За словами глави Кремля, РФ сама розрахувалася за всіма зовнішніми боргами СРСР
Президент РФ Володимир Путін звинуватив Україну в тому, що країна нібито досі не передала Росії закордонне майно, що залишилося після розпаду СРСР.
Про що мова? Що означають такі звинувачення? Чи варто їх оцінювати серйозно? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.
Більше схоже, що РФ на чолі з Путіним намагається відвернути увагу від свіжіших проблем
Експерт Українського інституту політики Микола Спірідонов зазначає, що історія України та Росії – це історія взаємних претензій, які можна розпочинати з 18 століття. І довго сперечатися, хто кого зрадив – український гетьман Мазепа російського царя Петра Першого, або той його.
"Щодо конкретно цього майна, про яке згадав Путін, тут, справді, є певні невирішені моменти. З одного боку, певною мірою може бути правий і Путін, коли нагадує про зовнішні борги, взяті на себе Росією, так само як про взяте на себе майно. У той же час, наскільки відомо, Україна передала росіянам усі будівлі, які перебувають за кордоном, на які може натякати президент РФ. Суперечка йде про якусь дрібницю, про якісь приміщення, що належать посольствам, в окремих країнах", – пояснює Микола Спірідонов.
На його думку, більше схоже, що РФ на чолі з Путіним намагається відвернути увагу від свіжіших проблем. Коли Україна виставляє претензії щодо незаконної анексії своїх територій, з питань транспортування газу, збитого літака влітку 2014 року в небі над Донбасом і так далі.
“На це росіянам треба щось відповідати. А нових претензій до України немає. Тому, намагаючись мутити воду, з архіву дістали ситуацію з поділом майна колишнього Союзу, – каже експерт. – Україна, у свою чергу, могла б згадати ситуацію 1991 року, коли розкрадалися гроші Держбанку СРСР. І кошти ("згорілі" вклади громадян) тоді централізовано йшли до Москви. Щось розікрала тодішня українська еліта. Але переважно гроші, зокрема громадян України, вкрали тоді росіяни. Можна розвивати, посилювати взаємні претензії. Питання лише – до чого це все призведе. Поки що просто схоже на те, що РФ прагне "обнулити" взаємні претензії з Україною. Але в України претензій – обґрунтованих – значно більше. Особливо з огляду на те, що анексована частина нашої території".
Потрібно, швидше, запитати, що сама Росія не віддала іншим, а не що нібито не віддали їй
Політолог, співзасновник консалтингової компанії Good Politics Максим Джигун зазначає, що для РФ залишається критично важливим "поколювання" України різними заявами. Щоби якось пояснювати свою агресію.
"Перелік претензій, невдоволення досить великий. А згадка України у негативному ключі в інформаційному просторі для держави, яка упродовж восьми років веде агресію проти України, просто зашкалює. При цьому доводиться шукати новий і новий антиукраїнський контент, – пояснює експерт. – Періодично щось вкидати у інформаційний простір. Щоб пропагандисти могли опрацювати ті чи інші тези відповідним чином, виховуючи у внутрішнього споживача, у росіян, почуття недовіри, нелюбові до України, агресивність на неї".
Також Максим Джигун звертає увагу, що у тій промові, яку видав Путіна, згадуючи й майно за кордоном, він ніби привласнив собі на досягнення виплати Росією зовнішніх боргів СРСР. Хоч сам Путін до цього жодного стосунку не мав, наголошує політолог.
"І недоречно у цьому контексті виставляти Росію потерпілою, при тому що та багато чого позбавила Україну та інші колишні союзні республіки, – вважає Максим Джигун. – Тут треба швидше запитати, що сама Росія не віддала іншим, а не що нібито не віддали їй. А найважливіше – варто було б нагадати Путіну, який розповідає про те, що Україна щось винна Росії, про підпис РФ під Будапештським меморандумом. Саме Росія тоді (поряд із Великобританією та США) обіцяла забезпечувати територіальну цілісність та безпеку України в обмін на відмову нашої країни від ядерної зброї. І саме Росія стала агресором, який окупував Крим та частину Донбасу. За що саме вона рано чи пізно розплачуватиметься".
Раніше "Коментарі" писали, що Зеленський розповів, із ким Путін зацікавлений у переговорах.