Сто днів Байдена: що зробив президент США для України

Джо Байден перебуває на посаді президента США вже 100 днів з моменту інавгурації 20 січня. Серед експертів прийнято робити попередні висновки про те, який характер буде мати зовнішня і внутрішня політика глави держави до кінця каденції після закінчення цього "випробувального терміну". Сам Байден вважає, що його обрали для вирішення проблем і основні зусилля в цей період були спрямовані на боротьбу з пандемією коронавірусу, виведення з кризи американської економіки.

Сто днів Байдена на посаді президента

Його команді вдалося домогтися певних успіхів: поставити 200 млн доз вакцин від коронавірусу замість 100 обіцяних, забезпечити американців виплатами в розмірі 1,4 тис. доларів, домогтися зниження нових випадків зараження Covid-19 зі 195 до 57 тис., смертей — з 3 тис . до 700 на добу. Сенат підтримав ініціативу президента виділити 1,9 трлн доларів з бюджету на ліквідацію наслідків пандемії. У планах Байдена інвестувати десятки мільярдів доларів в систему охорони здоров'я, розвиток інфраструктури та альтернативної енергетики.

За даними CNN, близько 55% американських громадян позитивно оцінюють роботу нового президента. У зовнішній політиці він зіткнувся з не менш складними викликами. "Коментарі" підбили попередні підсумки відносин США і України з початку президентства Байдена і розібралися в злободенні питання, з якими зіткнулася його команда на міжнародній арені.

Що зробив Байден для України

Україна зайняла хоч і не основне, але далеко не останнє місце серед пріоритетів у зовнішній політиці США. Очікування президента Володимира Зеленського щодо того, що його запросять до Білого дому обговорити перспективи вступу України в НАТО, не виправдалися, але Джо Байден підтвердив свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності нашої країни під час телефонної розмови.

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що в разі ескалації російської агресії США не кинуть Україну. Європейське командування Збройних сил США привело збройні формування в повну бойову готовність після того, як Росія активізувала обстріли позицій українських військових на Донбасі.

Байден продовжив політику антиросійських санкцій. У березні у відповідь на отруєння і тюремне ув'язнення російського опозиційного політика Олексія Навального США ввели заборону на експорт в РФ зброї і фінансування зарубіжних військових програм за участю росіян. У квітні США ввели санкції проти 32 юридичних і фізичних осіб, проти частини суверенного боргу РФ (облігації, які випустять після 14 червня), вислали 10 російських дипломатів у відповідь на кібератаки проти американської технологічної компанії SolarWinds в грудні 2020 року.

Американці продовжили надавати Україні фінансову допомогу. У лютому Пентагон оголосив про виділення Україні 125 млн доларів військової допомоги, в тому числі на закупівлю двох патрульних катерів Mark VI, радарів, медичного обладнання. У квітні США висловили намір надати Україні 155 млн доларів через Агентство міжнародного розвитку (USAID) на економічний розвиток, зміцнення системи охорони здоров'я, боротьбу з корупцією, протидія російської агресії і зміцнення демократії.

Новий американський президент докладає зусиль по зміцненню відносин США з європейськими союзниками по НАТО для стримування Росії. Він призупинив рішення свого попередника Дональда Трампа про виведення 10 тис. Американських військових з Німеччини і збирається зміцнити військову присутність США в Європі.

Колишній посол США в Україні та експерт Інституту Брукінгса Стівен Пайфер вважає, що Байден є єдиним американським президентом з часів закінчення "Холодної війни", який почав свою каденцію без спроб зблизитися з Росією і налагодити з нею відносини. На думку експерта, "перезавантаження" в американсько-російських відносинах не буде. Байден дав зрозуміти, що буде реагувати на агресивну поведінку РФ, але в той же час готовий співпрацювати з нею в питаннях, які відповідають інтересам США.

Команда Байдена могла ввести більш жорсткі заходи відносно Росії, але не зробила цього. Білий дім утримався від введення нових санкцій проти компаній, що беруть участь в будівництві газопроводу "Північний потік-2". Питання про відключення Росії від системи міжнародних платежів SWIFT залишився на рівні розмов. На думку аналітика Юхи Раїна, антиросійські санкції розраховані не на знищення російської економіки, а на нанесення точкового шкоди окремим особам і ключовим галузям. Тому очікувати більш суворих каральних заходів Заходу безглуздо.

Економіст Агата Демараіс впевнена, що останній пакет санкцій символічний, оскільки потрапили під них компанії та фізособи не мають ніякого відношення до США і рахунків в американських банках. Експерт скептично ставиться до санкцій щодо суверенного боргу, тому що вони зачіпають лише первинний ринок боргових облігацій, а не вторинний, де останніми торгують інвестори. На думку Демараіс, американські інвестори тримають мільярди доларів в суверенний борг Росії і тому Байден ввів обмежувальні заходи, які не торкнуться їх інтереси.

Американський президент зацікавлений зберегти стабільні і передбачувані відносини з Росією. Саме тому він поводиться досить стримано. Байден прийняв пропозицію Путіна продовжити на п'ять років Угода про скорочення наступальних озброєнь (СНО-3). Глава Білого дому запросив російського колегу на зустріч влітку цього року, яка може відбутися в Фінляндії, Австрії або Швейцарії.

США не сприймають Росію як серйозної загрози для нацбезпеки в порівнянні з Китаєм. По всій видимості, Байден розраховує на сприяння Путіна в переговорах з Іраном з питання ядерної угоди. У перші 100 днів свого президентства новий американський президент зіткнувся з купою проблем в інших регіонах, які відволікають його від українського питання.

Пріоритет номер один

Ще під час виборчої кампанії Байден обіцяв приділяти значну увагу Азіатсько-Тихоокеанському регіону, формування системи альянсів для стримування Китаю. Однак, як показали перші 100 днів його президентства, домогтися цього буде непросто.

Штати перейшли від односторонньої торгової війни проти Китаю до колективних дій. США домовилися регулярно проводити військові навчання з Південною Кореєю, Японією, Австралією, Індією на противагу зростаючої військово-морської могутності Китаю в Тихому океані. Разом з ЄС адміністрація Байдена звинуватила Піднебесну в порушенні прав людини в Синьцзян-Уйгурському автономному районі, Гонконгу, ввели санкції відносно китайських чиновників. Байден навіть запропонував створити глобальну альтернативу китайському інвестиційному проекту "Один пояс, один шлях".

Проте поведінка Китаю Герасимчука більш передбачуваним. Під час зустрічі з держсекретарем Ентоні Блінкеном і радником президента з питань нацбезпеки Джейком Салливаном в Анкориджі китайські чиновники підтвердили свої територіальні претензії на Тайвань, який є американським союзником у регіоні, і заявили, що позиція США не відображає громадської думки в світі.

Китайці ввели санкції у відповідь проти європейських чиновників. Глава "Центру досліджень Китаю і глобалізації" Ван Хуіяо вважає, що сьогодні Пекін визнає існування конкуренції з Вашингтоном, хоче грати з ним на рівних, що не було властиво в минулому. Протистояння США і Китаю буде тільки посилюватися.

Аналітик "Вашингтонської дослідницької групи Коена" Джанет Зайберг вважає, що Байден представляє більший ризик для американських фінансових компаній, ніж Трамп. На її думку, адміністрація президента може заблокувати американські інвестиції в китайських банках, заборонити працювати в США багатьом китайським фірмам. Бізнесменам з Піднебесної стане складніше купувати американські фінансові компанії.

Ядерна угода 2.0

Не так просто виявилося налагодити відносини з керівництвом Ірану, які погіршилися після виходу США з ядерної угоди в 2018 році і введення санкцій проти нафтового, фінансового та транспортного сектора ісламської республіки. Верховний керівник Ірану, аятолла Алі Хаменеї і президент Хасан Роухані не бажають повертатися до дотримання умов Спільного всеосяжного плану дій 2015 року, який передбачав скасування міжнародних санкцій в обмін на заморожування Іраном ядерної програми, зниження збагачення урану до рівня нижче 4%. На їхню думку, США повинні зробити зустрічний крок, оскільки першими покинули ядерну угоду, і виплатити Ірану солідну грошову компенсацію за економічні збитки, які понесла країна.

Аналітик Майкл Хірш вважає, що Байден не може піти на зустріч Ірану тому, що в такому випадку виявиться під шквалом критики з боку членів Демократичної партії на чолі з сенатором Бобом Менендес. Вони наполягають на укладанні нової угоди, яка передбачає більш жорсткі обмеження, що поширюються не тільки на ядерну програму Ірану, але і на його ракетний арсенал.

Менендес хоче заборонити Ірану фінансувати терористичні організації і втручатися у внутрішні справи інших країн. Поступки Ірану негативно позначаться на авторитеті США серед таких близькосхідних партнерів, як Ізраїль, Саудівська Аравія, ОАЕ, які бачать в режимі аятолл загрозу номер один для своєї нацбезпеки.

Адміністрації Байдена вдалося "посадити" іранців за стіл переговорів у Відні, які проходять за посередництва Великобританії, Німеччини та Франції. Однак серйозних успіхів добитися поки не вдалося. Диверсія на ядерному об'єкті в Натанзі, в якій підозрюють Ізраїль, привела до того, що іранське керівництво прийняло рішення збільшити відсоток збагачення урану до 60%. До слова, для виготовлення ядерної бомби підходить уран, збагачений до 90%.

Хірш допускає варіант часткового скасування Вашингтоном санкцій в обмін на повернення Тегерана до умов ядерної угоди. Відкритим залишається питання, як змусити Іран відмовитися від виробництва балістичних ракет, якими періодично обстрілюють американських військових в Іраку.

Афганський синдром

Байден прагне увійти в історію як президент, який закінчить "вічні війни" США. Він не збирається залишати в спадок наступному господареві Овального кабінету питання про виведення американських військових з Афганістану. Зараз там перебувають 2,5 тис. американських солдатів і 7 тис. військовослужбовців країн-партнерів. Американські та британські військові вже почали повертатися додому. США планують піти з Афганістану до 11 вересня цього року. Проблема лише в тому, як після цього буде розвиватися країна.

Адміністрація Трампа уклала договір з ісламістським рухом "Талібан", згідно з яким американські військові покинуть країну в 2021 році за умови, якщо таліби порвуть відносини з "Аль-Каїдою", не стануть надавати притулку міжнародним терористам і будуть співпрацювати з урядом в Кабулі.

Ісламські фундаменталісти і світська держава в Кабулі не домовилися, як будуть правити країною. Від пропозиції американців провести міжнародну конференцію про майбутнє Афганістану лідери талібів відмовилися.

Колишній радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон вважає, що виведення військ з Афганістану — це всього лише мрія, а не стратегія. На думку колишнього чиновника, це рішення може призвести до ураження США в регіоні. Незважаючи на роки тренувань і силу-силенну витрачених грошей на підготовку афганських військових і поліцейських, вони несуть великі втрати в боях з талібами. Залишивши їх без прикриття, американці ризикують отримати другий В'єтнам. Не виключено, що після відходу американців бойовики перейдуть в наступ, захоплять Кабул і встановлять в країні теократичний режим.

Іншої думки дотримується колишній міністр оборони США Колін Пауелл. Він вважає, що американські військові зробили в Афганістані все, що змогли, і їм пора повертатися додому. За 20 років там загинуло понад 2,3 тис. Солдатів і офіцерів з США. Платникам податків військові операції в цій країні обійшлися в трильйони доларів. Ця війна не популярна в американському суспільстві. Тому афганським властям доведеться розраховувати тільки на свої сили в протистоянні з талібами.

Раніше "Коментарі" писали, про що буде говорити Байден на зустрічі з Путіним.

Читайте Comments.ua в Google News