Ексклюзив «Державний капіталізм»: як Білорусі вдалося врятувати свою економіку

Сьогодні Білорусь переживає непрості часи, пов'язані з президентськими виборами. Цікаво, що і прихильники, і противники Лукашенко часто у своїх аргументах апелюють до білоруської економіки. І в той час як перші нагадують, що в нульових роках Олександру Лукашенку вдалося створити "білоруське економічне диво", другі відзначають, що "диво" давно минуло і в останні роки економіка країни зростає не більше ніж на 1,5-2% в рік.

Фото: ex-press.by

То ж чи було взагалі це чудом, і в чому воно полягало? І що ми у себе в Україні зробили не так? У відповідях на ці питання "Коментарі" розбиралися разом з експертами.

Тільки цифри

Як відомо, все пізнається в порівнянні. І судячи з економічних показників у білорусів все добре — принаймні, в порівнянні з нами. Наприклад, середня зарплата в Білорусі становить 506 доларів в еквіваленті. Самі білоруси нею не дуже задоволені, відзначаючи, що з усіх сусідів вони випереджають тільки Україну. При цьому отримують білоруси більше, а витрачають — на ту ж комуналку і транспорт — менше.

"Звичайно, масштаби у наших країн різні, але за статистикою справи у білорусів йдуть набагато краще, — зазначив у розмові з "Коментарями" аналітик TeleTrade Сергій Родлер. — Наприклад, по ВВП на душу населення Україна і Білорусь займають 112 і 65 місце відповідно. Правда, останнім часом справи в білоруській економіці йдуть не так вже й гладко: Москва скорочує дотації, але ж на неї припадає близько 70% іноземних інвестицій, що надходять в країну або напряму, або через офшори на кшталт Кіпру. Була спроба диверсифікувати економіку шляхом створення IT-сектора, але вона провалилася, в основному, через некомпетентність керівників. Таким чином, діватися білорусам нікуди: принаймні, в найближчому майбутньому серйозних змін в країні не очікується".

Про економічні показники сусідів розповів в соцмережі співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

"Іноземні інвестиції в Білорусь складають близько $ 10 млрд (без урахування банків), в Україні — близько $ 2,5 млрд, — констатував експерт. -Інвестори, переважно, російські: 45% з них діють безпосередньо, ще 25% — через Кіпр і Великобританію (разом 70%). Росія ж виступає головним торговельним партнером. І основний продукт — нафта, яка є базою для експортного потенціалу. Частка білоруського палива на українському ринку — більше ніж 40%, дизпалива — понад 50%, і джерелом служить саме російська нафта. У Білорусі діє шість вільних економічних зон, в яких уже понад 400 організацій побудували свої підприємства, де створено понад 120 тисяч нових робочих місць ".

Правда, відзначає експерт, попри всі спроби Білорусі опертися на Китай, країна критично залежить від РФ: на частку Росії припадає близько 40% білоруського експорту і 60% імпорту.

Збереження структури та російські гроші

Підсумовуючи вищесказане, економіст Андрій Мартинюк констатує: своє "економічне диво" Білорусь створювала на російські гроші, будуючи соціальну державу коштом дешевих енергоносіїв. Таким чином, робить висновок експерт, основа небувалого білоруського добробуту криється виключно у братських відносинах з РФ.

"Країна купувала російську нафту за набагато нижчими котируваннями, аніж у світі, переробляла її та продавала на Захід за світовими цінами, — каже Мартинюк. — Крім того, не варто забувати про кредити та позики, які Москва довгі роки по-братерськи давала Мінську. Згідно з розрахунками МВФ, у 2005-2015 роках білоруська економіка отримала від Росії допомоги на більш, аніж 100 млрд доларів. Маючи такі гроші, будувати соціально орієнтовану економіку набагато простіше ".

Завдяки цьому протягом довгих років білорусам вдавалося зберігати "соціальні" елементи радянської системи. А це  великі підприємства, що активно працюють, мінімальне безробіття, безкоштовні медицина та освіта, низькі комунальні тарифи, пільгові кредити на житло і так далі. Правда, уточнює експерт, російська опора "економічного дива" була істотно "підпиляна" у 2018-му, коли президент Лукашенко відмовився від поглибленої інтеграції з РФ.

"Головна причина "білоруського чуда" полягає в бажанні уряду зберегти структуру економіки без серйозних змін після розвалу СРСР, — говорить Сергій Родлер. — 70% ВВП створюється компаніями з державною участю, чия орієнтація на пострадянські країни зберігається і донині. Індустріалізація Білорусі почалася вже після світової війни: наприклад, Білоруський автомобільний завод і Мінський тракторний все ще випускають велику частину самоскидів і тракторів на території СНД. Не варто забувати й про збереження нафтопереробних заводів, побудованих для постачання радянської нафти в Західну Європу, які в сукупності з пільговими цінами на сировину дозволили зберегти надходження до бюджету ".

Такий підхід дозволив країні пережити розвал СРСР без серйозних негативних наслідків, — продовжує експерт. — Однак зараз ця політика заважає економіці зростати тими темпами, які б влаштовували більшість білорусів ".

"Ми пішли різними шляхами"

Цифри та експерти одностайні: якщо порівнювати з Україною, то Білорусь в 1991-му стартувала зі слабших позицій. Як же так вийшло, що українська економіка дихає "на ладан", а білоруській вдалося виборсатися? Де ми свого часу зробили помилку?

"Дійсно, за своєю ефективністю і потенційними можливостями білоруська економіка була в рази слабкішою за українську, — каже експерт інституту Growford Олексій Кущ. — Але ми пішли різними шляхами. В Україні з 1991 року відбувається прискорена амортизація радянської спадщини, нічого нового не створюється — хіба що за винятком аграрного сектора. Часто доводиться чути нарікання на те, що в Україні кожен президент і кожна держава виявляються гіршими за попередніх. Насправді ж якість наших вищих чиновників весь час приблизно однакова, просто рівень економічного потенціалу весь час знижується. Якщо Кучма керував країною, коли у неї було 90% від колишнього економічного потенціалу, а Ющенко - коли цей потенціал становив, умовно кажучи, 70%, то зараз йдеться  вже про 30-40%. І у випадку, коли ми не запустимо нову економічну модель, з кожним роком ставатиме все гірше. Якби Білорусь реалізувала цей "український сценарій", у мене є дуже великі сумніви, що вона б могла зберегтися як держава, а що стосується рівня життя, то він там був би на рівні середньоазіатських Киргизстану або Таджикистану ".

Олексій Кущ зазначає, що білоруси пішли своїм унікальним шляхом завдяки тому, що їм вдалося одночасно досягти трьох важкодосяжних цілей: зберегти економічний комплекс СРСР, адаптувати його під умови ринкової економіки та зберегти цей комплекс у власності держави.

"Саме завдяки цьому країні вдалося зберегти державну соціальну політику, — вважає Кущ. — Що стосується "дива", то я, швидше, говорив би про білоруський економічний феномен".

Сьогодні, якщо відсунути убік суб'єктивне сприйняття якоїсь "радянськості" білорусів і аналізувати тільки економічні показники — ВВП, промислове зростання, експорт і т.д.,  ми побачимо, що вони в півтора-два рази вищі, ніж в Україні, — резюмував експерт. Це дає підстави стверджувати: Білорусі вдалося побудувати "державний капіталізм".

Як раніше повідомляли "Коментарі", глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав Лукашенка звільнити політв'язнів в Білорусі та припинити розгін вуличних протестів