Візи до Польщі хочуть видавати компанії зі зв'язками в РФ

У Польщі на найбільшому ринку для українських трудових мігрантів — дефіцит кадрів. За даними статистичного відомства країни, кількість вакансій на кінець червня досягла майже 145 тисяч і збільшилася за рік на 75%. Тільки у квітні-червні з'явилося 35 тисяч нових робочих місць, а це на 78% більше, аніж за такий же період 2020 року. Фактично ситуація ще складніша.

Робота у Польщі - фото з відкритих джерел

Експерт ринку праці Тетяна Пашкіна зазначила, що, за наявними даними, сусідній країні не вистачає до 6 млн працівників.

Як же розв'язати цю проблему?

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник очікує зростання попиту у Польщі на працівників з України.

Його слова підтверджує звичайний моніторинг українських ЗМІ. В останній місяць з'явилося набагато більше матеріалів, як шукати роботу у Польщі. Частіше почали з'являтися і новини рекрутингових компаній. Українцям без знання мови та належного рівня освіти обіцяють зарплати від 500 до 1000 євро, а кваліфікованим кадрам — від 1000 до 1500 на місяць. Кажуть, що доброзичливі сусіди чекають усіх: від сезонних робітників і вантажників до кухарів і водіїв. Для "білих комірців" є можливість влаштуватися інженерами, маркетологами, спеціалістами IT, економістами та фінансистами. Чим викликаний такий бум?

Трудове рокірування

Польський ринок праці відновлюється після пандемії завдяки заходам підтримки від держави, яка, на відміну від України, знижує податки для бізнесу, вважає Тетяна Пашкіна. Народний депутат, член депутатської групи міжпарламентських зв'язків з Польщею Юрій Камельчук пояснює ситуацію підтримкою ЄС.

Тетяна Пашкіна додає, що польські компанії думають на перспективу і переходять на довгострокові контракти, тому заздалегідь відкривають вакансії. Українські трудові мігранти, а це в основному чоловіки 29-39 років, починають осідати у Польщі: купують тут нерухомість, перевозять сім'ї. "Біжать" з України через економічну ситуацію і рівень медичного обслуговування, який став особливо відчутним у період епідемії COVID-19.

При цьому замінити трудових емігрантів ніким. Українське законодавство дуже жорстке, тому більшість гостей із країн Центральної Азії працюють у нас нелегально або в сервісах, що не потребують оформлення: онлайн-таксі та доставці.

Юрій Камельчук впевнений, що влада в такій ситуації повинна спробувати зберегти трудові ресурси. На його думку, українці можуть закрити вакансії у Польщі, але це негативно вплине на українську економіку.

Хоча, здається, зберегти робочу силу Україні допоможе сама Польща.

Ризик — благородна справа?

Адвокат, кандидат юридичних наук, голова адвокатського об'єднання "Войченко і Дульський" Сергій Войченко звернув увагу на новини про проблеми, з якими стикаються наші співгромадяни у Польщі.

За словами Сергія Войченка, самі "заробітчани" кажуть, що в Україні можна заробити трохи менше, зате жити з родиною. Проблеми для трудових мігрантів можуть виникнути й із видачею віз у зв'язку зі спробою Польщі замкнути процес обробки анкет на одну з місцевих рекрутингових компаній. Це викликало протести інших учасників ринку, які побоюються монополізації.

Тетяна Пашкіна впевнена, що першим, хто почне обурюватися, якщо потік робочих рук з України загальмується, будуть польські підприємства.

На думку експерта, якщо повторно оголосять переможцем консорціум за участю польської рекрутингової компанії, то доведеться закривати її бізнес із посередництва у працевлаштуванні. Іншим варіантом буде скасування тендеру і проведення нового відбору вже без участі рекрутерів для уникнення конфлікту інтересів.

Є ще один сюжет у цій історії, про який варто розповісти.

Останній росіянин

У червні польське посольство відібрало як візового оператора альянс компаній Personnel Service (Польща) і TLScontact французької групи Teleperformance. ЗМІ писали про російський бізнес і зв'язки "куратора" польського рекрутера — мільярдера Томаша Місяка. Але, як виявилося, і друга частина консорціуму також має російські зв'язки. Teleperformance Ukraine входить до об'єднання із трьох країн зі штаб-квартирою у Москві. А TLScontact згадувався в нібито скандалі зі спробами використання російської розвідки.

Деякі експерти закликають не переоцінювати інтерес країни-агресора до даних українських трудових мігрантів у Польщі. Мовляв, особисту інформацію можна негласно отримати з бази будь-якого банку або соцмережі. Можливо, це й так, але ігнорувати факти було б необачним.

Водночас більшість фахівців сходяться в одному. Мотиви у тендері на вибір візового центру для польських консульств в Україні можуть бути різними. Але результат виявився ідентичним: замість консолідації ринку для залучення українських трудових мігрантів і забезпечення економічного зростання Польщі посилилися антипольські настрої та конфлікти у рекрутинговій сфері сусідньої країни. У результаті є ризики, що вакансії у польських компаніях будуть лише збільшуватися.