Лукашенко «закручує гайки»: як новий закон відокремить Білорусь від усього світу

Навесні цього року в Білорусі може з'явитися законопроєкт про іноземних агентів. "Коментарі" дізналися в експертів, що це значить — і як може відбитися на внутрішній і зовнішній ситуації.

Фото з відкритих джерел

"Мова йде про пошук віртуального ворога, в тому числі всередині країни"

Політичний аналітик, PR-експерт Олександр Солонько впевнений: якщо мова йде про аналог закону, який був прийнятий в РФ (швидше за все, так і є), то це можна буде розглядати як подальше "закручування гайок" режимом Лукашенка.

Нагадаємо, що закон про іноземних агентів був прийнятий в Росії у 2012 році. І торкнувся він, перш за все, діяльності некомерційних організацій (НКО). Тих із них, хто займався політдіяльністю та отримував закордонне фінансування, змусили реєструватися як "іноземних агентів", вказуючи це на своєму сайті, а також регулярно звітуючи про своє фінансове становище. А у 2014-му в РФ набув чинності закон, що забороняє російським партіям здійснювати операції з іноземними державами, міжнародними організаціями та громадськими рухами, які виконують функцію іноземного агента НКО, а також російськими юридичними особами з іноземною участю більше ніж 30% статутного капіталу.

"При цьому я не дуже уявляю, щоб в Білорусі сьогодні повноцінно функціонували якісь неурядові організації з іноземним (західним) фінансуванням, — відзначає Олександр Солонько. — Тому я б це розцінював як якусь страшилку, або як іноді люблять говорити, "полювання на відьом". Йдеться про пошук віртуального ворога, в тому числі всередині країни. І формування образу ворога ззовні. Все це — для виправдання існування режиму. Пісня стара, як світ".

"Білорусь має намір піти стопами Росії"

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що прийняття закону про іноземних агентів серйозно впливає на внутрішню і зовнішню ситуацію будь-якої країни.

"Такі закони існують і в демократичних країнах, і в державах з авторитарним режимом (та ж РФ). Є такий закон і в США. І багато хто любить кивати на американців, відзначаючи: чому їм можна, а нам не можна? Тим часом такий закон в США прийняли як протидію нацистській пропаганді. У 30-ті роки минулого століття, — підкреслює Ігор Рейтерович. — Фашизм тоді був поширений навіть у Штатах. Ось і прийняли закон, який дозволив цю пропаганду і підривну діяльність зупинити. А потім, в 1946-му, взяли й закон про лобізм, почавши використовувати його, щоб робити максимально публічним будь-який подібний вид діяльності".

У Росії ж (стопами якої, схоже, має намір піти Білорусь) такі закони приймають з метою припинити контакти з будь-якими неурядовими організаціями будь-якого порядку (що мають на меті боротьбу за права людини, за свободу слова, з корупцією, навіть просто навчальні іноземним мовам). Мета — не дати місцевим ГО отримувати незалежне фінансування, гранти на свою діяльність. Щоб потім поставити їх під контроль держави, пояснює експерт.

"У Білорусі, схоже, мета анонсованого законопроєкту про іноземних агентів проста — максимально обрізати можливості інших країн навіть через культурні, гуманітарні програми впливати на громадську думку в тих чи інших питаннях. При цьому був період, коли багато грантових програм заходило в Білорусь спочатку з боку Польщі (є певна діаспора), потім — з боку Литви. І Лукашенка значний проміжок часу це влаштовувало. А тепер він явно боїться, що вся подібного роду діяльність буде спрямована на протидію режиму", — зазначає Ігор Рейтерович.

Нагадаємо, раніше експерти оцінили заяви Лукашенка про "заколот" і "розпад СРСР", а також спрогнозували, що чекає на Білорусь.