У понеділок, 5 грудня, набули чинності нафтові санкції ЄС (узгоджені також країнами "Великої сімки" та Австралією) проти Росії. За рішенням Ради Євросоюзу запроваджено ліміт ціни на російську нафту (60 доларів за барель) та заборонено морське транспортування російської нафти до третіх країн. Експерти продовжують спеціально для видання "Коментарі" аналізувати енергетичні санкційні удари по РФ.
Нафтові санкції. Фото: з відкритих джерел
Лідери G7, глави держав ЄС шукали компромісне рішення
Екс-гендиректор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" Сергій Макогон нагадує, що РФ є другим у світі добувачем нафти. І повне ембарго могло б призвести до значного зростання ціни на нафту і рецесії світової економіки.
"Тому лідери G7, глави держав ЄС шукали рішення, яке з одного боку не призведе до значного скорочення обсягів постачання російської нафти на ринок, але з іншого боку обмежить доходи країни-агресора", — пояснює експерт.
На його думку, максимальна ціна 60 доларів за барель відповідає середній ціні на російську нафту минулого місяця – і значно перевищує маргінальну ціну на видобуток нафту.
"Але ця вартість може бути переглянута за два місяці, – наголошує Сергій Макогон. – Сподіваюся, що ціна поступово знижуватиметься до 30-40 доларів".
Набагато важливіше запровадження самого ембарго на покупку російської нафти країнами Євросоюзу
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, розмірковує так:
"Якщо говорити про введену "стелю" цін для російської нафти (мова, нагадаю, про морські перевезення), то я згоден з оцінкою президента України Володимира Зеленського, що це – відверто слабке рішення. Воно серйозно не позначиться на економіці, на бюджеті країни-агресора. Зараз російська нафта марки Urals у балтійських портах продається навіть нижче цієї "стелі" — від 52 до 56 доларів за барель".
Набагато важливіше, продовжує експерт, запровадження самого ембарго на покупку російської нафти країнами Євросоюзу. Саме такий крок, зроблений зараз ЄС, а раніше США, Великобританією та Канадою, завдає РФ значно більших збитків, ніж запровадження граничної ціни на купівлю її нафти, упевнений Володимир Омельченко.
"Через це ембарго, – пояснює він, – Росія втратить близько 50% експорту своєї нафти на світових ринках. Мова про понад 2 млн барелів на добу. І саме це – основний удар по російській економіці, а не запровадження "стелі" цін, про яку так багато говорили, але, на жаль, не вистачило рішучості у наших партнерів зробити більш адекватні кроки в цьому напрямі (наприклад, запровадити обмеження на рівні 30-35 доларів за барель). Основне джерело фінансування російською владою війни в Україні – це продаж нафти на світових ринках. І такий низький рівень "стелі" цін дозволить Кремлю її значний час фінансувати агресію".
Водночас, зазначає Володимир Омельченко, з 5 лютого набуває чинності ще й ембарго ЄС та російські нафтопродукти. А це до 60% всього експортного ринку нафтопродуктів із РФ.
"Замістити його буде дуже складно. Китай та Індія тут не підходять, оскільки вони самі є такими експортерами — у них багато своїх нафтопереробних заводів. І це буде потужний удар – доповнення до нафтового ембарго, – вважає експерт. – Очікуємо також, щоб Конгрес США та Адміністрація Байдена погодили рішення про визнання РФ країною-спонсором тероризму. Це значно ускладнить можливості російської торгівлі, зменшивши доходи бюджету країни-агресора".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи виправдана "стеля" ціни на російську нафту – чому саме на такий крок пішов Європейський Союз.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.