Австрійський кульбіт: чи зможе ЄС обійтися без російської нафти та газу?

Минулого тижня в Австрії відмовилися від закупівлі нафти з Росії. Позиція Відня змінилася кардинально. Ще на початку квітня міністр фінансів Австрії Магнус Брюннер виступав категорично проти санкцій, які торкнуться постачання нафти і природного газу з РФ, оскільки від них більших збитків зазнають австрійці, а не росіяни. Проте їм вдалося знайти інших постачальників нафти. Частка Росії у нафтовому імпорті Австрії становила лише 7,8%. Тим часом у ЄС триває обговорення шостого пакету антиросійських санкцій. Країни-члени ще не визначилися, чи є сенс запроваджувати заборону на імпорт нафти та природного газу з Росії.

Чи зможе ЄС обійтися без російської нафти та газу - фото: 24 канал

Заборона на імпорт нафти та природного газу з Росії може змінити перебіг війни на користь Києва та позбавити Москву подушки безпеки. Продаж нафти та природного газу приносить 40% доходів до російського бюджету. У 2021 році на частку ЄС припало 47% постачання нафти і майже 84% постачання природного газу від загального обсягу експорту Росії. РФ заробила 35 млрд євро на експорті енергоносіїв до ЄС від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Ці гроші витрачаються на війну та дозволяють російській економіці триматися на плаву. "Коментарі" розбиралися, чи готовий ЄС запровадити проти Росії нафтове та газове ембарго та знайти заміну російським вуглеводням.

Хто у ЄС підтримує нафтогазове ембарго проти Росії?

Введення енергетичних санкцій проти РФ однозначно підтримують європейські країни, які донедавна або взагалі не закуповували в Росії нафту і газ (Ірландія, Кіпр), або імпортували енергоносії в незначних обсягах (Данія, Португалія, Швеція, Румунія). Керівництво Данії бачить у ситуації, що склалася, сприятливі умови для реалізації в рамках ЄС проектів у галузі зеленої енергетики, які допоможуть відмовитися від викопних енергоносіїв з міркувань захисту клімату.

Серед країн-членів ЄС знайшлися й ті, хто підтримує заборону на постачання російського природного газу та нафти, незважаючи на існуючу енергетичну залежність від Москви. Польща, Латвія, Литва та Естонія вже запровадили енергетичне ембарго проти Росії. Зокрема, Польща була жирним клієнтом "Газпрому", який у 2021 році задовольнив 40% потреб країни у природному газі. 2020 року ринок Польщі знаходився на п'ятому місці після Китаю, Нідерландів, Німеччини, Південної Кореї за обсягами виручки Росії від експорту нафти.

Болгарія не збирається продовжувати контракт на постачання російського газу і планує збільшити постачання блакитного палива з Азербайджану. Греція, яка на 40% залежить від постачання газу з РФ, має намір розробляти власні шельфові родовища. Франція, Іспанія, Хорватія, Словенія збираються відмовитися від російського газу та збільшити постачання зрідженого природного газу з інших регіонів. Бельгія планує повністю відмовитися від енергоносіїв із РФ.

Кому в ЄС не вигідне нафтогазове ембарго проти Росії?

Найкатегоричнішої позиції дотримується Угорщина. Уряд Віктора Орбана не збирається відмовлятися від закупівлі російського нафти та природного газу. Винятком стало російське вугілля, на постачання якого угорська влада запровадила заборону. У вересні 2021 року уряд Віктора Орбана підписав контракт із "Газпромом" на постачання природного газу в обхід газотранспортної системи України через територію Австрії та Сербії. Орбан упевнений, що нові антиросійські санкції поставлять хрест на угорській економіці, оскільки 85% природного газу та 60% нафти закуповують у Росії. За інформацією аналітика Шерона Удасіна, Угорщина закуповує у Росії більше газу, ніж потрібно для покриття попиту всередині країни. На користь Будапешта отримувати вигоду від співпраці з Москвою, а позиція інших партнерів щодо ЄС там нікого не хвилює.

Ще більше залежна від Росії в енергетичному плані Словаччина, звідки вона імпортує 85% газу та 66% нафти. Аналітик Елісдейр Сендфорд вважає, що одним із варіантів скорочення енергозалежності Словаччини від РФ могло б стати впровадження енергозберігаючих технологій у комунальному секторі країни.

Не популярна ідея ембарго на російські вуглеводні в Німеччині, яка є найбільшим покупцем російського газу в Європі, посідає друге місце серед європейських клієнтів РФ за обсягами імпорту нафти. Федеральний канцлер і лідер "Соціал-демократичної партії Німеччини" Олаф Шольц проти різкого припинення постачання енергоносіїв із РФ, оскільки це може призвести до економічного спаду до ЄС. Його думку поділяє міністр економіки та співголова партії "Союз 90/Зелені" Роберт Хабек. Скептично до нафтогазового ембарго належить міністр фінансів і лідер "Вільної демократичної партії" Крістіан Лінднер, вважаючи, що цей захід може завдати більшої шкоди Німеччині, ніж Росії.

Далеко не пішла Австрія, яка хоч і відмовилася від російської нафти, але майже на 60% залежить від постачання газу з РФ. Канцлер Австрії Карл Нехаммер на зустрічі із президентом РФ Володимиром Путіним у квітні виступив проти газового ембарго. Аналогічної думки дотримується Міністр закордонних справ Італії Луджі Ді Майо. Росія – найбільший постачальник природного газу Італію.

У Нідерландах нафтогазове ембарго проти Росії стало предметом політичних баталій. Прем'єр-міністр Марк Рютте впевнений, що його країна не може відмовитися від постачання російських енергоносіїв, натомість члени нижньої палати парламенту закликали посилити санкції проти РФ. Нідерланди є найбільшим покупцем російської нафти, а частка Газпрому становить 15% від загального обсягу імпорту природного газу. До кінця квітня голландський уряд має намір представити план із заміщення російської нафти, природного газу та вугілля. Наскільки тривалим буде цей процес – поки що невідомо.

Які європейські країни не можуть визначитись?

Неоднозначної позиції дотримується влада Люксембургу. З одного боку, люксембурзький уряд має намір діяти за обставинами і не порушувати загальноєвропейську єдність щодо нафтогазового ембарго проти РФ. З іншого боку, міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн наголосив на тому, що заборона на постачання вуглеводнів з Росії обернеться негативними наслідками для ЄС, насамперед для Німеччини – найбільшої економіки Європи.

Темною конячкою залишається Мальта, яка хоч і не купує енергоносії в Росії, але поряд із Грецією та Кіпром нещодавно виступила проти закриття морських портів у ЄС для суден, які перебувають у власності чи управлінні російських резидентів. Портове господарство та судноремонт – основні галузі мальтійської економіки, крім банківського сектора. Прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін підтримує відмову від російських енергоносіїв. У той же час, її уряд створив вигідні для Москви лазівки, включаючи відстрочку заборони на імпорт російського вугілля терміном на чотири місяці.

Втім, напівзаходи в політиці антиросійських санкцій проти характерні не лише для європейців, а й для англосаксів, які одні з перших запровадили нафтове та газове ембарго проти Росії. Проте обмежувальні заходи США не стосуються чинних контрактів на закупівлю російської нафти. Великобританія вирішила відмовитися від енергоносіїв з РФ, але не відразу, а до кінця року. На щастя, США та Великобританія закуповують незначну кількість російської нафти.

Чим можна замінити російські енергоносії?

Відмова від російських енергоносіїв у Європі відбуватиметься не так швидко, як хотілося б. Проте цей процес триває вже понад десять років. З 2011 по 2021 рік ЄС скоротив обсяги імпорту енергоносіїв із Росії з 77% до 62%. У березні 2022 року в ЄС було прийнято план REPowerEU, спрямований на диверсифікацію закупівель енергоносіїв, скорочення споживання викопного палива та збільшення виробництва енергії з відновлюваних джерел.

Європейцям буде непросто розлучитися з російським газом, який коштує дешевше, ніж скраплений природний газ, його можна було використати для виробництва водневого палива, яке вважається перспективним та екологічно чистим. Тим не менш, європейці мають варіанти, щоб злізти з газової голки Росії.

У європейських країнах вже функціонують 28 газових терміналів, куди може доставлятись скраплений природний газ із Катару, Алжиру, Єгипту, США. Польща законтрактувалася на постачання зрідженого природного газу зі США та Катару обсягом 12 млрд куб. м на рік, розвиває свій газовий термінал у порту Свиноуйсьце, планує побудувати другий термінал у Гданську, ввести в дію газопровід-інтерконектор з Литвою, щоб доставляти скраплений газ із терміналу до порту Клайпеди. Естонія опрацьовує варіант будівництва свого газового терміналу. Іспанія планує стати розподільним вузлом зрідженого газу в інші європейські країни.

Польща спільно з Данією бере участь у реалізації проекту газопроводу "Балтійський трубопровід", який дозволить доставляти 10 млрд куб. м природного газу на рік із Норвегії до країн Центрально-Східної Європи. Цікавим для ЄС може бути розробка Туреччиною та Румунією шельфових родовищ у Чорному морі, збільшення імпорту газу з Азербайджану. Брюссель зацікавлений у реалізації проекту Транскаспійського газопроводу, який дозволить щороку постачати на європейський ринок 30 млрд. куб. м природного газу із Туркменістану.

На Кіпрі розглядають газове ембарго проти РФ як можливість для реалізації проектів у сфері постачання природного газу із шельфових родовищ у Східному Середземномор'ї на європейський ринок. Існує проект газопроводу EastMed потужністю 20 млрд куб. м природного газу на рік, який планувалося прокласти дном Середземного моря до 2025 року. Трубопровід зможе з'єднати газове родовище Левіафан та Тамар із італійським портом Отранто.

Щодо чорного золота, то світло клином на Росії не зійшлося. Аналітик Елеонора Васкес вважає, що постачання нафти із Саудівської Аравії, ОАЕ, Нігерії може стати альтернативою російському імпорту. На користь скорочення енергетичної залежності від Росії піде збільшення обсягів постачання американської нафти. Наприкінці березня США вирішили збільшити обсяги видобутку нафти.

Які висновки варто зробити українцям?

Україна має бути готова до того, що як мінімум 7 країн-членів ЄС можуть провалити голосування щодо включення нафтового та газового ембарго до шостого пакету санкцій проти Росії. Влада Німеччини, Угорщини, Словаччини, Італії, Нідерландів, Австрії, Фінляндії вже дала зрозуміти, що у прийнятті рішень насамперед керуватимуться інтересами енергобезпеки, а не військовими злочинами Росії проти українських громадян.

Без участі цих країн ефект від нових санкцій не буде суттєвим. Наприклад, у 2021 році на їхню частку припало 75% постачання російської нафти до ЄС. Також варто враховувати, що європейські країни купують російський газ дорожче за клієнтів з інших регіонів. Минулого року Австрія, Болгарія, Данія, Греція, Італія, Литва, Латвія, Хорватія, Угорщина, Естонія, Фінляндія, Франція, Нідерланди, Польща купували природний газ за ціною 1000 доларів за тисячу куб. м. Проте, Росії доводиться зі знижкою продавати газ та нафту до Китаю та Індії.