Ексклюзив Халатність, теракт або жорстокий задум: кому був потрібен вибух в Бейруті

З початку тижня увага міжнародної громадськості прикута до вибуху понад 2,7 тис. тонн нітрату амонію в порту Бейрута. Загинули понад 100 людей, госпіталізовано 4 тис. жителів столиці Лівану, а 300 тисячам осіб доведеться переселитися з найбільш постраждалих кварталів міста. Небезпечний вантаж прибув до Бейрута у 2014 році на борту судна Rhosus, що належало росіянину Ігорю Гречушкіну. Воно прямувало із Грузії в Мозамбік, і ліванська влада заарештували вантаж за несплату зборів. Згодом було оголошено про банкрутство судна, а вантаж розмістили на складі в порту. До кінця не відомо, що стало причиною вибуху –недбалість ліванської влади й працівників порту або ж спланований теракт або диверсія. У будь-якому випадку інцидент може спричинити неоднозначні політичні наслідки для Лівану.

Пошуки зниклих без вісті в результаті вибуху в Бейруті триває. Фото: GettyImages

Халатність влади

Нітрат амонію, також відомий як селітра, використовується як добриво в сільському господарстві, а також (якщо його змішати з іншими вибуховими речовинами або пальним) для проведення вибухових робіт на рудниках і кар'єрах. Колишній експерт з вибухівки британської армії Кріс Хантер вважає, що вибух в Бейруті є типовим для нітрату амонію, про що свідчать клуби коричневого диму, що виникнути слідом за білою парою, які можна побачити на відеозаписах очевидців. Професор університету в Мельбурні Іан Рей вважає, що нітрат амонію не може вибухнути просто так на відкритій місцевості, а детонація відбувається в замкнутих просторах.

Варто відзначити, що в порту Бейрута нітрат амонію зберігали з порушенням запобіжних заходів. Ще в липні генпрокуратура акцентувала увагу на тому, що в стіні приміщення, де зберігався небезпечний вантаж, була дірка, двері не зачинялися. Згідно з версією служби безпеки Лівану, причиною вибуху стали зварювальні роботи на складі. Від іскор зварювального апарату сталося загоряння піротехнічних пристроїв, що зберігалися на складі. На думку аналітика Джексона Райна, нітрат амонію може вибухнути при температурі 76 градусів. Температура горіння становить 300 градусів. Пожежа спровокувала вибух великої кількості селітри, еквівалентної потужності 1,15 тис. тонн тротилу.

Подібні інциденти вже траплялися в інших країнах. У 2015 році в китайському порту Тяньцзінь стався вибух 800 тонн нітрату амонію, що забрав життя 173 осіб. У 2013 році пожежа на заводі добрив в штаті Техас викликала вибух, в результаті якого загинули 15 осіб. У 1947 році через непогашену цигарку вибухнув корабель, завантажений 2,3 тис. тонн селітри, пришвартований в порту Техас-Сіті в Галвестонській затоці. Тоді загинула 581 особа. У 2001 році вибух на хімічному заводі у французькому місті Тулуза забрав життя 31 людини. Нерідко піротехніка стає причиною пожеж, як це сталося в індійському храмі Путтінгал у квітні 2016 року, а також під час фестивалю "Таврида-Арт" в серпні 2019 року на території анексованогоКриму.

Теракт або диверсія

Президент США Дональд Трамп допускає, що вибух в порту Бейрута міг бути спланованим терактом, а не нещасним випадком, і хтось міг залишити на складі вибухові пристрої. Чисто технічно це можливо. Професор Університету Род Айленд Джиммі Окслі вважає, що вибух складу з селітрою міг статися внаслідок невеликого вибуху.

У 1995 році нітрат амонію застосували в якості вибухівки американські ультраправі Тімоті Маквей і Террі Ніколс під час атаки на будівлю Федерального будівлі імені Альфреда Марра в Оклахомі, замінувавши їм автомобіль. Даний теракт забрав життя 168 осіб і вважався найбільшим за всю історію США до подій 11 вересня 2001 року. Норвезький терорист Берінг Брейвік, який у 2011 році підірвав автомобіль біля будівлі уряду і міністерства юстиції в Осло, зробив бомбу з аміачної селітри і дизельного палива вагою в півтонни. Саморобні бомби з використанням нітрату амонію виготовляють бойовики ісламістського руху "Талібан" в Афганістані.

Рукотворна гуманітарна криза

Існує версія, що вибух в порту Бейрута – справа рук ліванської шиїтської терористичної організації "Хезболла". Це свого роду протест проти судового процесу над чотирма її членами, які підірвали прем'єр-міністра Лівану Рафіка Харірі у 2005 році. Однак "Хезболла" 2005 і 2020 року – це абсолютно дві різні речі, оскільки на сьогодні організація має колосальну політичну вагу в Лівані, а її функціонери домінують у фракції шиїтів в розділеному за етно-конфесійною принципом парламенті Лівану. Чинний прем'єр-міністр Хассан Діяб має репутацію ставленика "Хезболли" в уряді Лівану. "Хезболла" є провідником інтересів Ірану в Лівані й Східному Середземномор'ї, разом з Москвою і Тегераном підтримує режим президента Башара Асада в громадянській війні в Сирії.

Якщо "Хезболла" і стоїть за вибухом, то причини можуть бути зовсім іншими. Як варіант – штучно створити в Лівані гуманітарну кризу, щоб уряд зміг домогтися фінансування від міжнародних кредиторів. На тлі політичної та економічної нестабільності в Лівані уряд Харірі не зміг домовитися з арабських країнами про виділення позик. У липні МВФ відклав переговори з урядом Діяда з приводу виділення фінансової допомоги. З травня ліванські чиновники провели 16 зустрічей з керівництвом МВФ, але так і не домоглися виділення грошей.

Ліван переживає фінансово-економічну кризу. З жовтня минулого року ліванський фунт знецінився на 80%. Ростуть ціни, скоротилися робочі місця. Заморожені банківські рахунки ліванських громадян в доларах. В умовах пандемії коронавірусу спостерігаються перебої в постачаннях бензину, ліків, пшениці. Близько половини п'ятимільйонного населення Лівану живуть за межею бідності. Ситуацію ускладнює повальна корупція серед чиновників.

Після вибуху Австралія вже висловила намір виділити близькосхідній країні 1,4 млн доларів, а Великобританія — 6,6 млн дол. На подолання кризи. Влада Росії і Туреччини відправили до Лівану літаки з гуманітарною допомогою, а Німеччина направила до Лівану рятувальників для пошуку тих, що вижили.

Вигоди противників Ірану

Вибух в порту Бейрута може спричинити за собою посилення тиску суспільства на уряд Діяда, "Хезболлу", і відповідає інтересам ліванської опозиції, включаючи "Рух за майбутнє" екс-прем'єр-міністра Саада Харірі, деякі християнські і ліві партії, прихильників зниження впливу Ірану в Лівані в особі Ізраїлю, США, Саудівської Аравії, Кувейту і ОАЕ. Збиток від вибуху в Бейруті на суму від 5 до 15 млрд доларів не вигідний "Хезболли" та Ірану в політичному плані, оскільки посилює і без того складну соціально-економічну ситуацію в Лівані, з якої не виходить справитися уряду Діяда.

В кінці минулого року десятки тисяч ліванців різних етнічних груп і конфесій вийшли на вулиці своїх міст з вимогою повного перезавантаження влади, очищення держорганів від корупціонерів і формування уряду технократів, незалежних від старих еліт. На тлі масових акцій протесту в січні пішов у відставку Харірі.

Внаслідок недбалості влади, результатом якої стало руйнування мало не половини Бейрута, акції протесту можуть спалахнути з новою силою. У червні і липні в Бейруті вже проходили мітинги проти уряду Діяда. Співробітник Американського університету Бейрута Макрам Рабах вважає, що за перші 100 днів своєї діяльності уряд Діяда не виправдав очікування ліванців, оскільки призначені ним на міністерські пости фахівці так і не провели реформи, не проявили себе як незалежні політики. Рабах не сумнівається в тому, що Діяд втратив довіру мільйонів ліванців.

Криза створює передумови для зміцнення впливу Туреччини в Лівані, яка вже відправила туди літаки з гуманітарною допомогою. На поточний момент Туреччина виступає як супротивник режиму Асада, Ірану і Росії у збройному конфлікті на території сирійської провінції Ідліб. Президент Туреччини Реджеп Ердоган прагне зміцнити політичний вплив в країнах, які раніше були частиною Османської імперії. Адже територія сучасного Лівану перебувала під владою турецьких султанів протягом чотирьох століть.