Суперечки в РФ наростають, як і амбіції окремих гравців, включаючи того ж Пригожина
Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу видав наказ, згідно з яким усі учасники так званих добровольчих формувань, які беруть участь у війні проти України, зобов'язані з 1 липня 2023 підписати контракт зі збройними силами РФ. Мовляв, це важливо для підвищення ефективності застосування добровольчих формувань. Ватажок ПВК "Вагнер" Євген Пригожин уже заявив, що робити цього не збирається. Колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов вважає, що постійні чвари між Пригожиним і Шойгу з Герасимовим (голова Генштабу) вигідні Путіну, щоб зберегти власні позиції у кремлівському оточенні. Тим часом, Пригожин явно переходить останнім часом усі межі. І на цьому тлі радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк закликає російські еліти взяти нарешті справу у свої руки, змусивши Кремль припинити війну. До чого може призвести внутрішньоросійське протистояння, яке, схоже, загострюється? Чи здатне воно кардинально змінити хід війни, а то й зовсім зупинити її? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Коли РФ зазнає поразки на полі бою, Пригожин та компанія вступлять у боротьбу за владу за повною програмою
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі впевнений, що на цьому етапі повна зупинка війни неможлива. За його словами, це відбудеться лише після того, як російська армія зазнає нищівної поразки на території України.
"І тоді, – пояснює експерт, – військові дії розпочнуться вже на території РФ. Всі внутрішні протиріччя виплеснуться назовні. І вежі Кремля, а також ті, хто хотів би потрапити туди, різноманітні воєнізовані угруповання почнуть боротьбу за владу".
Поки що все відбувається в контрольованому режимі, вважає Максим Ялі.
"Пригожин, як кажуть, "не запливає за буйки". Не виступає безпосередньо проти Путіна, якому, безумовно, на руку протистояння між пригожинською ПВК та Міноборони. Щоб тримати у тонусі Шойгу, Герасимова, генералів, які можуть організувати змову проти нинішнього господаря Кремля. Саме для цього було виведено на сцену Пригожина. Є ще одна функція, – зазначає політолог. - А саме - купірувати негатив, що наростає в російському суспільстві. Зробити його контрольованим. Перенаправляти, куди треба режиму. І Пригожин з цим уміло справляється".
У той же час, акцентує Максим Ялі, чвари наростають, як і амбіції окремих гравців, включаючи того ж таки Пригожина. І в годину "Х", коли РФ зазнає поразки на полі бою, всі ці гравці вступлять у боротьбу за владу за повною програмою, прогнозує політолог.
Передумови для смути 2.0 проглядаються і в нинішній Росії
Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ поділився такою думкою:
"У Росії зараз справді сформована ситуація, яка несе певні ризики для неї самої. І вона має багато паралелей із російською історією періоду 16 століття. Путін любить порівнювати себе з Петром І, але це невірна аналогія. Як відомо, Петро І прорубав для росіян вікно до Європи, а Путін його якраз таких забив, причому великими, розпеченими цвяхами. Швидше путінське правління, яке, сподіваємося, скоро підійде до кінця, можна порівняти з правлінням Івана Грозного і тим, що було після його смерті. Тоді теж була невдала для росіян війна – Левонська, із тим самим колективним Заходом, з яким РФ і зараз нібито воює. До речі, у тій війні на боці Речі Посполитої та Великого князівства Литовського брала участь і Україна. Після тієї поразки в Росії пройшла низка, як тепер кажуть, невдалих трансфертів влади, "семибоярщина", лже-Дмитрій, смута і так далі".
Передумови для смути 2.0 є і в нинішній Росії, вважає експерт. І стануть вони на повне зростання після поразки армії агресора.
"Це буде, швидше за все, не революція зразка 1917 року, яка знищила самодержавство та Російську імперію тих часів, а саме смута на кшталт тієї, що була у 16 столітті. А з огляду на дедалі більше доказів наявності у Путіна двійників, за аналогією з лже-Дмитрієм, можуть з'явитися і лже-Путіни", – прогнозує Олексій Кущ.
Він нагадує, що президент Зеленський напередодні початку українського контрнаступу, який вже розгортається, давав шанси росіянам піти без серйозних втрат і без принизливої для них поразки, яка цілком може статися. Кремль не дослухався.
"І тепер буде багато крові, жертв, що не змінить результату – росіянам доведеться забратися з української землі. Але, якщо при добровільному відході путінський режим міг пожнати смуту в варіанті лайт, то при відході в результаті розгрому він пожне бурю. До чого, схоже, там намагаються підготуватись", – зазначає експерт.
На його думку, Пригожин – це керована фігура. Із прицілом, у тому числі, на післявоєнну ситуацію.
"Ця козирна карта в рукаві Кремля на випадок тієї самої смути, – вважає Олексій Кущ. – Якщо ерозія офіційних силових структур (поліція, росгвардія, армія) буде настільки сильною, що вони не зможуть підтримувати порядок, тоді Пригожин має виконати роль такого собі Мініна чи Пожарського, очоливши "народне ополчення", яке допоможе утримати ситуацію під відносним контролем".
Ну, а якщо смути вдасться уникнути, Пригожину відведена інша роль. Він повинен буде акумулювати на собі електорат, незадоволений результатом війни, припускає експерт.
"Скоріш за все, після війни Росія розділиться на три табори, – продовжує він. – Перший – ті, хто залишиться вірним путінському режиму чи тому, що від нього залишиться, незважаючи на негативні для РФ результати війни. Вони будуть задоволені тим, що війна завершилася. Другий табір – націоналістичний, шовіністичний, радикали. Це "клуб розсерджених патріотів", який ніби очолює Стрєлков-Гіркін. Ці вимагатимуть реваншу, шукатимуть "цапів-відбувайлів", будуть всіляко бузити, прагнучи дорватися до влади. І Пригожин покликаний перехопити саме цю частину суспільства і перенаправити гнів у потрібне Кремлю русло. Точно не на Кремль. Ну, а третій табір – так звані ліберали. Внаслідок масових посадок, а також еміграції з країни частини бізнесу та інтелігенції ця частина суспільства значно ослаблена. А тому значної ролі у післявоєнних політичних процесах (за умови збереження путінського чи навколопутінського режиму) не гратиме".
Тож Пригожин, констатує Олексій Кущ, є підстраховкою Кремля, яка мала той у вигляді партії "Справедлива Росія", куди влилися т.зв. "патріоти" на чолі з Прилепіним. Ця партія виступила непоганим страховим тросом для єдиноросів на останніх виборах до Держдуми, нагадує експерт. Фактично, дозволивши Кремлю зберегти тотальне домінування у парламенті.
Читайте також на порталі "Коментарі" - про що свідчить пожвавлення на фронті – у чому помилився Захід щодо контрнаступу ЗСУ.