Складні вибори: що чекає на Україну після зміни влади в Болгарії та Словаччині

У Болгарії дострокові парламентські вибори найімовірніше відбудуться у квітні, як повідомляє президент Румен Радєв. Політична криза в найбіднішій країні ЄС набула нового витоку в червні 2022 року, після виходу з правлячої коаліції партії "Є такий народ" і вотуму недовіри уряду Кирила Петкова з боку ГЄРБ та інших опозиційних політичних сил.

Що отримає Україна від виборів у Словаччині та Болгарії

За схожим сценарієм розвивається політична криза у Словаччині. У грудні 2022 року 78 парламентаріїв проголосували за вотум недовіри уряду Едварда Хегера. До конституції Словаччини навіть довелося внести поправку, за якою для проведення позачергових виборів достатньо голосів 76 замість 90 депутатів. Правлячі партії виступають за проведення виборів наприкінці вересня, тоді як опозиція наполягає на ранніх термінах, у травні чи червні. Коментарі розбиралися в причинах політичної нестабільності в Болгарії та Словаччині, щодо протиборчих партій до російсько-української війни. Адже від результатів виборів залежатиме, хто увійде до складу нових урядів Болгарії та Словаччини і якої позиції вони дотримуватимуться щодо надання військової допомоги ЗСУ, антиросійських санкцій та з питань співробітництва з Україною по лінії ЄС та НАТО.

Які причини політичної кризи в Болгарії

За останні два роки в Болгарії парламентські вибори проводилися чотири рази і жоден із урядів не зміг протриматися при владі тривалий час. Не вирішила проблему відставка прем'єр-міністра та лідера партії "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЄРБ) Бойка Борисова, уряд якого звинувачувався в корупції, нецільовому освоєнні коштів з держбюджету та фондів ЄС, обмеженні свободи слова, порушенні влади закону. Після проведення дострокових парламентських виборів у квітні та липні 2021 року ні популістська партія "Є такий народ" музиканта Славі Трифонова, ні лівоцентристська "Соціалістична партія Болгарії" Коронелії Нінової, ні партія ГЄРБ не змогли сформувати життєздатні уряди.

Підвішеною ситуацією в країні скористалися болгарські підприємці та випускники Гарварда Кирило Петков та Асен Василєв, які обіймали посади міністрів економіки та фінансів у перехідному уряді. Вони пішли на дострокові парламентські вибори у листопаді 2021 року з власним політичним проектом "Продовжуємо зміни" та здобули перемогу. Новачки у світі політики постали в очах болгарського суспільства як прогресивна альтернатива євроцентристам, які потонули в корупції, мало чим відрізняються від них соціалістам, шаленим ультранаціоналістам і популістам.

Пєтков і Василев взяли приклад із екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі та зробили наріжним каменем своєї політичної програми викорінення корупції, боротьбу з олігархатом та криміналітетом. Жителі найбіднішої країни ЄС розраховували, що "Продовжуємо зміни" зможуть навести лад у країні. У лютому 2022 року прем'єр-міністр Кирило Пєтков передав до генпрокуратури список болгарських громадян, підозрюваних у злочинах. У березні 2022 року було заарештовано екс-прем'єра Бойка Борисова, його радника з медіа питань Севдалина Арнаудова та колишнього міністра фінансів Владислава Горанова. Хоча Борисова звільнили через добу через відсутність доказів. Уряд Петкова відмовився розраховуватись у рублях за російський природний газ і надалі припинив його імпортувати. Пєтков виступав за зміцнення альянсу з НАТО та вступ Болгарії до єврозони.

Проте, партія "Продовжуємо зміни" набрала недостатню кількість голосів для формування однопартійного уряду чи міцної коаліції, де відігравала б фундаментальну роль. Петкову вдалося сформувати уряд меншості із партіями "Є такий народ", "Демократична Болгарія", "Соціалістичною партією Болгарією". Доводилося розраховувати на підтримку опозиційних партій у парламенті. Різношерста коаліція виявилася ненадійною. У червні від Петкова та Василева відвернувся Трифонов, залишивши коаліцію разом із чотирма міністрами. Борисов, будучи лідером найбільшої опозиційної партії, організував голосування щодо вотуму недовіри уряду меншості.

Уряд Петкова зруйнував розбіжності між членами коаліції. Трифонов розкритикував рішення Петкова розблокувати переговорний процес про вступ Північної Македонії до ЄС, незважаючи на існуючі суперечки навколо походження македонської мови, історії та поводження з болгарською меншістю. Болгари заперечують самодостатність македонського етносу. Петков погодився забути про історичні суперечки з македонцями, розраховуючи покращити імідж Болгарії в ЄС та домогтися її включення до єврозони. Розбіжності між партіями "Є такий народ" та "Продовжуємо зміни" існують щодо імпорту російського газу, при тому, що Трифонов підтримує Україну в конфлікті з РФ.

Не виключено, що причиною катастрофи "антикорупційної" коаліції сталі гроші. Політолог Івайло Дінєв вважає, що партія "Є такий народ" вийшла з коаліції через те, що підконтрольне їй міністерство регіонального розвитку не отримало 2 млрд доларів додаткового фінансування. Петков вважає, що партія Трифонова, хотіла освоїти цю суму через держорган. Не слід забувати, що розпад коаліції передусім відповідав інтересам опозиції і що запропонували Трифонову в обмін на демарш залишається загадкою. На останніх дострокових парламентських виборах у жовтні 2022 року найбільше голосів набрала партія ГЄРБ, хоч їй і не вдалося сформувати уряд.

Які причини політичної кризи у Словаччині

Правляча у Словаччині з березня 2020 року правоцентристська коаліція партій "Звичайні люди та незалежні особи" (OĽaNO) Ігоря Матовича, "Свобода і солідарність" (SaS) Річарда Суліка, "Ми сім'я" Бориса Коллара та "Заради людей" Вероніки Реміз розпалася через розбіжності між її учасниками, скандалами та управлінськими прорахунками. Аналітик "Фонду Фрідріха Науманна" Андерс Мертцлуффт вважає, що в корені політичного фіаско уряду Едуарда Хегера лежать амбіції лідера OĽaNO Ігоря Матовича, який обіймав посади прем'єр-міністра та міністра фінансів.

У липні 2020 року Матович опинився в епіцентрі скандалу навколо його магістерської роботи, яка виявилася плагіатом, що підтвердили в Університеті Коменського в Братиславі. У березні 2021 року харизматичному лідеру OĽaNO довелося поступитися прем'єрською посадою своєму однопартійцю Едуарду Хегеру через серйозніший скандал — закупівлю без погодження з партнерами по коаліції 200 тис. доз російської вакцини Sputnik V, яка не була сертифікована в ЄС. Тоді у відставку пішов голова парламентського комітету з європейських справ Томаш Валашек на знак протесту.

Не на користь OĽaNO пішла невдала спроба притягнути до кримінальної відповідальності колишнього прем'єр-міністра та засновника опозиційної соціал-демократичної партії SMER-SD Роберта Фіцо, якого звинувачують у перевищенні державних повноважень та корупції. OĽaNO не вистачило двох голосів під час голосування у парламенті, щоб позбавити Фіцо депутатського мандата і потім заарештувати. Остаточного удару по коаліції на чолі з OĽaNO завдав міністр економіки Річард Сулік – найжорсткіший критик Матовича. У вересні 2022 року він пішов у відставку з посади міністра економіки, а його партія SaS вийшла з коаліційної угоди. Потім SaS запропонувала проголосувати в парламенті про вотум недовіри уряду Хегера, який охоче підтримала партія SMER-SD та партії з ультраправого табору.

Чи зможуть "друзі" Кремля прийти до влади у Болгарії та Словаччині

Найбільш прийнятним для України результатом парламентських виборів у Словаччині було б збереження при владі тих самих партій, які поки що перебувають при владі. Уряд Хегера підтримує Україну у війні з Росією, про що говорять постачання зброї зі Словаччини для потреб ЗСУ. За даними Кільського інституту світової економіки, Словаччина посідає п'яте місце у світі за обсягами військової допомоги Україні щодо ВВП. З початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року словаки поставили українцям 8 самохідних артилерійських установок Zuzana 2 (планується постачання ще 16 одиниць), стрілецька зброя, снаряди до РСЗВ "Град", 6 вертольотів Мі-17, Мі-2, Bo z ena. Проводились переговори про передачу Україні 30 радянських бойових машин піхоти (БМП-1), винищувачів МіГ-29 в обмін на передачу Словаччині танків Leopard 2 з Німеччини та винищувачів F-16 із США як компенсацію.

Проте, шанси уряду Хегера зберегти владу після позачергових виборів невеликі. За даними дослідження EURACTIV, партію Olano підтримують 7,5% виборців, SaS – 9,5%, а інші коаліційні партії – ще менше словаків. Набагато вищі рейтинги в опозиційних соціал-демократичних партій HLAS-SD (20%), SMER-SD (16%), ліберальній партії "Прогресивна Словаччина" (11%). Правоцентристську партію "Християнські демократи" ультранаціоналістичну партію "Республіка" підтримують по 6% словацьких виборців. Чи новий словацький уряд продовжуватиме постачати Україні зброю і брати участь в антиросійських санкціях залежить від складу майбутньої коаліції.

Вкрай небажане повернення до влади у Словаччині партії SMER-SD. Роберт Фіцо — це типовий кон'юнктурник, він підлаштовується під обставини і готовий укласти угоду з дияволом заради своєї вигоди. Зараз він заграє з ультранаціоналістами і вдався в критику НАТО, виступає категорично проти постачання зброї в Україну і виправдовує вторгнення Росії, вважаючи, що спецоперація була необхідна для забезпечення її безпеки та запобігання загрозі з боку США. Фіцо вже пообіцяв, що якщо прийде до влади, то Україна не отримає жодного патрона.

Навряд чи Київ зможе про щось домовитися з Братиславою, якщо до складу нової коаліції увійде ультраправа партія "Республіка". У листопаді 2021 року лідер партії "Республіка" та депутат Європарламенту Мілан Ухрік не підтримав резолюцію про визнання Росії спонсором тероризму, а його однопартієць Мілан Мазурек заперечує той факт, що Росія обстрілює ракетами Україну та називає відео докази "постановкою". За даними опитування GLOBSEC, 55% електорату "Республіки" симпатизують РФ у війні з Україною.

Визначальну роль у тому, якій позиції щодо російсько-української війни дотримуватиметься новий уряд Словаччини, зіграє колишній прем'єр-міністр Петер Пелігріні, який відколовся від SMER-SD і піде на вибори з партією HLAS-SD. Йому пророкують крісло голови уряду. Пелігріні дотримується неоднозначної позиції щодо України. З одного боку, він засудив вторгнення РФ в Україну як грубе порушення міжнародного права і в період свого прем'єрства не перешкоджав посиленню антиросійських санкцій з боку ЄС. З іншого боку, Пелігріні ставить під сумнів ефективність антиросійських санкцій, які, на його думку, завдали шкоди Словаччині, спричинили скорочення обсягів торгівлі з Росією.

Якщо на виборах найбільше голосів набере партія HLAS-SD, то Пелігріні першим отримає мандат формування уряду. Якщо він укладе угоду з Фіцо та Ухріком, тоді Словаччина припинить постачання зброї до України. Компромісний для України варіант, якщо Пелігрині домовитися про партнерство з партіями з уряду Хегера, а також із нині опозиційними політичними силами "Прогресивна Словаччина" та "Християнські демократи", які критично ставляться до вторгнення РФ в Україну та підтримують військову присутність підрозділів інших країн-членів НАТО на землі.

Щодо Болгарії, то ймовірність приходу до влади політичних сил, які симпатизують Росії невелика. Неконструктивною є позиція консервативної партії "Відродження" Костандина Костандинова, який виступає за зближення Болгарії та Росії, вихід із ЄС та НАТО. Костандинов заперечує загрозу з боку російських військових для Одеси та виступав проти евакуації працівників болгарського генконсульства. Він дуже втішно відгукувався на адресу російських окупантів та сепаратистів ДНР, які евакуювали болгарських громадян із судна "Царівна" у порту Маріуполя. У Болгарії Костандинов має репутацію "російського шпигуна", а Україна заборонила в'їзд членам партії "Відродження" на десять років. Ще один "русофіл", лідер партії "Болгарський схід" Стефан Янєв заперечує сам факт того, що в Україні триває війна з РФ. Тим не менш, політик підтримує постачання зброї ЗСУ за умови, що натомість Болгарія отримає сучасну зброю, яка відповідає стандартам НАТО.

Однак, партії "Відродження" та "Болгарський схід" не мали високого рівня підтримки у болгарському суспільстві. На останніх парламентських виборах у жовтні 2022 року за них разом проголосували 14,3% виборців, у той час як за ГЄРБ – 24,48% болгар, за "Продовжуємо зміни" – 19,52%. Навіть болгарські соціалісти, які традиційно критикують антиросійські санкції, не перешкоджали постачанню зброї в Україну. Проте, Костандинов та Янев можуть бути використані на користь Бойка Борисова, який уже мав досвід формування коаліційних урядів із ультраправими. Хоча у нинішній ситуації ГЕРБ не бажано псувати репутацію серед партнерів по НАТО та ЄС, оскільки погляди русофілів докорінно суперечать зовнішньополітичним орієнтирам опозиційної партії та об'єктивної реальності. Адже Росія становить загрозу Європі.