У країніі ЄС категорично відмовляються воювати: яка тенденція спричинила паніку серед влади

У Німеччині спостерігається суттєве зростання кількості заяв про відмову від проходження військової служби. Водночас паралельно фіксується й протилежна тенденція: частина громадян змінює своє рішення та відкликає раніше подані заяви.

Фото: з відкритих джерел

За даними Федерального відомства у справах сім’ї та громадянського суспільства (BAFzA), лише за перший квартал року такі звернення подали 2 656 осіб. Це вже перевищує показник за весь 2024 рік, коли було зареєстровано 2 249 випадків.

За збереження нинішньої динаміки до кінця року загальна кількість заяв може перевищити 10 тисяч. Це може стати рекордом із моменту призупинення обов’язкового військового призову у 2011 році.

Одночасно зростає і кількість випадків відкликання заяв про відмову від служби. Якщо у 2024 році таких рішень було 781, то лише за перші три місяці 2026 року вже зафіксовано 233. Для порівняння: у 2021 році їх було 304, а у 2024-му — 626.

Військовий обов’язок у Німеччині офіційно призупинений з 2011 року і може бути відновлений лише у випадку оборони держави. Водночас право на відмову від служби зі зброєю з міркувань совісті закріплене Основним законом країни.

Для порівняння, у перший рік повномасштабної війни в Україні було подано 951 таку заяву. У 1980-х роках, на тлі активного пацифістського руху, щороку фіксували десятки тисяч відмов, а у 2002 році їх кількість сягнула майже 190 тисяч.

Зростання нинішніх показників пов’язують із напруженою безпековою ситуацією в Європі та дискусіями щодо можливого відновлення призову. Додатковим фактором називають громадські ініціативи, зокрема кампанії на кшталт "Шкільного страйку проти військового обов’язку". 

Офіційні причини індивідуальних рішень не фіксуються: ані BAFzA, ані кар’єрні центри Бундесверу не збирають дані про мотивацію заявників. Водночас спостерігається, що значна частина молоді намагається уникнути потенційної служби, враховуючи ризики, пов’язані з поточною безпековою ситуацією.

Як вже писали "Коментарі", Європейський Союз готує черговий, уже 21-й пакет санкцій проти Російської Федерації, який, за оцінками дипломатів, може стати одним із найжорсткіших. Особливий акцент у нових обмеженнях планується зробити на енергетичному секторі, що є ключовим джерелом доходів російського бюджету. Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в коментарі ERR.