logo_ukra

Coinspot 16.01.2021

BTC/USD

37014.90

ETH/USD

1175.47

LTC/USD

144.19

НБУ 16.01.2021

USD/UAH

28.25

EUR/UAH

34.30

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Світ Решта світу Фатальна двадцятка: головні політичні події 2020 року
commentss Cтатті Всі новини

Фатальна двадцятка: головні політичні події 2020 року

2020 й рік перевернув життя в усьому світі з ніг на голову

1 січня 2021, 12:00

Навряд чи хтось згадає у своєму житті хоча б один рік, коли усі поголовно носять медичні маски і респіратори, рукостискання, перебування поруч з незнайомою людиною може загрожувати здоров'ю, а поїздка в громадському транспорті або похід в магазин супроводжуються заходами безпеки. Не кажучи про карантин, локаути, колапс цілих галузей економіки, переповнені лікарні ліжка та зашкалючі показники смертності серед населення. Журналіст видання Time Стефані Зачарек без частки сумніву назвала 2020 рік найгіршим в історії людства. Не варто перебільшувати, адже бували часи і гірше. У будь-якому випадку, рік, що минає запам'ятався як найскладніший з початку 21 століття, наповнений резонансними політичними подіями.

Фатальна двадцятка: головні політичні події 2020 року

Главные события 2020 года. Фото: Д. Романюк/Comments.ua

Пандемія коронавірусу

Найдраматичнішою подією 2020 року стала пандемія коронавірусу. Перший зареєстрований пацієнт з хворобою COVID-19, що викликається вірусом SARS-CoV-2, був зареєстрований в китайській лікарні Цзіньінтань в місті Ухань у грудні 2019 року. За словами китайського лікаря Ву Веньхуан, йому було 70 років і у нього була хвороба Альцгеймера. Немає єдиної думки про причини появи коронавірусу. Вірус міг мутувати від кажана до людини, яких продавали на ринку міста Ухань, де стався спалах хвороби, або з'явитися в результаті невдалого наукового експерименту в Уханьскому інституті вірусології. За інформацією аналітика Пола Рінкона, американська делегація, яка відвідала установу в 2018 році, висловила побоювання щодо слабкої системи безпеки.

Система охорони здоров'я давно не стикалася з подібним викликом. З березня по грудень 2020 року кількість заражених коронавірусом у світі виросла з 200 тис. до понад 70 млн осіб. Хвороба забрала життя більш ніж 1,5 млн осіб. Найбільше заражених у США, Індії, Бразилії. В Італії та Бразилії не вистачало місць на кладовищах. Станом на середину грудня, Україна перебувала на 17-му місці у світі за кількістю заражених. Для порівняння, лихоманкою Ебола заразилися 28,6 тис., а померли 11,3 тис. осіб в Західній Африці, США, Великобританії, Іспанії, Італії в 2014-2015 роках. Заразилися коронавірусом більше, ніж хворих на ВІЛ/СНІД (37,9 млн). Втім, в історії бували й гірші часи: від іспанського грипу ("іспанка") в 1918-1920 роки померли від 17 до 100 млн людей, а пандемія чуми в 1346-1353 роках відправила на той світ до 60% населення Європи.

Наслідком пандемії став небачена з часів закінчення Другої Світової війни економічна криза, що супроводжується зниженням цін на нафту. За даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку, рівень бідності в світі внаслідок пандемії виріс до 8,8%, вперше з часів азіатської кризи 1998 року. За даними Міжнародної організація праці, до кінця червня робочий час скоротився на 277 млрд оплачуваних трудових годин, що рівноцінно 400 млн робочих місць. До кінця квітня третина українських заробітчан втратили роботу в Польщі. Урядам довелося виділити багатомільйонні суми для підтримки економіки на плаву. Наприклад, країни Великої двадцятки витратили $7,600 млрд (11,2% від їх ВВП) на кредити, програми підтримки бізнесу, інші заходи. Організація економічного співробітництва і розвитку прогнозувала зниження світової економіки на 4,5% до кінця 2020 року.

Привід для оптимізму все ж є. Вірусологи, лікарі, фармацевти і меценати з усього світу об'єднали зусилля по боротьбі з недугою. У ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я Covax зі збору $1,4 млрд на дослідження коронавірусу і розробку вакцини взяли участь не менше 180 країн. Китай, Росія, Великобританія, США Німеччина успішно провели клінічні випробування вакцини. У грудні Великобританія стала першою країною на Заході, яка почала масову вакцинацію. До 2022 року фармацевтичні компанії планують провести 2 млрд доз вакцини і поширити їх по всьому світу.

Політична криза в США

У США розгорілася політична криза після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда в місті Міннеаполіс під час затримання співробітниками поліції в кінці травня. Такі інциденти в Америці траплялися й раніше. Однак, в умовах великої кількості безробітних під час карантину, невдоволення політикою президента США Дональда Трампа з подолання негативних наслідків коронавірусу і виборчої кампанії смерть Флойда стала приводом для активізації протестних рухів. Мітинги проти поліцейського насильства руху Black lives matters захлиснули не тільки американські міста, а й Канаду і країни-члени ЄС.

Білі американські поліцейські, як правило, голосують за Республіканську партію, що зіграло на руку кандидату на пост президента від Демократичної партії Джо Байдена, якому вдалося направити гнів афроамериканців і кольорових виборців у вигідне для себе русло. Байден здобув переконливу перемогу на президентських виборах з результатом 51,38% голосів. Він вступить на посаду після інавгурації в січні 2021 року. Однак, його опонент Трамп відмовився визнати поразку, почав судову тяганину, звинувачуючи демократів у фальсифікації результатів голосування.

Трампа підтримали окремі штати. Генпрокурор Техасу Кен Пакстон направив до Верховного суду США позов проти штатів Мічиган, Джорджія, Вісконсін, Пенсільванія, які, на його думку, порушили правила обробки бюлетенів. Пакстона підтримали республіканці з 17 штатів. Конгресмен палати представників Техаса Кайл Бідерман пішов ще далі і пообіцяв запропонувати в наступному році законопроект про референдум про незалежність Техасу, оскільки федеральний уряд нібито не відображає цінності техасців. Американське суспільство розколоте і на поверхню вийшли екстремісти і популісти всіх мастей.

Революції в Білорусі та Киргизії

У 2020 році політична нестабільність охопила Білорусь, де частина суспільства не згодна з результатами президентських виборів. За інформацією ЦВК, більшість білорусів проголосували за чинного президента Олександра Лукашенка, який беззмінно править країною з 1994 року. За даними екзит-полів, перемогу здобула кандидат від опозиції Світлана Тіхановська. З серпня в республіці проходять мирні акції протесту і страйки, в той час як правоохоронці і ОМОН, які зберігають вірність Лукашенку, жорстко розганяють демонстрації, б'ють беззбройних людей. Під гарячу руку іноді потрапляють прості перехожі. З серпня по листопад міліція заарештувала понад 30 тис. громадян.

Дзеркальна ситуація спостерігається в Киргизії. У жовтні у відставку пішов президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков під тиском протестувальників, незгодних з результатами парламентських виборів, на яких перемогу здобули пропрезидентські партії. Тимчасовим урядом керують соратники колишнього політв'язня Садиров Жапарова і Камчибек Ташиєв, які складалися в націоналістичної партії "Ата-Журт". У 2021 році планується проведення дострокових президентських і парламентських виборів. Жапаров пообіцяв зберегти російську військову базу в Канті і буде боротися за владу з опозиційними силами різних киргизьких кланів.

Протести в Ізраїлі, Лівані, Малі

Антиурядові акції протесту проходили в Ізраїлі на тлі тривалих коаліційних переговорів між партією "Лікуд" прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху і лідером альянсу "Біло-Синій" Бені Ганц. Політики домовилися про формування коаліції за умови почергового керівництва урядом. З квітня 2019 року в Ізраїлі три рази проводилися дострокові парламентські вибори через нездатність партій сформувати коаліцію.

Протестуючі в Лівані змусили уряд Хасана Діабі піти у відставку, який не зміг впоратися з наслідками вибуху складу з селітрою в порту Бейрута. Акції протесту тягнутися в Лівані з кінця 2019 року. Незадоволені економічною ситуацією і повальної корупцією громадяни вимагають сформувати технократичний уряд спроможний побачити реформи. За цей час в країні змінилося два уряди. У жовтні 2020 року посада прем'єр-міністра знову зайняв Саад Харірі, відставки якого протестуючі домоглися рік тому.

Зміною влади закінчилися акції протесту в африканській країні Малі умовах соціально-економічної кризи і процвітаючою корупцією. Група військових відсторонила від влади президента Ібрагіма Бубакара Кейта, а в жовтні було сформовано перехідний уряд на чолі з полковником Ба Ндао на посаді президента і дипломатом Моктар Уана на посаді глави уряду. У збереженні політичної стабільності в багатій золотом Малі, де активні ісламські екстремісти, зацікавлені міжнародні компанії.

Політичні вбивства

На початку січня були ліквідовані командир іранського спецназу "Ель-Кудс" генерал Кассем Сулеймані і заступник глави Народних мобілізаційних сил Іраку Абу Махді аль-Мухандіс в аеропорту Багдада ракетою, випущеною з ударного американського безпілотника. Атака сталася після обстрілу військових об'єктів США в Сирії і Іраку спонсорується Іраном шиїтської озброєним угрупуванням "Хезболла Катаїб" і нападу розлючених проіранських активістів на американське посольство в Багдаді. У відповідь іранський підрозділ "Корпус вартових ісламської революції" завдав ракетного удару по американській військовій базі в іракському місті Ербіль. Помилково іранські військові 9 січня збили український пасажирський літак під Тегераном.

Міжнародний резонанс викликало звіряче вбивство 18-річним чеченським мігрантом і прихильником ІГІЛ Абдуллахом Анзоровим шкільного вчителя Самюеля Паті у французькому місті Конфлан-Сент-Оноріні в кінці жовтня. Радикальний ісламіст відрізав педагогу голову за те, що він показував учням на уроках карикатури на пророка Мухамеда як приклад свободи слова і переконань. Тисячі французів вийшли на демонстрації на знак солідарності з убитим Паті, а президент Франції Еммануель Макрон розпорядився почати трансляцію скандальних карикатур на будівлях урядових установ в Парижі, заборонити фінансування мечетей з-за кордону, прийняти закон про відокремлення церкви від держави, посилити переслідування радикальних ісламістів. Макрон заявив, що іслам переживає кризу і його потрібно зробити "освіченим". Влада Туреччини, Пакистану, Ірану, нафтових монархій Перської затоки та інших мусульманських країн засудили французького президента. Президент Туреччини Реджеп Ердоган закликав бойкотувати французькі товари.

У листопаді розстріляли іранського вченого ядерника Мохсена Фахрізаде, коли він їхав в автомобілі. Він вважався мало не патріархом іранської ядерної програми і в рамках окремих проектів вивчав можливість створення ядерної зброї. Іранська влада звинуватила в вбивства спецслужби Ізраїлю, які таким чином вирішили перешкодити розвитку ядерної програми. У грудні в Тегерані повісили опозиційного іранського журналіста Рухоллі Заступника, який з 2009 року проживав в Парижі. Його викрали і вивезли в Іран співробітники "Корпусу вартових ісламської революції" в жовтні 2019 року.

Війна і мир

У році, що минає відбулася ескалація збройного конфлікту в Нагірно-Карабахській автономній області і прилеглих районах. На момент розпаду СРСР вони перебували в складі Азербайджану, але були захоплені вірменськими сепаратистами за підтримки Вірменії на початку 90-х. На окупованих територіях була проголошена Республіка Арцах, невизнана міжнародним співтовариством. Останні переговори про врегулювання конфлікту з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашіняном в 2018-2019 роках не увінчалися успіхом і після серії провокацій в зоні конфлікту, президент Азербайджану Ільхам Алієв прийняв рішення відновити конституційний лад на цих землях силовим шляхом. Азербайджанська армія при дипломатичній і військовій підтримці Туреччини відвоювала райони на південь від Нагірно-Карабахської автономної області.

Росія не зробила військову допомогу своїй союзниці по ОДКБ Вірменії, оскільки вона не була об'єктом агресії і військові дії велися на території Азербайджану. За посередництва Москви і Анкари було досягнуто домовленостей про припинення вогню. Вірменія повернула Азербайджану всі окуповані райони навколо Нагірно-Карабахської автономної області. Росія розмістила на звільнених Азербайджаном територіях більш 2 тис. військових і важкі озброєння і техніку для охорони комунікацій між Республікою Арцах і Вірменією, посиливши свою присутність на Південному Кавказі. Азербайджан і Туреччина вважають, що досягли переконливої перемоги.

Азербайджанським шляхом пішов прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі в регіоні Тиграй, влада якого не визнають результати парламентських виборів, саботують рішення уряду і виступають проти проведення неоліберальних реформ заради покращення інвестиційного клімату в країні. З початку листопада там триває військова операція урядових військ проти збройних загонів, що діють у лівій партії Національний фронт визволення Тиграя Дебреціона Гебремікаеля. Ефіопським військовим вдалося захопити ряд великих міст і адміністративний центр Мекеле. Бої можуть затягнутися на невизначений час, так як сепаратисти можуть перейти до тактики партизанської війни. Ситуацію погіршує гуманітарну кризу: в сусідній Судан з Тиграя потягнулися вервечки біженці. Регіон можуть покинути не менше 200 тис. цивільних.

У 2020 році не обійшлося без успішних миротворчих ініціатив. У березні в катарській столиці Доха представники США і ісламістського руху "Талібан" підписали угоду про виведення американських військових з Афганістану протягом 14 місяців, за умови участі талібів в мирних переговорах з урядом у Кабулі і відмови від надання притулку на території країни міжнародних терористів. З 2001 року війна в Афганістані забрала життя 3,5 тис. Американських військових та їхніх союзників, 14 тис. ффганських силовиків, понад 30 тис. талібів і 10 тис. цивільних. Життєздатність цих домовленостей залишається під сумнівом, враховуючи, що тривають теракти і бойові дії, ймовірність захоплення талібами влади в країні після відходу американців. Обраний президент США Джо Байден вважає за доцільне зберегти в Афганістані невелика кількість американських військових, що розходиться з інтересами талібів.

Успішними виявилися переговори про нормалізацію відносин Ізраїлю з ОАЕ, Бахрейном і Суданом за посередництва США. Дані країни погодилися визнати Ізраїль і встановити з ним дипломатичні відносини. До цього з усіх арабських країн на такий крок пішли Єгипет в 1979 році і Йорданія в 1994 році. Сербія і Косово уклали сепаратні угоди зі США, що передбачають відновлення торгівлі та транспортного сполучення. Косово відокремилося від Сербії в 1998-1999 році в результаті збройного конфлікту за підтримки США. З 2008 року незалежність Косово визнали 98 країн.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

comments

Новини партнерів

comments.ua

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!