузію примушувати до співпраці, причому різними методами, включаючи військовий, або вони купують собі на певний період часу спокій, вибравши проросійську існуючу політичну силу. Але це, як на мене, дуже недалекоглядний план. Дійсно надзвичайно цікаво зараз стежити за тим, що відбуватиметься в Грузії, а особливо – за наслідками вибору, якщо по результату цих виборів соціологічні опитування будуть підтверджені і провладна партія програє їх", – констатував заступник директора Українського інституту політики.
Читайте також на порталі "Коментарі" - у провладній партії Грузії розповіли, чому насправді Київ та Тбілісі не прийняли до НАТО.