Тези статті Сі Цзіньпіна можна по-різному інтерпретувати, вони розмиті і можуть за бажання бути наповнені будь-яким змістом
Лідер Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін перед зустріччю з російським президентом Володимиром Путіним, яка відбудеться, незважаючи на те, що останній оголошений у міжнародний розшук, випустив програмну статтю про китайсько-російські відносини та своє бачення "української кризи". Які висновки можна зробити, виходячи з поданих Сі тез? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.
Повага суверенітету, все-таки, більш конкретне та зрозуміле визначення. Хочеться вірити, китайський лідер про нього не забув
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна розмірковує так:
"Тези статті Сі Цзіньпіна для "Російської газети" можна по-різному інтерпретувати, вони розмиті і можуть за бажання бути сповнені будь-якого сенсу. Мені взагалі здалося, що основний акцент зроблено на економічних питаннях – "забезпеченні стабільності глобальних ланцюжків виробництва та постачання". Це єдина конкретна заява китайського лідера. Інші тези спрямовані на наголошення на "незмінно об'єктивному і неупередженому" відношенні Китаю до "української кризи", що можна інтерпретувати як продовження політики нейтралітету, яку Пекін зайняв із самого початку війни і яку не збирається згортати. Також саме формулювання "українська криза" повністю розбиває твердження російської пропаганди, що Росія воює з НАТО. Сі як би навмисне наголошує, що криза локальна і цим заперечує своє можливе протистояння із Заходом".
Цікавою, на думку експерта, є і сама назва статті – "вперто рухатися вперед…". Завзятість, пояснює Ганна Малкіна, має місце лише у тому випадку, коли є труднощі та перешкоди, коли є протиріччя.
"Винесене в заголовок формулювання – чіткий сигнал Кремлю: радіти зарано, переговори можуть нічим не закінчитися, якщо… І далі низка умов, які передаються вже не через пресу. Це може вселяти певний оптимізм, вважає політолог. – Однак у статті є й тривожні сигнали. По суті вона повторює основні
пункти лютневого "мирного плану Китаю", крім першого – "поваги суверенітету всіх країн". Натомість є розмите формулювання на тему "необхідності дотримуватися цілей і принципів статуту ООН". Якщо відкрити статут ООН і почитати Розділ І "Мета та принципи", то там ми побачимо такі ж розмиті формулювання в стилі "за все добре, проти всього поганого". І вийде замкнене коло. Повага суверенітету, все-таки, більш конкретне та зрозуміле визначення. Сподіваюся, китайський лідер про нього не забув".
Ймовірно, Китай зацікавлений у затягуванні російської кризи
Голова Інституту публічної політики та консалтингу (ІНПОЛІТ), політичний консультант Сергій Биков вважає, що стаття Сі Цзіньпіна багато в чому має туманні та неоднозначні формулювання, що залишає Китаю поле для маневру.
"Візит китайського лідера до російського диктатора спрямований на посилення економічної залежності Росії від Китаю та промацування реального стану справ у Росії. Але якби Китай справді хотів вирішити російську кризу, то подібний візит необхідно було зробити до повномасштабного вторгнення і запобігти фатальної помилки путіна", – зазначає експерт. – Очевидно, Китай вважає, що залишається у виграші за будь-якого вирішення російської кризи. І, певно, зацікавлений у її затягуванні".
Заморожування конфлікту, затягування війни стратегічно послаблює росію та країни Заходу. А це допомагає Китаю тримати місце другого полюса на міжнародній арені, пояснює Сергій Биков.
"Однак і сама Піднебесна максимально інтегрована у західний економічний світ і багато в чому залежить від цих економічних зв'язків, – наголошує експерт. – Тож КНР навряд чи допомагатиме росії обходити санкції. Адже це обіцяє ризики Китаю та його економіці. Найкращий варіант для китайського дракона – це душити в обіймах російського ведмедя".
Читайте також на порталі "Коментарі" - якими будуть наслідки ордера на арешт Путіна – про що варто задуматися Сі Циньпіну.