З великою ймовірністю, цей етап протестів в Ірані не стане фінальним
Жорстокі репресії в Ірані, ймовірно, призвели до придушення протестів, при цьому в п’ятницю, 16 січня, зафіксували нову хвилю арештів, повідомляє Reuters з посиланням на правозахисні організації та місцевих жителів. У той же час Axios пише, що син останнього шаха Ірану Реза Пехлеві, який перебуває у вигнанні у США, закликав президента США Дональда Трампа втрутитись, зазначивши, що іранські протестувальники "ризикують своїм життям" і сподіваються на допомогу з боку США. До чого призведуть протести, що охопили всю країну? Чи втрутяться, все ж таки, США? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Про закінчення кризи в Ірані говорити не доводиться
Аналітик з міжнародної політики Ілія Куса каже, що на даному етапі, зважаючи на все, можна говорити про те, що остання хвиля протестів була придушена.
При цьому експерт зазначив, що поки що все ще дуже мало інформації з Ірану, бо там продовжується інтернет-блакаут. Хоча остання заява влади говорить про те, що вона нібито збирається найближчим часом зв'язок частково відновити.
"Це не означає закінчення кризи, в основі якої лежить ерозія відносин між владою та суспільством, загальна системна криза державних структур в Ірані та криза легітимності Ісламської Республіки в цілому. І ця криза не вирішується придушенням протестів. Придушення протестів просто відтягує момент до наступного соціального вибуху, який може статися найближчим часом або за кілька років. Цього ніхто не знає, але ясно те, що ті внутрішні соціально-економічні причини, що лежать в основі невдоволення людей, нікуди не зникли. І, швидше за все, це буде служити далі основою для подальших соціальних потрясінь і, відповідно, буде, можливо, підмогою для того, щоб зовнішні країни, зовнішні гравці, такі, як Ізраїль, Сполучені Штати і ті, яким буде вигідне ослаблення Ірану, продовжували його послаблювати через підтримку протестного руху та його наративів", – зазначив Ілія Куса.
На його думку, поки що складно сказати, до чого саме ці протести приведуть. Загалом будь-які протести, особливо, коли вони не мають конкретних лідерів, не мають скоординованого порядку денного, не мають організаційних платформ на землі можуть призводити до непередбачуваних наслідків.
"Вони, як можуть змусити владу провести косметичні зміни нагорі – кадрові, так і призвести до повної зміни політичного режиму, тобто краху держави та уряду зі, знову ж таки, непередбачуваними наслідками. Це не обов'язково означає демократизацію системи. Це може означати навпаки її подальшу консервацію і, наприклад, прихід до влади більш радикальних груп. Тому тут дуже важко сказати, чим саме може закінчитись нинішній етап протестів. Тим більше, що протести для Ірану – це регулярне явище, як мінімум, із 2017 року", – зазнач аналітик.
Щодо інтересів Сполучених Штатів, то Ілія Куса говорить, що вони частково вже були проговорені Дональдом Трампом. Головний інтерес США щодо Ірану – це його ослаблення, обмеження його ракетно-ядерної програми та інвестиції в нафтову структуру, для того, щоб вивільнити частину нафти та поставили її під контроль з подальшим ослабленням Китаю, який залежить саме від імпорту близькосхідної нафти, зокрема іранської.
"У цьому плані інтереси США щодо Ірану схожі з інтересами щодо Венесуели, які нещодавно формулювалися Трампом та його адміністрацією після їхньої операції із захоплення Ніколаса Мадуро. У цьому плані я вважаю, що Штати мають кілька варіантів. Один – це завдай військових символічних ударів по Ірану, щоб просто показати протестуючим уявну підтримку, але за фактом це нічого не змінить. Тобто заради символічного капіталу. Другий варіант – це завдати серйозних військових ударів з подальшим втягуванням у війну для того, щоб змінити політичний режим на якийсь інший. Третій – домовленості з частиною іранських еліт для того, щоб можна було вийти на нові домовленості за одночасного транзиту влади в Ірані, який уже давно назрів і перезрів і може теоретично бути приводом для американо-іранської розрядки", – констатував співрозмовник порталу "Коментарі".
США вже висунули низку вимог Ірану
Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос звернув увагу на показовий факт про затримання колишнього президента Хасана Рухані та його міністра закордонних справ Мохаммада Джавада Заріфа. Вони під домашнім арештом у Тегерані. Такий крок експерт називає безпрецедентним навіть для "відморожених" на всю голову радикальних ісламістів.
"Очевидно, режим, який усе більше набуває ознак військової диктатури КВІР, розглядає "поміркованих" політиків (якими є Рухані та Заріф) як потенційну альтернативу або лідерів, навколо яких може згуртуватися протестна еліта", – зазначив Ігор Семиволос.
За його словами, США чекають реакції офіційного Тегерану на ті умови, які вже виставив Вашингтон, а далі будуть діяти відповідно до відповіді. Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф вже озвучив чотири головні умови США на переговорах з Іраном, якщо такі відбудуться.
"Перша вимога – повна відмова від ядерної програми. Думаю, вам пояснювати не треба, що це означає демонтаж усіх центрифуг під зовнішнім контролем. У рамках цього пункту передбачається передача всього збагаченого урану іншій стороні. Друге – значне скорочення ракетної програми та арсеналу. Мова насамперед йде про ракети, якими можна вдарити по Ізраїлю. Третє – відмова від підтримки своїх проксі на Близькому Сході. Повернення Ірану до Ліги Націй. Те, що викликало чимало мемів. Очевидно, малося на увазі повернення в "цивілізований світ", але вийшло прикольно, враховуючи, що цієї організації не існує вже 80 років. І вишенька на тортику: неназвані офіційні особи у Вашингтоні кажуть, що Трамп готовий говорити лише з Алі Хаменеї, що також є безпрецедентним для цієї ситуації", – зазначив експерт.
Він зауважує, американці продовжують збільшувати свою військову присутність у регіоні. Тим часом Ізраїль запровадив санкції проти іранського національного банку "Меллі банк".
Читайте також на порталі "Коментарі" - протести в Ірані: хто почав відмовляти США від втручання.