Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
На тлі зростання напруги у відносинах зі Сполученими Штатами та посилення безпекових викликів з боку Росії Канада й Фінляндія виходять на новий рівень оборонної взаємодії. Між країнами формуються домовленості, які охоплюють як військову сферу, так і обмін критично важливою інформацією. Частина з цих рішень може викликати негативну реакцію з боку Москви.

Фото: з відкритих джерел
За словами канадської журналістки Алли Кадиш, одним із ключових елементів нової співпраці стане поглиблений обмін розвідувальними даними. Це дозволить обом країнам швидше реагувати на потенційні загрози та підвищити рівень безпеки в регіоні.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні наголошує на необхідності зменшення залежності від США, особливо на тлі запровадження нових торговельних обмежень і мит. Він підкреслює, що світова система більше не може розраховувати на стабільність американської політики в її попередньому вигляді. У цьому контексті Оттава активно переорієнтовується на співпрацю з партнерами в Європейському Союзі.
Експерти відзначають, що поступово може сформуватися більш тісний економічно-оборонний союз між Канадою та північними європейськими країнами, зокрема Фінляндією. Для Канади досвід скандинавських держав у сфері безпеки є особливо цінним, що сприяє зближенню позицій.
Під час нещодавнього візиту президента Фінляндії Александра Стубба до Канади сторони обговорили перспективи співпраці в оборонній галузі. Однією з ключових домовленостей стало суттєве збільшення витрат на оборону — до рівня близько 5% ВВП, що раніше не розглядалося як реалістичний сценарій для Канади.
Також було погоджено розширення обміну розвідданими. Фінляндія, яка має довгий кордон із Росією, володіє значним обсягом спостережної інформації, тоді як Канада є учасником міжнародного розвідувального альянсу Five Eyes. Це створює основу для взаємного посилення можливостей у сфері безпеки.
Портал "Коментарі" вже писав, що російська влада дедалі жорсткіше контролює інформаційний простір не стільки через прагнення уникнути критики, скільки з метою попередження потенційних масових протестів серед населення. За оцінкою президента України Володимира Зеленського, головна мета таких дій Кремля полягає у стримуванні можливих внутрішніх заворушень, які можуть виникнути на тлі підготовки до масштабнішої мобілізації.