Режим Пуітіна тріщить по швам: на Заході шокували заявою про слабке місце диктатора

Екстремальні снігопади та аномальні морози, що накрили Росію останніми тижнями, оголили слабкі місця режиму президента Володимира Путіна. Поки Кремль виправдовує вторгнення в Україну нібито захистом від загроз із Заходу та Києва, реальні небезпеки, які несуть кліматичні зміни для самих росіян, залишаються ігнорованими.

Фото: 24 Канал

Як повідомляють експерти, поєднання старіючої інфраструктури, державного бюджету, зорієнтованого передусім на війну, і непередбачуваних погодних явищ створює для населення серйозні проблеми. Росія вже стикається з наслідками кліматичної кризи: хвилі спеки, лісові пожежі, повені, посухи та танення вічної мерзлоти стають дедалі частішими, а сильні морози, навпаки, стають більш жорсткими й непередбачуваними.

За останній місяць країна пережила рекордні снігопади: Калінінград — найсильніший із 2001 року, Камчатка — найпотужніший за 30 років, Москва — найбільший за понад два століття. Ці явища спричинили транспортний колапс, закриття аеропортів, перекриття доріг, відключення електроенергії та введення надзвичайного стану в Краснодарському та Мурманському краях.

Фахівці зазначають, що така зима 2025–2026 років є серйозним сигналом: країна не готова до кліматичних викликів. Хоча в Росії широко поширений кліматичний скептицизм, реальність зміни клімату неможливо заперечувати. Росія нагрівається швидше за середній глобальний показник, що робить її особливо вразливою до кліматичних шоків. Найбільше страждають бідні, сільські та корінні громади, які не отримують вигоди ні від видобутку викопного палива, ні від війни проти України. 

Експерти вважають, що нинішні погодні аномалії — це тривожний дзвіночок для Кремля: зміна клімату загрожує не лише економіці, але й життю звичайних громадян, ставлячи під сумнів ефективність політики держави щодо захисту населення.

Як вже писали "Коментарі", у ніч на 3 лютого Росія здійснила масштабний комбінований удар по території України, застосувавши різні типи ракет повітряного та наземного базування, а також ударні безпілотники. За повідомленням Повітряних сил України, загальна кількість зафіксованих засобів повітряного нападу становила 521 одиницю.