Каламутні води Білорусі: як Лукашенко бореться з опонентами і впливом Росії

З другої половини минулого тижня в Мінську спостерігалося різке погіршення якості питної води, в якій незрозумілим чином опинилися нафтопродукти. Цілі будинки довелося відключити від подачі води. Це збіглося з арештами опозиційних білоруських ютуб-блогерів, порушенням кримінальних справ щодо раніше затриманих активістів. Розрізнені події є єдиним цілим в інформаційній війні, яку президент Олександр Лукашенко веде проти своїх опонентів напередодні президентських виборів 9 серпня. Політик прагне всіма можливими способами переобратися на шостий термін поспіль і придушити виступи опозиції.

Білоруська виборча кампанія у всій красі – в огляді журналістів "Коментарів".

Білорусь перед виборами: проблеми режиму Лукашенка

Критика режиму Лукашенка посилилася в умовах пандемії коронавіруса, до якої система охорони здоров'я Білорусь виявилася непідготовленою. Вірусом заразилися понад 60 тис. білорусів, але Лукашенко применшує загрозу та не вводить в країні карантин. По репутації Лукашенка б'є непроста економічна ситуація. Зниження світових цін і попиту на нафту негативно позначилися на нафтопереробній і нафтохімічній галузі. Відсутні великі замовлення на продукцію машинобудування, основним ринком збуту якої є РФ. Працівників мінських промпідприємств відправляють у відпустки за свій рахунок. Негативну роль зіграло скорочення поставок нафтопродуктів з Росії, які з націнкою перепродувалися білоруськими посередниками в Україну і Європу. Серед мінчан існують побоювання щодо безпеки побудованої росіянами Білоруської атомної електростанції, прийдешнього зростання цін і тарифів на електроенергію та зовнішньої заборгованості, яку потрібно погашати.

Інформацію про білоруські проблеми розносять різні блогери. Автор телеграм-каналу "Білорусь головного мозку" Ігор Лосик зібрав 175 тис. підписників. На своєму каналі Лосик висвітлював проблеми коронавіруса, забруднення води і створив рубрику з фото з армійських квитків білоруських військових з записками з критикою на адресу Лукашенка. Це вписується в цілі білоруської опозиції, яка намагається переманити на свою сторону силовиків, які в масі своїй підтримують режим Лукашенка. Лідер "Об'єднаної громадянської партії" Микола Козлов закликав білоруських військових не придушувати протестні виступи і не допомагати Лукашенкові зберегти владу.

Кандидат у президенти Віктор Бабарико запропонував зібрати підписи на підтримку проведення референдуму про повернення до Конституції 1994 р. (потрібно 450 тис. підписів громадян). На думку кандидата, необхідно зробити основою білоруської економіки малий і середній бізнес. Повернути первісну редакцію Основного закону хоче інший кандидат у президенти, ютуб-блогер Сергій Тихановський. Не дивно, чому Тихановського заарештували в травні, а Бабарико в червні. Лукашенко не бажає втратити широкі повноваження і приховує свої рейтинги. ЗМІ не дозволено публікувати результати соцопитувань про ставлення громадян до влади. Однак, блогери поширюють чутки про те, що Лукашенко підтримує не більше 3% білорусів.

На думку білоруського блогера Марата Мінського, Лукашенко усунув принцип поділу влади, усунув додержання і протиріччя, що існували в Основному законі до його приходу до влади. За підсумками референдуму 1996 р. були розширені повноваження президента, у нього з'явилося право оголошувати референдуми, призначати міністрів. А на плебісциті 2004 р. Лукашенко отримав право обиратися на посаду президента необмежену кількість разів, у той час як термін каденції був збільшений до п'яти років. Зараз Бабарико і Тихановський перебувають під арештом, але за інформацією керівника аналітичного центру "Стратегія" Леоніда Заїки, у Мінську триває збір підписів на підтримку альтернативних кандидатів.

Білорусь перед виборами: відволікання суспільства від політики

Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що білоруська влада могла навмисно спровокувати водний колапс, щоб переключити увагу мешканців столиці з однієї проблеми на іншу, відвернути від надмірно активної діяльності опозиції.

"Це спрацювало. Люди розбирають воду в магазинах, стоять за нею в чергах з бідонами біля автоцистерн. Деякі мінчани сидять без води вже три дні, незважаючи на спеку. На рівні чуток розпускаються різні абсурдні теорії. Спочатку були версії, що вода пахне хлоркою. Потім з'явилася теорія про те, що причиною забруднення води паливом є те, що багато людей стали виїжджати на природу до водойм", — розповідає експерт.

Кухалейшвілі акцентує увагу на тому, що якість води в Мінську погіршилася 24 червня, коли президент Білорусі Олександр Лукашенко перебував у Москві на раніше перенесеному військовому параді на честь 75-ї річниці Дня Перемоги.

"Таким чином білоруський лідер хотів продемонструвати свою незамінність, дати зрозуміти своїм виборцям, що в його відсутність нібито ніхто не може вирішити навіть такі локальні питання як водозабезпечення столиці. Лукашенко піддав критиці білоруських чиновників і заявив, що їх як малих дітей не можна залишити ані на хвилину, підкреслив, що при критиці диктатури її починають хвалити після рішення важкої проблеми", — міркує політолог.

Доки увагу ЗМІ було прикуто до проблеми з водою, були порушені кримінальні справи відносно Ігоря Лосика, якого заарештували 25 червня, і ще трьох раніше затриманих блогерів: Володимира Неронського, Володимира Цигановича, Сергія Петрухіна. Блогери допомагали висвітлювати проблему, пов'язану з арештом Сергія Тихановського, якого згодом вимагали звільнити Євросоюз і Amnesty International. Також 25 червня заарештували активіста організаційного комітету по створенню партії "Народна Грамада" Сергія Спариша.

В нинішніх умовах Лукашенку не вигідні нові санкції ЄС. Він категорично проти повернення до конституції редакції 1994 р., приватизації великих промпідприємств. В якості альтернативи пропонує провести в найближчі два роки третій референдум про внесення поправок в Конституцію про перерозподіл повноти влади між урядом, парламентом, президентом і передачі більших повноважень чиновників обласного та районного рівнів. Відповідальність за проблеми в країні Лукашенко переклав на уряд Сергія Румаса, який відправив у відставку на початку літа, а на посаду прем'єр-міністра призначив Романа Головченка, колишнього голову Державного військово-промислового комітету.

Білорусь перед виборами: московський слід

Керівник аналітичного центру "Стратегія" Леонід Заїко вважає, що забруднення води в Мінську під силу російським спецслужбам. Заїко впевнений, що у Кремлі ставляться до Лукашенка як до списаного матеріалу, який створює дуже багато проблем. Можливо, з допомогою даної диверсії російські влади хотіли ще більше підірвати авторитет білоруського лідера. Росіянам стало занадто складно домовлятися з Лукашенком з питань співробітництва в нафтогазовій сфері. Лукашенко вимагає від росіян продавати Білорусі нафту і природний газ за внутрішньоросійськими цінами, що не вигідно росіянам в умовах економічної кризи. Білорусь стала купувати американську та аравійську нафту.

Лукашенко не поспішає йти по шляху інтеграції з Росією у рамках договору про Союзну державу, підписання якого сам ініціював у 1999 р. Білоруський президент доручив новому уряду Головченка шукати шляхи скорочення економічної залежності від Росії, нові напрямки експорту. Експерт "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевич допускає, що Білорусь буде йти на зближення з Китаєм і використовувати відносини з цією країною в якості противаги впливу Росії і Заходу на білоруську політику.

У своїх останніх заявах Лукашенко звинуватив Росію і Польщу у втручанні у виборчу кампанію Білорусі. Якщо до Польщі тяжіють білоруські ліберали, чиї акції протесту Лукашенко систематично придушував силою, то у Росії він бачить реальну загрозу для свого президентства. У 2016 р. були проведені арешти проросійських блогерів Юрія Павловця, Дмитра Алімкіна і Сергія Шиптенка, які друкувалися в російських ЗМІ. Член Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ Богдан Безпалько вважає однією з причин зміни уряду в Білорусі те, що Росія сприймала колишнього прем'єр-міністра Сергія Румаса як людину, з якою можна вести переговори на тому рівні, на якому вже не міг Лукашенко.

На думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, Лукашенко заарештував свого опонента Бабарику з побоювання, що він може бути пов'язаний з Москвою. Мовляв, опозиціонер двадцять років очолював "Белгазпромбанк" – дочірню компанію російського "Газпрому". Він має другу за чисельністю ініціативну групу (9 тис. чол.) після Лукашенка (11 тис. осіб).

"Бабарико вважає, що Білорусь повинна проводити незалежну зовнішню політику і не вказує чітких пріоритетів. Людина "Газпрому" піде на поступки Росії у спорах про ціни на енергоносії, погодиться продовжити після 2021 р. договір про присутність російських військових у Вілейці і в Ганцевичах, а також не буде проти будівництва Союзної держави. Бабарико міг би стати таким собі білоруським аналогом прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який, незважаючи на антикорупційну діяльність і певну лібералізацію не проти збереження російських військових баз в Гюмрі і Еребуні і утримується від стрімкого розвороту зовнішньої політики в бік ЄС і НАТО", — говорить експерт.

Кухалейшвілі вважає, що Кремль зацікавлений інтегрувати Білорусь до складу РФ, з Лукашенком або без нього, щоб піднести це як досягнення, рівне за своїм політичним значенням анексії Криму. В умовах економічної кризи внаслідок пандемії коронавіруса і антиросійських санкцій президенту РФ Володимиру Путіну потрібні нові зовнішньополітичні перемоги для підвищення своєї популярності в російському суспільстві, яка останнім часом залишає бажати кращого.

Нагадаємо, в Сербії відгриміли парламентські вибори, результати яких вже відомі. Журналісти "Коментарів" розбиралися, що означає переконлива перемога партії президента Олександра Вучича, як в геополітичному контексті, так і в плані відносин Сербії та України.