За випадами Лукашенка на адресу України може стояти мета не тільки догодити Кремлю, а й спровокувати українську владу
Невизнаний світовою спільнотою президент Білорусі Олександр Лукашенко останнім часом робить не просто жорсткі, а й відверто хамські випади на адресу України та українського керівництва. З чим пов'язане те, що відбувається? І куди це може завести Білорусь? Чи справді офіційний Мінськ повністю підконтрольний Москві? Наскільки великою є загроза, що Путін руками Лукашенка спровокує конфлікт, який може стати приводом для вторгнення в Україну? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Протекція з боку Москви перетворила незмінного з 1994 року лідера Білорусі на виконавця російської гібридної політики
Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко наголошує, що Лукашенко після президентських виборів у Білорусі 2020 року дав очевидний усім крен у бік Кремля.
"Фактично, протекція з боку Москви перетворила незмінного з 1994 року лідера Білорусі на виконавця російської гібридної політики з фактичною втратою суб'єктності, водночас де-юре його нинішній статус не визнано у всьому цивілізованому світі. Його роль зводиться сьогодні, по-перше, до агресивного рупора, мета якого – залякування сусідів поза межами Союзної держави. Навіть Путін на його фоні набуває більш адекватних рис. Такі дії змушують посилювати кордони довкола Білорусі. По-друге, сьогодні Лукашенко планомірно запроваджує механізм трансформації політичної системи через запропоновані конституційні зміни, у яких також простежується російський інтерес. Очевидно, що взятий курс спричинить фактичний аншлюс Білорусі Російською Федерацією. По-третє, виходячи з його рішень щодо блокування транзиту, ускладнюється економічна діяльність Балто-Чорноморською дугою", – пояснює Ігор Чаленко.
Коментуючи випади Лукашенка у бік президента України Володимира Зеленського, експерт називає це своєрідною реакцією на дипломатичний успіх Києва, який виразно фіксується останніми тижнями низкою візитів наших партнерів та союзників.
"Також це спроба спровокувати владу в Києві активніше впроваджувати захисні елементи на півночі України для обґрунтування тези про нібито злісних націоналістів, які страшніші за НАТОвську присутність, – зазначає Ігор Чаленко. – У нинішніх умовах, коли Лукашенко беззаперечно виконує інструкції з Білокам'яної, сценарій його використання для ініціювання провокацій проти України є дуже реалістичним. Близькість спільного кордону до української столиці робить цей напрямок одним із ключових за умови прийняття політичного рішення про широкомасштабне вторгнення російських військ. Ключове тут – саме політичне рішення, яке, очевидно, ще не ухвалено".
Ще два роки тому Лукашенко більш ніж добре відгукувався про Зеленського, по-батьківському називав його "Вова"
Експерт Українського інституту політики Микита Трачук міркує так:
"Лукашенко справді назвав Зеленського "безголовим" у нещодавньому інтерв'ю Соловйову. І інші подібні заяви звучали та продовжують звучати з вуст Лукашенка та інших представників білоруської влади. Все це – маркер дуже поганого стану стосунків між офіційними Києвом та Мінськом. Адже ще два роки тому Лукашенко більш ніж добре відгукувався про Зеленського, по-батьківському називав його "Вова". Абсолютно не було негативу. Відчувалося, що між новою українською владою та старою білоруською – добрі, довірчі стосунки. Як і між країнами. Однак зараз усе змінилося".
За словами експерта, відносини між Україною та Республікою Білорусь поступово погіршувалися з 2014 року. Але пішли "на рознесення" після серпня 2020-го.
"Тоді українська влада підтримала протести проти Лукашенка – фактичний заколот, який відбувався у Білорусі. Далі був травень 2021 року, коли білоруська влада посадила в Мінську рейс із Протасевичем. Українська влада одразу засудила це, розірвала авіаційне сполучення. Потім передбачувано почалися проблеми з постачанням українських товарів до Білорусі, – нагадує Микита Трачук. – Йшли взаємні удари – словесні та не тільки. Але саме Київ, на мій погляд, планомірно псував відносини з Білоруссю. Мирною державою, з якою у нас була маса зв'язків, зокрема економічних. Ну і нагадаю, що Мінський формат із врегулювання конфлікту на Донбасі все ще саме Мінський. Проте Україна вдалася до того, що пішла...".
Експерт не погоджується з тим, що Мінськ зараз підконтрольний Москві. Хоча в українській офіційній подачі інформації, наголошує він, прийнято останнім часом просувати саме такий погляд.
"Лукашенко при владі значно більше, ніж Путін. Він досвідченіший, керує Білоруссю майже 30 років. Лукашенко має більший досвід у політичних інтригах, у маневрах. Багато російських аналітиків і політиків ним незадоволені. Вважають, що Лукашенко – хитрий старий лис, який ще й Путіним крутить. А зв'язки між країнами, звісно, міцні. Що не випадково, адже РФ та РБ – Союзна держава. І вони мають на меті максимальну інтеграцію в єдиний союз", – наголошує Микита Трачук.
Він не вірить, що Лукашенко готовий спровокувати збройний конфлікт з Україною. Але нагадує, що той прямо говорить – у разі ескалації на Донбасі Білорусь разом із РФ втрутиться на правах Союзної держави.
"При цьому Лукашенко ніде не говорив, як саме втрутиться Білорусь, – наголошує експерт. – А його заяви у стилі "повернути Україну в лоно нашого слов'янства", "звільнити Україну" – це, як на мене, лише елемент риторики. Її мета – підвищувати ставки у якихось торгах, радикалізувати процес переговорів. Реальної загрози з боку Білорусі (у тому варіанті, в якому це подають деякі українські ЗМІ), я не бачу".
Читайте на порталі "Коментарі" - Лукашенко погрожує залишити Україну без палива та електроенергії.