Рубрики
МЕНЮ
Козлова Альбіна
12 липня євро вперше з осені 2002 року коштував $1. Валюта впала близько 12% по відношенню до долара. Євро ненадовго досяг сесійного мінімуму в Європі у 0,9999 долара, а потім зріс у ціні до 1,00377 долара. Консенсус-прогноз Bloomberg до кінця року залишається на рівні $1,05/€. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чому виникла така ситуація і як вона може вплинути на Україну.
Фото ілюстративне / Pixabay
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук пояснює:
"Євро і долар – це дві тверді валюти, що конвертуються, які діють, працюють у режимі вільних платіжних систем. Тобто, немає обмежень за поточним фінансовим рахунком. І вони відображають ряд важливих показників. Це грошова пропозиція (те, що робить Європейський центральний банк – ЄЦБ), грошова пропозиція інших валют, стан економіки в зоні євро. Після того, як Федеральна резервна система (ФРС) США ухвалила рішення про відмову від надзвичайно м'якої екстраординарної грошової політики (підняла облікову ставку), а зона євро застрягла з таким рішенням (і зберігає поки нульову облікову ставку), це збило баланс у бік долара (він почав зміцнюватися). Економіка США під впливом, у тому числі, бюджетного величезного стимулу, показує кращі результати. В останні 20 років американська економіка зростала на частку відсотка швидше, ніж економіка країн зони євро. Звідси – тимчасовий дисбаланс. Повторення ситуації початку 2000-х, коли долар коштував 85 європейських центів. Нормальний стан, реакція ринку. Думаю, найближчого тижня-два буде реакція ЄЦБ, які підвищить облік. Ми просто не знаємо, на скільки і з якою швидкістю".
І ФРС і ЄЦБ пропустили удар, вважає експерт. За його словами, вони забули про фундаментальний закон грошового обігу, грошову теорію – про зв'язок кількості грошей з інфляцією. Як наслідок, стан із європейською економікою, з енергетичним, продовольчим ринками призвів до такої ситуації.
"Гроші будуть дорожчими, — прогнозує Ярослав Романчук. — Багато залежить від того, які будуть прийняті рішення ФРС та ЄЦБ. Але навряд чи курс вийде за межі 0,85 євроцентів -1,1 євро за долар. Однак цей коридор можливий лише за умови , що Європа не виявиться втягнута у війну. У такому разі можуть бути різні сценарії".
Не забуватимемо, продовжує експерт, що кількість накопичених токсичних активів у банках зони євро – суттєва. І це може позначитися на спроможності Європи виходити зі складного становища. Йдеться насамперед про банки Італії, Франції, Кіпру.
"Скільки можна підмітати сміття під килим? Те, що відбувається сьогодні – відображення тенденцій ослаблення європейської економіки. І, на жаль, з усіх можливих маяків розвитку Євросоюз обирає японський шлях – повільної стагнації та загнивання", – зазначає Ярослав Романчук.
Він не сумнівається, що ЄЦБ підвищить облікову ставку, посилюватиме вимоги до позичальників.
"Проблем у тому, що коли ЄЦБ вводив євро, вказувалися чіткі економічні критерії здоров'я цієї валюти та макроекономічної стабільності. Це інфляція не більше 3%, граничний розмір дефіциту бюджету (3% ВВП) та борг 60% ВВП. І коли 90% країн у зоні євро порушують ці правила грошової гігієни, природно, створюються додаткові загрози для стабільності самої валюти. На папері все добре, насправді механізмів примусу країн зони євро до дисципліни не існує. І перед ЄЦБ стоїть серйозний виклик — як домогтися виконання вищезгаданих критеріїв від країн зони євро", – наголошує економіст.
За його словами, гривня так чи інакше реагує на такі зміни.
"Але якщо подивитися на зміни, що відбуваються з титанами, на українську економіку, яка займала до війни близько 0,2% світової, це серйозно не вплине. Грошова маса гривні невелика, – пояснює Ярослав Романчук. – Ну, а підтримка України – не стільки курсова річ, скільки бюджетна та інвестиційна політика країн зони євро, ЄС. До речі, за сприятливого збігу обставин Україна може скористатися слабкістю євро, щоб привернути до себе більше уваги. Проблеми європейської економіки – дерегулювання, високі податки, грубо кажучи, неконкурентні інститути, порівняно з Азією та США. Якщо повоєнна Україна ставить за мету модель "Нового Заходу" зі сприятливим діловим кліматом, невисокими податками, конкуренцією валюти, то більша частина капіталу, яка в Європі шукає, куди б податися (з виробництвом, з новими ланцюжками цінностей), буде розглядати Україну як місце для свого подальшого розвитку”.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що девальвація євро не вплине на обсяги допомоги для України від країн ЄС. Це, зазначає він, не взаємопов'язані речі.
"Чи слід очікувати ще більшого падіння курсу євро до кінця року? Передбачити це неможливо. Пара євро-долар — не прогнозована", — пояснює Сергій Фурса.
За його словами, на курсі євро до гривні ситуація, звичайно, відбивається, адже гривня прив'язана до долара (і курс зафіксовано). Зрозуміло, що будь-які коливання долар-євро відображаються на коливаннях гривня-євро, резюмує експерт.
На думку члена Ради Національного банку України Віталія Шапрана, з огляду на ситуацію з євро нам потрібно закладати +5-10% у своїх проханнях про допомогу, оскільки наша економіка долларизована і частина ресурсів йде на закупівлю енергетичного імпорту, ціна на який теж формується в доларах США .
"Потрібно враховувати, що поточна ситуація частково склалася через те, що ЄЦБ затягує підвищення відсоткових ставок. Думаю, що цей процес невипадковий і спрямований на підтримку експортних економік ЄС, насамперед Німеччини. Якщо ЄЦБ не наважиться на помітне підвищення ставок, то швидше за все падіння може продовжитися", – прогнозує Віталій Шапран.
Він також зазначає, що на нашому ринку валютний курс на 95% визначається насамперед співвідношенням "долар – гривня". А курс гривні до євро визначається, виходячи із співвідношення долара та євро на міжнародному ринку.
Як писав портал, у НБУ розповіли, як змінилися ціни у червні.
Новини