Незахідний світ скаже своє слово: що означає візит Сі Цзіньпіна до Казахстану та Узбекистану

Лідер Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін здійснить цього тижня державні візити до Казахстану та Узбекистану. Це його перша закордонна подорож з перших днів пандемії коронавірусу. Чого очікувати від цих візитів (під час яких також може відбутися чергова зустріч російського та турецького президентів)? Чи можуть вони якось вплинути на війну Росії з Україною? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел

Для української держави на нинішньому етапі її розвитку ці політичні події мають лише мінімальне значення

Доктор політичних наук, професор Валентин Якушик наголошує, що цього тижня увага аналітиків прикута до дипломатичних подій у Центральній Азії. Йдеться про серію зустрічей вищого керівництва країн "незахідного світу" у різних інституційних форматах:

а) у багатосторонніх рамках ШОС – саміт Шанхайської організації співробітництва (міжнародна організація, заснована 15 червня 2001 року лідерами Китаю, Росії, Казахстану, Таджикистану, Киргизії та Узбекистану – прим. ред.) у Самарканді 15-16 вересня;

б) у рамках двосторонніх зустрічей лідерів країн.

"Незахідний світ", зазначає експерт, буде представлено його трьома основними компонентами:

1). Принципове ядро, що ще не єдине, але вже склалося, – потужний і геополітично обережний Китай та його нині суттєво ослаблений північний сусід (рф), керівництво якого стикається із серйозними наслідками своїх геополітичних авантюр.

2). Важливі, досить потужні незахідні країни (Індія та Пакистан, а також Туреччина, яка є партнером, але не членом ШОС), які чітко заявляють про свої особливі позиції у глобальному світі, але не допускають надмірної конфронтації із Заходом – нинішнім геополітичним та геоекономічним гегемоном.

3). Країни, керівництво яких у принципі готове було б приєднатися до гегемона, але розуміє, що в нинішніх досить невизначених умовах, а тим більше, враховуючи особливості політичної та економічної географії регіону Центральної Азії, краще намагатися займати "середню лінію", виявляючи прихильність до східної мудрості ( "Поспішати не треба").

У Казахстану, Узбекистану, інших країн регіону з'являється можливість гри з двома векторами – китайським та турецьким

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко вважає, що саме такий після тривалої перерви міжнародний візит Сі Цзіньпіня підтверджує, що Росія втрачає колишні зони впливу.

На його думку, Казахстан, Узбекистан, інші країни регіону, окрім хіба що Таджикистану, мають можливість гри з двома векторами – китайським і турецьким. А ось російський вектор йде.

В умовах, коли торгівля з росією у Казахстану та Узбекистану падатиме, Китай має шанс отримати більше політичного впливу в регіоні шляхом тісніших контактів

Асоційований аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, експерт із Східної Азії Олексій Живора розмірковує так:

На думку аналітика, Пекін це чудово розуміє – так само як і те, з ким хоче мати справу насамперед.

Він наголошує, що в умовах, коли торгівля з росією у Казахстану та Узбекистану падатиме, Китай має шанс отримати більше політичного впливу в регіоні шляхом тісніших контактів. Ймовірно, активізувавши як інструмент ініціативу "Один пояс, один шлях", обіцяючи інвестиції в обмін на лояльність.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Росія дедалі виразніше поводиться, як країна-терорист – чому Захід тягне із жорсткою відповіддю Кремлю.