Багато людей в РФ розуміють, що Путін веде країну до катастрофи, тому шукають контакти зі спецслужбами, намагаються запобігти цьому
Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що ГУР має джерела в оточенні Путіна (тому в Києві нібито добре знають про плани путінського режиму), а також – що після широкомасштабного російського вторгнення 2022-го росіяни, на відміну від ситуації 2014-го, програють інформаційну битву. Як оцінюєте ці заяви? Про що вони говорять? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
У Росії зростає кількість охочих співпрацювати з ким завгодно, аби змінити Путіна і врятувати свої активи, а то й життя
Політтехнолог Борис Тізенгаузен поділився такою думкою:
"Безумовно, в оточенні Путіна є люди, які співпрацюють у тому числі з нашими спецслужбами. І їх чимало. Я їх розділив би на дві категорії. Перша – ті, хто завербований спецслужбами іноземних держав (європейських, американських, українських). Друга – ті, хто розуміє, що Путін веде Росію до катастрофи, і всіма силами, в тому числі самостійно шукаючи контакти зі спецслужбами, намагається цьому запобігти".
Більша кількість олігархів із друзів Путіна має серйозні активи за кордоном, нагадує експерт. І не виключає, що одна з мотивацій співпраці з тими ж західними спецслужбами – небажання додаткових санкцій та втрати всього, що є за кордоном (арешт активів, їх конфіскація).
"Плюс – чистка, що посилилися, в рядах Міноборони (арешт Суровікіна, низки інших
генералів) створили ще один розлом – тепер усередині структури Міноборони. Кількість незадоволених Путіним збільшується. А тут ще й Пригожин показав слабість путінського режиму, самого Путіна. І досі з керівником вагнерівців нічого вдіяти не можуть. Він навіть, як нещодавно з'ясувалося, зустрічався з Путіним на п'ятий день після
бунту. Відомо і те, що Пригожину повернули вилучену раніше готівку. Все це збільшує кількість охочих співпрацювати з будь-ким, аби змінити Путіна і врятувати свої активи, а то й життя", – констатує Борис Тізенгаузен.
Інформаційна політика у нас стала в рази кращою, ніж була у 2014-2015
Експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник вважає, що якби ми справді мали інформаторів в оточенні Путіна, то не заявляли б про це.
"Розвідка працює з інших лекал, – підкреслює він. – І, якщо робляться подібні заяви, вони, швидше за все, означають протилежне. І мають на меті змусити Кремль займатися "полюванням на відьом". Максимально дискредитувати путінське оточення у власних очах самого диктатора. Хоча, здається, потреби в цьому немає - там і так йде активне "полювання на відьом", включаючи
генералітет. Але такі заяви підливають масла у вогонь".
На думку експерта, говорячи про те, чи виграє Україна інформаційну війну, слід уточнити – на якому саме полі.
"Якщо це зовнішнє поле, то - так, ми не боїмося називати війну війною і попереджати моск*лів про те, що вони всі і за все дадуть відповідь. І це однозначний позитив. Як і те, що багато інформаційного ресурсу спрямовано на героїзацію українського воїна. Тут ми точно виграємо", – упевнений Микола Мельник.
Якщо ж говорити загалом про готовність українців, зокрема нашої пропагандистської машини, посилювати думку, що боротьба має бути ще довга, тут, схоже, ми ще не вийшли на потрібний рубіж, зазначає експерт. Хоча таке усвідомлення, вважає він, є дуже актуальним, виходячи з реальності (у тому числі продемонстрованої за підсумками саміту НАТО), що війна 2023-го не закінчиться. І не факт, що завершиться 2024-го, якщо не станеться якихось внутрішніх потрясінь у РФ.
"Так, інформаційна політика у нас стала в рази кращою, ніж була у 2014-2015. На щастя, зараз у нас немає МінСтеця – інформаційним фронтом займаються справжні професіонали. Але, на мою думку, важливі тези, які я позначив вище, з якихось причин до суспільства доносити не хочуть", – резюмує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - до чого можуть призвести скандали в російській армії – чи це вплине на війну.