Як вплинула повномасштабна війна в Україні на ринок озброєння у світі

Повномасштабна війна в Україні, розпочата Росією у лютому 2022 року, не тільки змінила геополітичну ситуацію у світі, але й серйозно вплинула на економіку та торгівлю, особливо це стосується ринку озброєння, що тривалий час був ареною змагань між розвинутими високотехнологічними країнами світу.

Вплив війни в Україні на ринок зброї у світі. Фото з відкритих джерел

Як війна в Україні вплинула на російський експортний потенціал озброєнь

Війна в Україні завдала значного удару по спроможності Росії постачати зброю на міжнародний ринок як через санкції, так і через втрати на полі бою. Ці зміни призведуть до довготривалих наслідків для російської оборонно-промислової бази, можуть з'явитися можливості для інших постачальників змінити ландшафт міжнародного ринку озброєнь, і найбільше від цього виграє Китай.

Зміна тенденції у продажах озброєнь Росією передувала війні в Україні та пандемії. До 2016 року Росії вдавалося розширювати і утримувати свою частку на міжнародному ринку озброєнь, зменшуючи при цьому свою залежність від продажів до Китаю. Після 2016 року, як свідчать загальнодоступні дані, Росія почала спостерігати значне зниження вартості озброєнь, що експортуються майже всім її клієнтам, окрім Індії та Китаю.

Росія може ще більше втратити свої позиції на ринку озброєнь через перенаправлення виробництва прямо на поле бою для покриття масових втрат техніки, що вже призвело до того, що деякі країни починають закуповувати озброєння на інших ринках. Росія вже пропустила терміни поставок обладнання та послуг з технічного обслуговування до Камеруну та Індії — ключових клієнтів — і, можливо, навіть викуповує свій власний експорт, щоб використовувати його в Україні.

Китай – головний бенефіціар від війни в Україні

Коли йдеться про зростаючий попит у світі на озброєння, яке раніше постачалося Росією, Китай перебуває в унікально вигідному становищі. 6 з 15 найбільших оборонних компаній світу є китайськими державними підприємствами. Китай має оборонні виробничі потужності для задоволення внутрішнього попиту, одночасно виконуючи великі замовлення на все більш складне озброєння іноземним покупцям.

За останні роки Китай поставив Пакистану бойові літаки четвертого покоління і військовий корабель, а Таїланду — велику надводну бойову платформу. Фрегат Type 054 A/P, поставлений Пакистану, є найбільшим і, як стверджується, найсучаснішим військовим кораблем, який Китай коли-небудь експортував. В результаті лише за останні 2 роки Китай майже потроїв вартість своїх продажів озброєнь з 10-річного мінімуму 2020 року.

Китай перебуває в сприятливому становищі для подолання прогалин у своїх можливостях. Багато видів китайської зброї є похідними від російських аналогів, а системи протиповітряної оборони середньої і великої дальності є одними з найбільш затребуваних російськими клієнтами. Китай розробив зенітно-ракетні комплекси серії HQ-9 і HQ-17 на основі перероблених російських систем С-300 і зенітно-ракетних комплексів Тор-М1 — з деякими удосконаленнями. Він пропонує зброю з кращими характеристики порівняно з російськими аналогами країнам, де західні постачальники не бажають експортувати подібні можливості, наприклад, Сербії.

Крім того, швидкий прогрес Китаю у створенні і експорті безпілотників є частиною його переходу від нішевого експортера "дешевих озброєнь" (економічно ефективних, але низькотехнологічних систем) до експортера найсучасніших можливостей. Безпілотники допомогли Китаю закріпитися на ринках, де вже давно присутня не лише Росія, але й США.

Наприклад, протягом останніх 10 років Китай продавав зброю Саудівській Аравії (яка є найбільшим клієнтом США у сфері військових продажів), а також Єгипту і Об'єднаним Арабським Еміратам (серед найбільших клієнтів Росії) майже виключно безпілотні ударні засоби класу "повітря-земля" з БПЛА серії Wing Loong і CH (або Rainbow), що працюють у парі з керованими боєприпасами.

Хоча США домінують на саудівському ринку озброєнь, Вашингтон досі неохоче продавав БПЛА цій країні, відкриваючи ринок для Китаю. Саудівська Аравія навіть вирішила спільно виробляти БПЛА з Китаєм. Оскільки безпілотники стали вирішальним фактором війни в Україні, попит на БПЛА, ймовірно, продовжуватиме зростати, що відкриває великі перспективи для Китаю, якщо безпілотники продовжуватимуть демонструвати ефективність, як вони це зробили в Африці.

Оскільки Росія відмовляється від більшої частини своєї частки на світовому ринку озброєнь, мало що стоїть на шляху до успіху Китаю.

Китай проявляє гнучкість у виборі місця продажу зброї, і його продукція дивним чином з'являється там, де країна обіцяла її не продавати, як, наприклад, бронетранспортери Shaanxi Baoji Tiger, які були помічені у використанні російськими військами в Україні. Пекін також пропонує покупцям привабливі ціни, хоча іноді із застереженням.

Деякі покупці почали скаржитися на серйозні недоліки якості китайських закупівель, як, наприклад, чотири військові кораблі, продані Пакистану, які не можуть випустити ракети по цілі, або парк винищувачів JF-17, що були виведені з ладу М'янмою через технічні несправності. Китаю, можливо, доведеться подолати негативну рекламу щодо якості своєї продукції, якщо він хоче повною мірою реалізувати потенційні вигоди від втрат Росії.

Війна в Україні дала поштовх оборонній промисловості США

У той час як Росія бореться за утримання своєї частки ринку, що зменшується, американські компанії намагаються встигнути за величезним сплеском попиту на зброю.

Як відомо, для виробників озброєнь гучні конфлікти та війни є чудовою маркетинговою можливістю. Всього за кілька місяців ракети HIMARS і Javelin перетворилися з маловідомих одиниць військової техніки на широко визнані символи відважного українського опору російській агресії.

Минулого року Держдеп США схвалив потенційну угоду з Польщею на суму 10 мільярдів доларів на новий парк HIMARS і супутнього обладнання. Минулого року Варшава також розмістила замовлення на американські танки "Абрамс" на суму майже 4 мільярди доларів після того, як відправила Києву понад 200 своїх Т-72 радянських часів. Інші країни Східної Європи — в тому числі Естонія, Фінляндія і Литва — передали Україні багато своїх озброєнь радянських часів і прагнуть замінити їх на найсучасніші західні зразки озброєнь.

У 2023 фінансовому році загальна вартість переданих оборонних товарів і послуг в рамках системи зовнішніх військових продажів США, склала 80,9 млрд доларів.  Це на 55,9% більше порівняно з 51,9 млрд доларів у 2022 фінансовому році. І це є найвищий річний загальний обсяг продажів і допомоги, наданої союзникам і партнерам США.

Продажі американської військової техніки іноземним урядам у 2023 році зросли на 16% до рекордних 238 мільярдів доларів, повідомив Державний департамент США, оскільки країни прагнули поповнити запаси, відправлені в Україну, і підготуватися до великих конфліктів.

Туреччина та Південна Корея стрімко завойовують ринок озброєнь

Зростаючи попит на озброєння у світі допоміг відкрити ринок для великої кількості середніх виробників, таких як Туреччина. Недорогі безпілотники Bayraktar зараз користуються шаленим попитом після того, як Україна вправно використала їх для відбиття першої хвилі російського вторгнення.

Але, мабуть, найбільша історія успіху за останні 2 роки на ринку озброєнь — це Південна Корея. Сеул стрімко зростає у сфері безпілотних літальних апаратів.

"Війна в Україні дала їм чудовий шанс продавати зброю основним країнам НАТО", — стверджує Хошик Нам, кандидат наук з політології в Університеті штату Айова. Після вторгнення Росії Південна Корея уклала угоду з Польщею на суму майже 6 мільярдів доларів на постачання танків, гаубиць і боєприпасів, частина з яких вже поставлена. Норвегія та Естонія також висловили зацікавленість в імпорті корейської зброї.

За словами Нама, Сеул має деякі унікальні переваги як виробник зброї. З огляду на те, що країна все ще технічно перебуває у стані війни з Північною Кореєю, її оборонна промисловість здатна швидко нарощувати обсяги виробництва, щоб задовольнити попит під час кризи за відносно низькою ціною, а її зброя значною мірою сумісна з системами НАТО завдяки давнім оборонним відносинам зі Сполученими Штатами. І на відміну від своїх американських колег, корейські підрядники більш охоче передають технології для використання іншими країнами. 

Із затягуванням війни в Україні попит на зброю в Європі, та й у цілому в світі, ймовірно, продовжить зростати, оскільки прихильники України відновлюють свої запаси і модернізують свої армії. Але нарощування озброєнь не закінчиться разом з війною. Навпаки, продажі зброї, ймовірно, продовжать зростати, оскільки виробники зброї конкурують за клієнтів у регіонах, віддалених від Східної Європи.

Читайте Comments.ua в Google News