Україну можуть підштовхувати до угоди, яка не гарантує безпеки
Україні, можливо, доведеться змиритися з тим, що частина її території може залишитися поза контролем Києва в рамках майбутньої мирної угоди з Росією. Про це повідомив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, пов’язавши такі поступки з перспективами вступу країни до Європейського Союзу. Паралельно ЄС пропонує лише символічну інтеграцію без прав, а НАТО називають недосяжним. Чи не є це тиском на Україну на тлі слабкої позиції влади та фронту? Що саме хочуть змусити прийняти Київ і якою буде ціна? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
На міжнародному рівні можемо отримати небезпечний прецедент
Олексій Воронцов, головний редактор інформагенства "УкрПрес інфо" та голова правління агентства журналістських розслідувань "Сила України" зазначив, заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про те, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою частини територій заради майбутньої мирної угоди з Росією, стала показовим сигналом зміни риторики на Заході: дедалі частіше там говорять не про перемогу України, а про компроміс, який має ціну.
"Формально це подається, як "реалістичний підхід" до завершення війни, однак фактично йдеться про фіксацію нинішнього стану фронту і поступове підштовхування Києва до замороження конфлікту без повної деокупації територій. У таких сценаріях, які вже застосовувалися в інших регіонах, передбачається припинення активних бойових дій, відкладене вирішення статусу окупованих територій і створення тривалої нестабільної рівноваги, що більше нагадує паузу, ніж справжній мир", – зазначив експерт.
Він продовжує, паралельно з цим Європейський Союз формує для України модель інтеграції, яка зовні виглядає як підтримка, але на практиці може означати часткову участь без повноцінного членства. Йдеться про доступ до окремих ринків, участь у програмах та фінансову допомогу, однак без ключових елементів – права голосу, впливу на стратегічні рішення та чітких гарантій безпеки.
"Такий формат ризикує закріпити за Україною статус країни-кандидата на невизначений термін, де зобов’язання зростають, а можливості впливу залишаються обмеженими. Не менш показовою є ситуація з НАТО, перспективи членства в якому дедалі частіше відкладаються під приводом ризику прямого конфлікту з Росією, наявності територіальних суперечок та внутрішньої втоми від розширення самого Альянсу. У підсумку формується парадоксальна конструкція: Україні пропонують інтеграцію без повноправного членства і безпеку без чітких гарантій", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
На його думку, активізація таких сигналів саме зараз має кілька причин. По-перше, відсутність швидких і рішучих змін на фронті створює відчуття затяжного глухого кута, в якому військове рішення виглядає дедалі складнішим і дорожчим. По-друге, внутрішньополітичні процеси в країнах Заходу, включно з виборчими циклами, підштовхують їхніх лідерів до пошуку швидших і менш витратних варіантів завершення війни. По-третє, накопичується втома від тривалого конфлікту, яка проявляється як у суспільствах, так і в бюджетній політиці урядів, що змушені балансувати між підтримкою України та власними внутрішніми викликами.
"У цьому контексті важко не помітити елемент тиску, навіть якщо він подається у м’якій дипломатичній формі. Україні фактично пропонують погодитися на де-факто втрату частини територій, отримавши натомість відносну стабільність, обмежену економічну інтеграцію та невизначені безпекові механізми. Такий підхід виглядає як пакетна угода, де територіальні поступки обмінюються на перспективу розвитку і зниження інтенсивності війни. Водночас ціна подібного рішення може виявитися значною. Усередині країни це здатне спричинити серйозну політичну кризу, падіння довіри до влади та радикалізацію суспільних настроїв. У безпековому вимірі залишаються ризики повторної ескалації, адже відсутність чітких гарантій означає, що конфлікт може відновитися в будь-який момент. На міжнародному рівні це створює небезпечний прецедент, коли зміна кордонів силою фактично отримує мовчазне визнання", – говорить Олексій Воронцов.
Він продовжує, у ширшій геополітичній логіці такі сигнали свідчать про прагнення західних країн не стільки забезпечити перемогу України, скільки стабілізувати ситуацію і мінімізувати ризики великої ескалації з Росією.
"Україна в цьому випадку розглядається як частина більшого балансу, де пріоритетом стає керованість процесів, а не їхній результат з точки зору справедливості. Саме тому ключове питання полягає не лише в тому, чи погодиться Київ на подібні умови, а й у тому, чи сприйме українське суспільство мир, який не означає повного відновлення територіальної цілісності. І ще важливіше – чи стане такий мир стабільним, чи лише відкладеним конфліктом, який знову вибухне в майбутньому", – підсумував експерт.
На Мерца треба не наїжджати із звинуваченнями, а делікатно пояснити сутність української позиції
Політексперт, кандидат політичних наук, історик Олександр Палій зазначив, Для багатьох українців ці слова здаються зрадою. Насправді, зради немає, але є серйозна проблема, на яку треба реагувати.
"Треба розуміти, що у даному випадку не йдеться про офіційну позицію ЄС, і навіть Уряду Німеччини. Це лише суб’єктивна думка, навіть скоріше припущення, але з боку канцлера ФРН. А ось це вже серйозно. Парадокс позиції Мерца полягає у тому, що він таким чином хотів обґрунтувати необхідність прискореного вступу України до ЄС. Саме в цьому полягає головний сенс його висловлень. Канцлер ФРН переконаний, що для отримання більшості голосів (на всеукраїнському референдумі) за таку мирну угоду президент України Володимир Зеленський повинен мати конкретні запевнення від ЄС щодо майбутнього членства Києва", – зазначив експерт.
Він продовжує, як тут не згадати відомий афоризм: "Хотіли як краще, а вийшло як завжди".
"У чому головна проблема з не дуже зграбним і не дуже коректним висловленням Мерца? У тому, що далеко не в перший раз відомі західні політики і експерти, в тому числі наші друзі і прихильники, не проводять чіткої грані між де-факто і де-юре в питанні про подальший статус окупованих українських територій. Якщо російсько-українська війна припиниться шляхом повного і всеосяжного припинення вогню вздовж лінії фронту, то де-факто ми погодимось на те, що як мінімум частина окупованих українських територій на невизначений час залишиться під контролем Росії. Деякі з цих територій вже тривалий час знаходяться під російською окупацією. Але це не означає, що ми маємо юридично визнати російський статус цих територій. Офіційна позиція України на мирних переговорах саме в тому і полягає, що для нас є неприпустимим визнання цих територій російськими. Саме тому ми і наполягаємо на принципі територіальної цілісності України", – зазначив експерт.
За його словами, схоже, що канцлер Мерц, а також, цілком ймовірно, і деякі інші наші партнери, чомусь цей принциповий нюанс не зовсім розуміють. І мабуть треба їм це ще раз наполегливо пояснити.
"І ще одна дивна теза Мерца – що українці нібито з радістю погодяться на територіальні поступки в обмін на уявний, неповноцінний і обмежений вступ України до ЄС. Щодо цієї теми також потрібна активна роз’яснювальна робота. Мерц не є зрадником і противником України, навпаки він активно підтримує нашу країну і в питаннях європейської інтеграції і щодо фінансової і воєнної допомоги Україні. Тому на Мерца треба не наїжджати із звинуваченнями, а по дружньому, делікатно, однак змістовно і наполегливо пояснити сутність української позиції щодо умов завершення російсько-української війни", – підсумував аналітик.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Європа готує новий військовий альянс: Україна може отримати гарантії без НАТО.