Рік війни: події 2022 року, які шокували світ

У кожного, хто цікавиться політикою та історією, 24 лютого викликатиме асоціації з наймасштабнішим і кровопролитним збройним конфліктом у Європі з часів закінчення Другої Світової війни. Проте, російсько-українська війна не є єдиним "чорним лебедем" року, що минає, трагічною подією з суттєвими наслідками. Коментарі розбиралися, які резонансні події 2022 шокували світ.

Чим запам'ятався 2022 рік

Підсумки 2022: Криза в Казахстані

На початку року в Казахстані спалахнула гостра суспільно-політична криза. Стихійні протести у місті Жанаозен проти підвищення цін на скраплений газ переросли у погроми, акти мародерства та зіткнення з силовиками. Заворушення не припинилися навіть після відставки Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента обіймав посаду голови Ради безпеки Казахстану. Рушійною силою протестів стали сільські бідняки з південних областей, незадоволені соціально-економічним становищем у країні та зростання цін. Кульмінацією кризи стало введення в Казахстан збройного угруповання під егідою ОДКБ чисельністю понад 3 тис. осіб за участю військовослужбовців із Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану.

Політолог Євген Рябінін вважає, що за акціями протесту стояли ісламські екстремісти, які понаводилися до Центральної Азії з країн Близького Сходу. Іншої думки дотримується аналітик Петро Шевчено, вважаючи, що за антиурядовими виступами стоїть племінник Назарбаєва, колишній заступник голови Комітету Нацбезпеки Самат Абіш. Він сприяв передачі зброї протестувальникам.

Клан Назарбаєва використав стихійні протести, щоб усунути президента Кассима Жомарта Токаєва, який не побажав бути маріонеткою свого попередника. Назарбаєвці розраховували, що наступним президентом після Токаєва стане Абіш. Російські військові допомогли Токаєву придушити протести та зміцнити вертикаль влади. Згодом впливові родичі Назарбаєва були змушені емігрувати з країни, а на виборах президента Казахстану в листопаді переміг Токаєв.

Підсумки 2022: Війна в Україні

Мало хто припускав, що Росія зважиться на блискавичну війну в Україні, щоб встановити в країні лояльний маріонетковий режим або зовсім анексувати її територію та відтворити СРСР у мініатюрі. Проте, недалекоглядні кремлівські бонзи зважилися на таку авантюру під приводом боротьби з уявним "нацизмом", наперед виставивши нездійсненні вимоги на кшталт проголошення Україною міжнародного нейтралітету та надання гарантій про невступ до НАТО. До кінця березня російські війська захопили 125 тисяч квадратних кілометрів української території на південному сході України.

Замість легкої прогулянки російські окупанти зіткнулися в Україні із настільки жорстоким опором, якого вони не зустрічали з часів Першої Чеченської війни. За десять місяців війни втрати російської армії в Україні перевищили 100 тис. людей. Один день бойових дій коштує російському бюджету 6,5 млн доларів. До грудня українські військові знекровили найбоєздатніші частини другої армії світу та звільнили від російської окупації близько 60 тис. квадратних кілометрів території, включаючи населені пункти Київської, Чернігівської, Харківської, Миколаївської, Херсонської області, у тому числі Херсон – єдиний обласний центр, захоплений РФ після 24 лютого.

Росіяни не лише недооцінили боєздатність ЗСУ, а й не спрогнозували реакцію країн-членів НАТО на спецоперацію в Україні. США та європейські союзники НАТО організували постачання озброєнь, включаючи 155 мм гаубиці, системи залпового вогню HIMARS, самохідні артилерійські установки Caesar, протитанкові комплекси Javeline. Українські військові проходять навчання на полігонах Великої Британії. У грудні в США було ухвалено рішення передати Україні протиракетні комплекси Patriot та виділити 45 млрд доларів фінансової допомоги. Міноборони РФ мобілізувало до 300 тис. російських громадян, а ПВК "Вагнер" вербує ув'язнених, щоб поповнити втрати у живій силі. За даними Forbes, за два тижні мобілізації з РФ втекло близько 700 тис. російських громадян.

Захід запровадив нові санкції проти РФ. У грудні набуло чинності ембарго на постачання до ЄС російської нафти морським транспортом, а дев'ятий пакет санкцій передбачає навіть заборону на постачання до РФ побутової техніки, ноутбуків та іншої електроніки, що містить технології та комплектуючі подвійного призначення, що використовуються для виробництва ударних безпілотників та високоточних ракет. За даними аналітичного центру Bruegel, за останній рік імпорт товарів з ЄС до Росії скоротився з 9,1 млрд. до 4,16 млрд. доларів.

Росія піддає систематичним ракетним та авіаударам об'єкти цивільної інфраструктури України та пошкодила 40% об'єктів енергетики. Мільйони українців зимують без світла та тепла. За даними офісу Верховного комісара з прав людини ООН, за час російського вторгнення в Україні загинуло понад 6,8 тис. цивільних. Кількість смертей може бути в рази вищою. За інформацією працівників моргів в одному тільки Маріуполі, який росіяни буквально стерли з землі, загинуло 87 тис. осіб. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн говорила про 20 тис. загиблих цивільних, а голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі про 40 тис. Матеріальні збитки від дій російських окупантів перевищують 1,3 трлн доларів.

Точних даних про втрати ЗСУ немає. За інформацією радника глави Офісу президента України Михайла Подоляка, в боях з російськими окупантами загинули 13 тис. українських військових. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Лайєн заявляла про 100 тис. убитих. Генерал Марк Міллі схиляється до того, що втрати живою силою вбитими і пораненими становлять по 100 тис. в обох сторін конфлікту.

Вторгнення Росії в Україну спричинило безпрецедентну гуманітарну кризу. Станом на початок жовтня у країнах Європи перебувало 7,5 млн. українських біженців. Відкритим залишається питання про долю громадян України, чиї населені пункти перебувають під російською окупацією, а будинки були зруйновані вщент або прийшли в стан непридатний для проживання. Не всі українські біженці знайшли себе за кордоном. Вони з нетерпінням чекають на закінчення війни і збираються повертатися в Україну. Українським громадянам потрібна компенсація за зіпсоване житло та майно. Розв'язана Росією війна спричинила загострення продовольчої проблеми, нестабільності на світовому ринку нафти.

Війна в Україні набула затяжного характеру: Росія не збирається виводити війська з окупованих територій України, включаючи Крим, намагається штурмом захопити Бахмут, накопичує війська на території Білорусі для підготовки нового наступу на Київ чи Західну Україну. Білорусь, КНДР та Іран надають військову допомогу РФ, передаючи зброю та боєприпаси. Перспектива миру залежатиме від успіхів ЗСУ на фронті та постачання озброєнь західними партнерами, запровадження жорсткіших санкцій проти РФ. Доки Росія отримує доходи від експорту нафти і природного газу, у неї будуть кошти на військові операції. Домовитися з росіянами не вийде, їх можна лише фізично видавити з України.

Підсумки 2022: Тайванська криза

У серпні Китай провів великі військово-морські маневри поблизу Тайваню у відповідь на відвідування острівної частково визнаної держави головою Палати представників США Ненсі Пелосі. Навчання супроводжувалися запусками ракет. Ігри м'язами були спрямовані на те, щоб дати зрозуміти керівництву Тайваню, що в разі оголошення незалежності Китай проведе військову операцію і окупує острів.

Китайські комуністи виступають за включення Тайваню до складу КНР на правах спеціального адміністративного району, як у Гонконгу. Тайвань є наступником Китайської Республіки, яка контролювала континентальний Китай до захоплення влади комуністами у 1949 році. Також Китай цікавлять тайванські підприємства з виробництва напівпровідників. Включення острова до складу КНР та доступ до цих технологій дозволить вивести високоточні галузі та військово-промисловий комплекс на якісно новий рівень.

Пекін уважно спостерігає за перебігом російсько-української війни та реакцією Заходу. У разі проведення аналогічної спецоперації, Піднебесна зіткнеться з санкціями США та Європи, а також зав'яже у кровопролитному конфлікті з добре навченою та оснащеною тайванською армією, що підтримується США. З часів "холодної війни" Тайвань залишається регіональним союзником Америки поряд з Південною Кореєю та Японією як противага комуністичному Китаю та СРСР. Між двома країнами існують взаємні зобов'язання у сфері оборони. США постачають зброю остров'янам. До того ж, рельєф острова незручний для исадки десанта.

Тому військово-морські навчання Китаю були розраховані на надання психологічного тиску та залякування жителів острова, ніж реальною підготовкою до вторгнення на Тайвань. Це спрацювало. У листопаді на місцевих виборах правляча Демократична прогресивна партія, яка виступає за незалежність Тайваню, зазнала поразки. Перемогу здобула партія "Гоміньдан", яка схиляється до збереження статусу-кво та прагматичної співпраці з Пекіном. Президент Тайваню Цай Інвень склала повноваження голови правлячої партії.

Підсумки 2022: Конфлікт Азербайджану та Вірменії

Війна в Україні розпочала ланцюгову реакцію інших локальних конфліктів. У вересні Азербайджан обстріляв Сюнікську область у Вірменії (Зангезур) з використанням артилерії та безпілотників. Баку звинуватив Єреван у провокаціях біля азербайджанських районів Дашкесан, Кельбаджар та Лачин, які до жовтня 2020 року були окуповані вірменськими сепаратистами невизнаної республіки Арцах. Зангезур має стратегічне значення як для Вірменії, так і для Азербайджану, оскільки розташований за маршрутом транспортного коридору "Схід - Захід" у рамках китайської транспортної та інвестиційної ініціативи "Один пояс, один шлях" та транспортного коридору "Північ-Південь", що забезпечує найкоротший шлях із країн Балтії та Північної Європи до Індії.

Після успішної військової операції в Нагірному Карабаху, Баку продовжує чинити тиск на Єреван, сподіваючись отримати контроль над Зангезуром, який до грудня 1920 року перебував під владою Азербайджанської Демократичної Республіки. Президент Ільхам Алієв діє рішуче, маючи підтримку з боку Туреччини, а також спостерігаючи за пасивною поведінкою РФ, яка не заступилася за Вірменію всупереч зобов'язанням щодо ОДКБ у сфері колективної безпеки. У серпні збройні сутички сталися у Нагірному Карабаху і азербайджанським військовим вдалося відбити у сепаратистів кілька висот, що панують.

Підсумки 2022: Конфлікт Таджикистану та Киргизії

У січні та вересні 2022 року ареною бойових дій стали прикордонні райони Таджикистану та Киргизії. Державний кордон двох центральноазіатських республік досі не розмежований. Душанбе і Бішкек не можуть домовитися про належність ділянок, що оспорюються, спираючись на радянські карти різних років. Президент Таджикистану Емомалі Рахмон вирішив забрати у киргизів те, що йому потрібно, поки увага міжнародної спільноти прикута до російсько-української війни.

Першу кров пролив Таджикистан, сподіваючись встановити контроль над дорогою, яка з'єднує анклав Ворух, оточений киргизькими землями. Киргизи чинили опір таджикам, оскільки якщо дорога перейде сусідам, то зникне транспортне сполучення між киргизькими Лейлекським та Баткенським районами. У цьому випадку Лейлецький район перетворився б на анклав, оточений територіями Таджикистану. Втрати обох сторін конфлікту становили близько 300 осіб, а 140 тис. цивільних довелося евакуювати із зони бойових дій. Проте домовитися про розмежування державного кордону так і не вдалося.

Підсумки 2022: Вторгнення Туреччини до Сирії

Військові заходи здійснив президент Туреччини Реджеп Ердоган після теракту в Стамбулі 13 листопада, внаслідок якого загинули шестеро людей. З листопада збройні сили Туреччини проводять наземну операцію на півночі Сирії проти курдського збройного формування YPG та підрозділів армії президента Башара Асада. Анкара звинувачує сирійських курдів у причетності до теракту та зв'язків з терористичною організацією "Робітнича Партія Курдистану". Самі курди заперечують свою причетність до теракту. Це не перша військова операція Туреччини на півночі Сирії.

Турки зацікавлені вигнати курдів на 30 км від державного кордону та створити на цих землях буферну зону, щоб не допустити передачі зброї YPG членам "Робітничої Партії Курдистану". Парадокс у тому, що партнер Туреччини по НАТО в особі США вважає "Робітничу Партію Курдистану" терористичною організацією, але водночас надає підтримку YPG та використовує сирійських курдів для боротьби із залишками ІДІЛ. Аналітик Тімоті Беттс побоюється, що військова операція Туреччини спричинить відродження впливу ІДІЛ на очищених від курдів територіях.

Підсумки 2022: Протести в Ірані

З вересня в Ірані тривають безпрецедентні акції протесту проти теократичного режиму аятол, який перебуває при владі з 1979 року. Іранська молодь і жінки почали масово виходити на вулиці своїх міст і вимагати відставки верховного керівника Аятоли Хаменеї та ліквідації ісламської республіки як форми правління після вбивства 22-річної дівчини Махси Аміні в Тегерані співробітниками поліції моралі за те, що вона носила завужені джентльмени. чином хіджаб. В Ірані жінкам заборонено з'являтися у громадських місцях із непокритою головою.

Вбивство Аміні стало останньою краплею у чаші терпіння іранців, які втомилися від кризових явищ в економіці, санкцій, міжнародної ізоляції та цинізму корумпованих чиновників. Більшості іранських громадян важко зводити кінці з кінцями. Сьогодні обсяг іранської економіки на 4-8% менший, ніж у 2010 році, а національна валюта знецінилася на 90%. Ціни на товари та послуги зросли на 1135% за останні десять років.

Під час демонстрацій дівчата спалюють хіджаби на знак протесту проти свавілля влади. За часи протестів іранські силовики заарештували понад 18 тис. осіб, убили 506 осіб. Дівчата, які опинилися у в'язницях, зазнають сексуального насильства з боку працівників пенітенціарної системи. Деяких активістів іранські правоохоронці вішають просто на вулицях. США та ЄС ввели санкції проти деяких іранських чиновників та духовних осіб у відповідь на масові порушення прав людини та постачання ударних дронів у РФ для війни в Україні.

Однак цього недостатньо для підтримки протестувальників. Іранські силовики —     1лояльні до верховного керівника Ірану Алі Хаменеї, від якого залежить їхній добробут. Режим аятол не збирається йти на компроміс із протестувальниками. У грудні Тегеран звернувся до Москви за допомогою у розгоні протестів. Завдяки російському втручанню президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та президенту Казахстану Кассиму Жомарту Токаєву вдалося придушити масові протести та утримати владу. Не виключено подібний сценарій в Ірані, якщо акції протесту не переростуть у збройне повстання з переходом на бік військових і поліцейських.

Підсумки 2022: Протести у Китаї

Незадовго після переобрання Сі Цзіньпіна на посаду голови КНР втретє поспіль Пекін, Шанхай та інші великі міста охопили акції протесту з вимогою усунення від влади Компартії Китаю. Акцій протесту такого масштабу не було в Китаї з часів розгону демонстрації на площі Тяньаньмень у Пекіні 1989 року. Такою була реакція китайського суспільства на чергове посилення карантину.

Китайці незадоволені зниженням якості життя внаслідок постійних локдаунів, загрозою втрати робочих місць. Компанії, які виробляють продукцію на експорт, змушені розглядати варіанти перенесення виробництв до інших країн через те, що у Китаї неможливо повноцінно працювати через часті простої.

Китайська влада застосувала спецзасоби для розгону протестувальників у Шанхаї, але все-таки скасувала частину обмежень. Китайським комуністам виявилося непросто приборкати протестувальників у Гонконгу, які виступали за автономію від Пекіна, і тому поширення таких протестних рухів вкрай небажане. На Заході останні протести сприйняли як відродження дисидентського руху в Китаї.

2022 рік, що минає, ознаменував початок ламання існуючого світопорядку, який супроводжується появою локальних конфліктів, політичними трансформаціями у впливових державах і зміною балансу сил. Росія подібно до Нацистської Німеччини захотіла порушити баланс сил у світі, але поставила на межу своє існування. Історія циклічна і схожа криза спостерігалася у 20-30-ті роки минулого століття. Ось тільки цього разу справа обійшлася без світових воєн. Щоб завдати нищівного удару по останній імперії, виявилося достатньо війни в Україні.

Читайте Comments.ua в Google News