Завдяки вилученим коштам, країни Заходу планують досягти зразу кількох цілей: покарати Москву за грубе порушення міжнародного права у центрі Європи; використати конфісковані кошти для фінансування Києва. Особливо ідея набула популярності на фоні гальмування фінансової допомоги на 2024 рік з боку США.

Росія може втратити свої активи за кордоном

Скільки та де знаходяться активи Росії?

Відповідно до інформації, наданої Європейською комісією, в 2022 році у країнах G7, ЄС було заморожено близько 260 млрд євро активів центральних банків Москви.

Левова частка арештованих активів — близько 210 млрд євро – знаходиться в країнах ЄС, включно з готівкою та державними облігаціями, деномінованими в євро, доларах та інших валютах. Для порівняння, у США заморозили лише невелику частину активів Москви: близько $5 млрд.

У Європі більша частина активів Росії — близько 191 млрд євро — зберігається в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів зі штаб-квартирою в Бельгії.  У Франції знаходиться друга за розміром частка російських активів — близько 19 млрд євро, згідно даними міністерства фінансів Франції. В Інших країнах ЄС набагато менше активів Москви, наприклад, у Німеччина — всього 210 млн євро.

Як країни Заходу будуть конфісковувати заморожені активи Росії

Український уряд ще від початку повномасштабної війни закликав своїх прихильників на Заході заарештувати російські активи для створення фонду відновлення України, але адміністрація Байдена не підтримала цю ідею, а в 2022 році Єллен заявила, що арешт не є чимось, що є юридично допустимим у Сполучених Штатах без схвалення Конгресу.

, — заявив український лідер Володимир Зеленський під час зустрічі світових фінансових лідерів у Вашингтоні у квітні 2023 року.

, — додав він.

Проте, як повідомила газета New York Times, у кінці 2023 року адміністрація Байдена розпочала термінові обговорення з країнами G7 щодо того, як вона може спланувати безпрецедентне вилучення коштів, які, як вважають, зберігаються в Європі, і чи можуть ці кошти бути витрачені безпосередньо на воєнну кампанію, чи лише на відновлення економки та бюджетні потреби.

Джо Байден, за повідомленням газети, поки що не підписав цю стратегію. Але дискусії прискорилися після того, як республіканці заблокували в Конгресі угоду про надання нової військової допомоги Україні, що може призвести до припинення фінансування українських військових зусиль у відчайдушний момент після того, як український контрнаступ не зміг забезпечити вирішального прориву у війні.

Байден також підписав указ про внесення до чорного списку банків та інших фінансових установ, які підтримують російську промисловість, що виробляє зброю, з метою позбавити російську військову машину ключових компонентів, таких як напівпровідники і верстати.

Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що США без вагань скористаються новими інструментами, наданими цим повноваженням, щоб вжити рішучих заходів. Це також вплине на експорт алмазів і морепродуктів, які походять з Росії, але здебільшого переробляються за її межами.

Підтверджуючи готовність європейських країн приєднатися до цієї стратегії, прокурори Німеччини вже подали заявку на конфіскацію понад 720 млн євро з банківського рахунку російської фінансової установи у Франкфурті-на-Майні.

Росія готує удар у відповідь

Кремль пригрозив Європі та США серйозними наслідками, включаючи фінансові арешти за принципом "око за око" або навіть розрив дипломатичних відносин, якщо російські активи, що знаходяться за кордоном, будуть передані на допомогу українському бюджету та військовим зусиллям.

За словами речника Володимира Путіна, якщо адміністрація Байдена та європейські лідери планують заарештувати активи російського центрального банку, які, як вважають, перевищують 300 млрд доларів  і були заморожені після початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року, вони повинні усвідомити, що Росія ніколи не залишить у спокої тих, хто це зробить.

"Незаконне захоплення наших активів незмінно залишається на порядку денному як в Європі, так і в Америці", — заявив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи повідомлення про те, що адміністрація Байдена тисне на європейські країни, щоб вони розробили плани потенційної конфіскації до 2-ої річниці повномасштабного вторгнення Росії. "Для нас це питання є неприйнятним. Потенційно це надзвичайно небезпечно для світової фінансової системи".

Росія попередила про дипломатичні наслідки подальшої ескалації. Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ, сказав, що не хоче зациклюватися на негативних сценаріях, але припустив, що арешт активів може послужити спусковим гачком для можливого спалаху конфронтації, яка потенційно може призвести до розриву відносин.

За словами дипломата, інші тригери можуть включати подальшу військову ескалацію, в тому числі розміщення ракет малої і середньої дальності в Європі або Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Деякі європейські банки, такі як австрійський Raiffeisen, продовжують працювати в Росії. Вони стверджують, що перебувають у заручниках, оскільки Кремль заявляє, що не дозволить іноземним банкам легко покинути країну.

У квітні Путін підписав указ, що дозволяє державі взяти під тимчасовий контроль активи іноземних компаній в Росії, очевидно, у відповідь на заморожування російських активів за кордоном. З тих пір Росія націлилася на певні компанії, які припинили свою діяльність у Москві, в тому числі на пивоварну компанію Carlsberg Group і французьку харчову компанію Danone.

Путін наказав передати російським компаніям частки німецької Wintershall Dea та австрійської OMV у підприємствах з видобутку газу та конденсату в Сибіру.

"І європейці, і американці чудово розуміють, які правові наслідки це матиме для ініціаторів і виконавців", — заявив Пєсков з приводу повідомлень про плани арешту російських активів за кордоном. "Зрештою, якщо хтось щось у нас конфіскує, ми подивимося, що ми можемо конфіскувати у відповідь. І якщо щось буде знайдено, ми, звичайно, це зробимо негайно. Тому це кроки, які не можуть не мати серйозних наслідків".

Наразі, питання конфіскації активів Росії знаходиться відкритим, і від того, наскільки швидко зможуть задіяти правові механізми по вилученню та передачі коштів європейські інституції, буде залежати термін їх надходження в Україну. По оптимістичним розрахункам, Київ може скористатися замороженими фінансами країни — агресора уже до кінця поточного року.

Читайте Comments.ua в Google News