Путін і Лукашенко затвердили рішення Вищої держради РФ і Білорусі, у тому числі щодо оновленої військової доктрини та міграційної концепції
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що хоче відвідати окупований росіянами Крим. Заява прозвучала під час онлайн-спілкування Лукашенка із президентом РФ Володимиром Путіним. Той якраз перебував у Севастополі, звідки спілкувався із Лукашенком у рамках засідання Вищої держради. В результаті росіяни та білоруси затвердили 28 програм у рамках створення "Союзної держави".
Експерти проаналізували те, що відбувається, для порталу "Коментарі".
Лукашенко, заявивши про намір побувати в окупованому Криму (вперше з 2014 року), переступив чергову "червону межу"
Політексперт головного редактора інформагентства УкрПрес Інфо Олексій Воронцов вважає, що Путін Кримом загнав Лукашенка в глухий кут.
"Після онлайн-сесії, що відбулася між президентами Білорусі та РФ, можна зробити низку висновків, які підтверджують – Володимир Путін продовжує політику притягування Олександра Лукашенка до орбіти власних геополітичних інтересів. Загалом було ухвалено 28 союзних програм на засіданні Вищої держради двох країн. Причому сам Путін, за даними російських ЗМІ, фізично знаходився в анексованому Криму, а саме в Севастополі. Слід зазначити, що ці 28 програм стосувалися прикордонних питань, оновленої військової доктрини, де Білорусь фактично поглинається Росією. Лукашенко пообіцяв посилити союзне угруповання військових сил, тим самим наголосив на своїй відданості Путіну", – зазначає Олексій Воронцов.
Він також наголошує, що Лукашенко, явно підігруючи Путіну, показово нібито "образився", що президент Росії не взяв його із собою на свято Дня народної єдності. Яке Путін показово проводив у захопленому Криму.
"У свою чергу Путін заявив, що "завжди буде радий бачити Лукашенка в Севастополі". Таким чином, два тирани підготували ґрунт для активного демаршу. Лукашенко, заявивши про намір побувати в окупованому Криму (вперше з 2014 року), переступив чергову "червону межу". Думаю, зворотного шляху до цивілізованого світу для нього вже не буде. Капкан закривається", – резюмує експерт.
Склалася унікальна ситуація, коли Путін є заручником Лукашенка, а Лукашенко – заручником Путіна
Політолог Андрій Окара вважає, що на поїздку до Криму Лукашенко поки що не наважився. І просто вдавав, що образився.
"Лукашенко поступово йде на вимушені поступки Кремлю, причому Кремлем же маніпулюючи. Він розуміє, що за всієї ненависті до нього особисто Путіна і загалом російської влади, ті продовжать його підтримувати. Як мінімум із двох причин. Перша – небажання, щоб у РФ сталося щось подібне до масових протестів, що охопили Білорусь після виборів-2020 з придуманою перемогою Лукашенка. Друга – небезпека євроінтеграції Білорусі. Наразі Лукашенко є політиком, який утримує Республіку Білорусь (РБ) від курсу на Захід. Будь-який інший, хто прийде після, вестиме Білорусь геть від РФ", – упевнений Андрій Окара.
За його словами, раніше в РБ був паритет між різними геополітичними моделями розвитку республіки (до Європи чи обіймів Росії). Але тепер співвідношення сил на користь РФ.
"Одним із найважливіших наслідків білоруської революції, хай навіть пригніченої, стало різке погіршення ставлення до Росії, раніше домінуючим позиціонуванням було – "ми проти Лукашенка, він тиран, вкрав результати виборів, обрубав зв'язки з Європою, але ми за дружбу за РФ, за інтеграцію з нею". А тепер критична маса людей змінила свої погляди. І звучать вони так – "ми проти Лукашенка, але й проти РФ, Кремля, Путіна, тому що вони підтримали тирана". Це серйозна зміна у білоруському суспільстві за більш ніж рік опору режиму", – зазначає політолог.
Тому, продовжує він, Лукашенко потрібен Путіну – за всієї їхньої нелюбові один до одного. А Путін потрібний Лукашенку, тому що Росія – єдине джерело грошей для підтримки силової вертикалі, на якій і тримається Лукашенко. Інших джерел немає – особливо в умовах економічної блокади з боку Заходу.
"Склалася унікальна ситуація, коли Путін є заручником Лукашенка, а Лукашенко – заручником Путіна. А тому Лукашенко має люфт для фрондерства, для певної свободи дій, які він може застосувати стосовно Путіна. І він може дозволити собі не приїхати до Криму та Севастополя. Хоча його (це відомо) дуже про це просили. Якби Лукашенко приїхав, для Кремля це була б серйозна перемога – і символічна, і політична. Ось, мовляв, Білорусь визнала Крим російським. Лукашенко все чудово розуміє. І, хоч його тягнуть до Криму, поки що на це не йде. Він реально здає інтереси Білорусі, але не одразу, а поступово. І цей шматочок – відвідування Криму – залишено, схоже, насамкінець", – пояснює Андрій Окара.
Він також наголошує, що Путін і Лукашенко радикально розходяться в одному важливому аспекту. Тоді як Лукашенко є прихильником білоруської державності (більше того – вважає, що сам її і створив), для Путіна і білоруська та українська державність – "помилка історії".
"Водночас, – продовжує Андрій Окара, – ми бачимо, що Білорусь продовжують заганяти в "Союзну державу". І це величезна загроза не лише для РБ (у разі, якщо Лукашенка буде усунено з політики, підвищується ризик поглинання Білорусі – Росією). Після нової порції домовленостей у рамках "Союзної держави", Білорусь ще більше відкрилася для глибокої військової співпраці з РФ. Що становить пряму загрозу для України. Для інших сусідів РБ – членів НАТО – загроза не така велика. А ось для України – прямий виклик, очевидна загроза безпеці".
Раніше на порталі "Коментарі" -
Путін бачив РФ у НАТО : експерт розповіла, як у Кремлі вирішили зламати західні інститути.