Скандал Росії і Чехії: у чому вигода для України

Трапляється, що одна подія може відразу перетворити на руїни роками формувалися стереотипи. За весь час перебування Мілоша Земана на посаді президента Чехії дана республіка заробила репутацію одного Росії в ЄС. Тепер Сенат Чехії звинувачує Росію в державному тероризмі, рекомендує уряду відмовитися від участі "Росатома" в будівництві нового енергоблоку атомної електростанції "Дуковани", закликає країни-члени ЄС і НАТО вислати російських дипломатів, вжити відповідних заходів.

Скандал России и Чехии

Оприлюднена чеськими правоохоронцями інформація про причетність агентів ГРУ Руслана Бошірова і Олександра Петрова до вибухів двох складів боєприпасів в населеному пункті Врбетіца в жовтні-грудні 2014 року шокувала чеське суспільство. Адже це ті самі російські шпигуни, причетні до отруєння Сергія і Юлії Скрипаль в британському місті Солсбері в 2018 році. "Коментарі" розбиралися, які вигоди може отримати Україна з розростається російсько-чеського скандалу.

Реакція України на події в Чехії

Влада України підтримали рішення уряду Чехії вислати 18 російських дипломатів. Вибухи на складах у Врбетіце є доказом участі Росії у збройному конфлікті на Донбасі проти України. Метою диверсії було підірвати боєздатність збройних сил України. Склади з боєприпасами перебували в оренді компанії Imex Group, яка, в свою чергу, повинна була направити їх на адресу болгарської фірми Emco торговця зброєю Еміліана Гебрева. За інформацією військового історика Михайла Жірохова, Україна в той час закуповувала боєприпаси в Болгарії. Сам Гебра заперечує причетність до постачань зброї в нашу країну. Але за інформацією "Радіо Свобода" з посиланням на співробітника СБУ на умовах анонімності, Україна з цього питання зверталася на адресу Emco.

В цілому на складах зберігалося 150 тонн військових вантажів, в тому числі артилерійські снаряди та кулемети. Вибухи збіглися з боями в районі Донецького аеропорту в кінці 2014 року і припали напередодні другого етапу боїв за Дебальцеве взимку 2015 року. У Кремлі вирішили нанести превентивний удар і виключити можливість потрапляння вмісту складів в руки українських військових або сирійських повстанців, для яких США скуповували зброю і боєприпаси в країнах Центрально-Східної Європи.

За даними експерта з питань безпеки Гордона Корера, після отруєння Скрипаль в Солсбері, спецслужби європейських країн почали проводити розслідування загадкових інцидентів минулого. Чеські правоохоронці з'ясували, що компанія Imex Group отримала по електронній пошті запит нібито від Нацгвардії Таджикистану, надати допуск на "об'єкт" двом людям для проведення якоїсь "інспекції".

До листа додавалися скани паспортів візитерів: громадянина Таджикистану Руслана Табарова (Руслан Бошіров), і громадянина Молдови Миколи Попа (Олександр Петров).

Росіяни зупинилися в місті Острава, який знаходиться недалеко від Врбетіци. Чеські правоохоронці підозрюють, що обидва агента — із загону 29155 в складі ГРУ, що спеціалізується на вбивствах, диверсіях і інших таємних операціях, які виходять за рамки закону.

Схожі інциденти траплялися неодноразово в інших країнах. У лютому 2017 року вибухнув склад боєприпасів в сербському місті Крагуєвац. Як повідомляють експерти Інформаційного проекту про організовану злочинність і корупцію (OCCRP) Лоуренс Марзук, Іван Ангеловскіх і Міранда Патручіч, Сербія з 2012 року продає зброю і боєприпаси Туреччини, Йорданії, ОАЕ, Саудівської Аравії, які надають військову допомогу сирійським повстанцям, протистояли російському лідеру президенту Башару Асаду. У 2018 року боєприпаси вибухнули на складі в турецькій провінції Хаккарі, а в 2020-м — на складі в йорданському місті Зарка. Навіщо далеко ходити: у 2015-2018 роках вибухи і пожежі траплялися на складах з технікою і боєприпасами збройних сил України в Сватове, Калинівці, Новоянисоль, Балаклії, Ічні.

Висновки Заходу з ситуації в Чехії

Розслідування чеських правоохоронців підтверджує, що Росія становить більшу загрозу для країн-членів НАТО, ніж хакерські атаки або дезінформація. Диверсії російських спецслужб із застосуванням зброї — це цілком реально. Шість років тому така диверсія сталася в Чехії і забрала життя двох громадян. Фактично, Росія вчинила теракт на території країни-члена НАТО. До слова, теракти "Аль-Каїди" 11 вересня 2001 року в США були сприйняті американським керівництвом як акт агресії.

Інцидент негативно відбитися на відносинах Росії з Північноатлантичним альянсом. Вони і так знаходяться в умовах небувалого похолодання в силу поточного загострення конфлікту на Донбасі, стягування російських військ до кордонів України і тюремного ув'язнення опозиціонера Олексія Навального. У цих умовах 15 квітня США ввели санкції відносно суверенного боргу РФ (зачіпають тільки ринок первинних облігацій), технологічних компаній, які допомагають російським спецслужбам здійснювати кібератаки проти Америки. НАТО не зверне з курсу зміцнення обороноздатності країн-членів, що межують з РФ. Нещодавно США і Норвегія домовилися про надання в користування американських військових бази підводних човнів і аеродрому для стримування військової активності РФ в Арктиці.

Дипломатичний скандал із Чехією — це удар по спробах Росії розхитати єдність всередині ЄС і НАТО і змінити ставлення європейців до політики антиросійських санкцій. Президент Мілош Земан і прем'єр-міністр Андрій Бабіш досить критично ставляться до санкцій проти РФ, сумніваються в їх ефективності, виступають за прагматичну співпрацю з російським бізнесом. Чехи співпрацювали з "Росатомом" в сфері ядерної енергетики, покладаються на російський природний газ, бачать в Росії джерело металургійної продукції і ринок збуту для своїх машинобудівних підприємств.

Росія навіть планувала поставляти до Чехії свою вакцину від коронавируса "Супутник V" і постати в образі "месії" для європейських країн. Скандал з Чехією спричинить за собою погіршення іміджу Росії в Угорщині, Словаччині, Австрії, які дотримуються схожої позиції з приводу політики санкцій.

Нові санкції проти Росії

Зараз підходящий момент для влади України аргументувати в переговорах з США і ЄС доцільність введення нових обмежувальних заходів проти Росії. Північноатлантична рада (основний орган прийняття рішень в НАТО) співробітники посольства США в Празі і міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб висловили підтримку Чехії в скандалі з РФ. Одних заяв явно недостатньо. Якщо американці і європейці не зроблять відповідні заходи проти Росії, до яких закликали чеські сенатори, то це буде виглядати як прояв слабкості, а в Кремлі зроблять висновок, що на Заході немає політичної волі застосувати статтю 5 статуту НАТО про колективну оборону. Суть статті зводиться до того, що в разі акту агресії проти одного члена НАТО, інші члени повинні надати йому колективну допомогу. Вперше цю статтю застосували після терактів 11 вересня 2001 року в США. Тоді військову операцію США в Афганістані підтримали інші країни-члени НАТО.

Звинувачення чеськими сенаторами РФ в державному тероризмі створює привід для відновлення дискусії про її включення до переліку країн-спонсорів тероризму Держдепартаменту США, куди сьогодні входять КНДР, Іран, Сирія, Куба. Відносно країн-спонсорів тероризму вводяться жорсткі санкції, включаючи обмеження або заборона експорту товарів подвійного призначення і життєво важливих технологій, заборона на продаж зброї, заборона надання американськими зовнішньоекономічними банками кредитів, заборона на імпорт товарів і послуг з цих держав, грошові перекази між американськими громадянами і неугодними урядами, позбавлення права користуватися Єдиною системою тарифних преференцій. Американські представники голосують в міжнародних фінансових інститутах проти надання позик країнам-спонсорам тероризму.

У різний час американський сенатор Корі Гарднер і конгресмен Макс Роуз пропонували законопроекти, які зобов'язують Держдепартамент визначитися, чи відповідає РФ критеріям спонсора тероризму. Колишній директор Ради з нацбезпеки по Росії Майкл Карпентер вважає, що отруєння Скрипаль в Солсбері є терактом, спрямованим на те, щоб відвадити колишніх російських шпигунів і дисидентів від співпраці з Заходом. На його думку, проявом підтримки тероризму є те, що ФСБ не перешкоджала поїздкам в Сирію радикальних ісламістів з Північного Кавказу для участі в збройному конфлікті на стороні ІГІЛ.

Точку зору Гарднера не поділяє професор Джорджтаунського університету Деніел Байман. Експерт не сумнівається в тому, що РФ діє як спонсор тероризму, але включати її в "чорний список" не продуктивно, оскільки США співпрацюють з нею в різних сферах. Не дивно, чому після інциденту в Солсбері, США ввели санкції проти РФ за порушення режиму заборони на хімічну зброю. Адміністрація президента Джо Байдена прагнути зберегти стабільні відносини з РФ і співпрацювати з нею в сфері нерозповсюдження ядерної зброї та в переговорах з Іраном з приводу ядерної угоди. Внесення РФ в список країн спонсорів тероризму малоймовірно.

Відкритими залишаються варіанти розширення санкцій проти суверенного боргу РФ, введення санкцій проти нафтогазового сектора Росії, а також торпедування проекту російського газопроводу "Північний потік-2", який може позбавити Україну можливості заробляти на транзиті російського природного газу. На тлі російсько-чеського скандалу цілком доречним виглядає пропозиція координатора трансатлантичного співробітництва при уряді Німеччини Петера Баєра ввести мораторій на завершення будівництва газопроводу за участю російських компаній. Спливли подробиці диверсії в Врбетіце можуть вплинути на позицію адміністрації Байдена, яка оцінює доцільність введення санкцій проти фірм, що беруть участь в будівництві "Північного потоку-2". Жорстка позиція Америки з цього питання буде сприйматися як відповідь на загрозу щодо центральноєвропейського партнера по НАТО, а не як спроба нав'язати свою волю Європі.