Міністр оборони Республіки Білорусь (РБ) Віктор Хренін заявив, що білоруська армія не збирається нападати на Україну, а готується лише оборонятися у разі "провокацій". Про що говорять останні заяви офіційного Мінська? Наскільки велика для України загроза Білорусі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Білорусь. Фото з відкритих джерел
Є готовність до дій у відповідь, якщо відбудеться повторне вторгнення з боку Білорусі
Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської ВДА (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука не виключає, що найближчим часом може статися спроба вторгнення об'єднаних сил РФ та РБ на територію нашої держави.
"Нічого несподіваного у цьому не буде. І, наскільки мені відомо (а я постійно спілкуюся з нашими військовими, в тому числі, що захищають північні кордони) – є готовність до дій у відповідь", – каже експерт.
При цьому, продовжує Георгій Тука, він досі не може знайти пояснення бездіяльності нашого (на думку експерта, насамперед політичного) керівництва держави.
"Воно, схоже, не знаходить у собі мужності віддати наказ щодо завдання точкових ударів по військових об'єктах на території Білорусі. І навіть вчорашні (чергові!) пуски з території цієї держави не викликають належної реакції у відповідь", – констатує експерт.
Діапазон можливостей неучасті РБ у війні звужується
Політолог Андрій Окара звертає увагу, що Хренін сформулював головний колективний меседж, який так чи інакше озвучують люди, які здійснюють "ефективний контроль над Білоруссю" і є керівниками цієї держави.
"Суть його наступна – "ми не хочемо, ми боїмося війни з Україною". Тобто офіційний Мінськ продовжує намагатися відволинити від прямої участі у конфлікті, – пояснює експерт. – Усіляко демонструючи, що знаходиться на гачку Кремля. При цьому діапазон можливостей неучасті РБ у війні звужується. Саме так перекладаються звичайною мовою всі останні заяви Лукашенка, Хреніна іже з ними", – вважає Андрій Окара.
За його словами, питання лише в тому, наскільки Москва може додавити Мінськ, щоб повести білоруську армію до України – фактично на забій.
"У РФ з ходом війни згуртування навколо президента, якісь мілітаристські настрої у певної частини населення є. Як і обернені настрої, особливо на тлі мобілізації. Ентузіазму в країні-агресорі все менше, а головне цифри – підрахунок тих, хто біжить за кордон від війни (від 300 тисяч до 1 млн за останні кілька тижнів). У РБ переважна кількість громадян проти цієї війни. А тим більше – проти участі у ній Білорусі", – пояснює політолог.
Він не виключає, що сенс білоруської армії у подібному гіпотетичному конфлікті може бути приблизно таким самим, як роль тих донецьких та луганських "мобіків", яких росіяни женуть попереду своїх військ.
"І заяви того ж таки Хреніна про розгортання спільного з росіянами військового угруповання цілком може розглядатися в цьому ключі, – вважає Андрій Окара. – Армія РБ абсолютно не вмотивована воювати з Україною. А роль росіян у цьому угрупуванні, ймовірно, спочатку зведеться до ролі загранзагону з широкими повноваженнями. Причому не виключатимемо, що всі в даному угрупуванні будуть одягнені у форму білоруської армії".
Але поки, констатує експерт, усі ці заяви та дії з боку РБ змушують Україну тримати біля білоруського кордону посилене угруповання, не даючи можливості перекинути його на східний та південний фронт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — реакція України, Росії та світу на масований ракетний удар: на що чекати далі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.